Ухвала суду № 65197708, 10.03.2017, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/6400/15-ц

У Х В А Л А

іменем україни

10 березня 2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Кондра Ю.Ю.,

за участю

державного виконавця Янко В.Ю.,

боржника ОСОБА_1,

стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в місті Полтаві

заяву начальника Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звернення стягнення на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Начальник Київського ВДВС м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 12 січня 2017 року звернувся до Київського районного суду м. Полтави з заявою про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника.

В своїй заяві посилається на те, що на виконанні у Київському ВДВС м. Полтави перебуває рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 60679,09 грн.

Вказував, що державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження встановлено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно за боржником не зареєстровано жодного обєкта нерухомості, однак згідно інформації, отриманої з ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор», ОСОБА_1 володіє часткою в праві власності на квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на норми ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», просив суд вирішити питання про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2.

В судовому засіданні державний виконавець повністю підтримав подану до суду заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Боржник ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що зобовязання за рішенням суду не виконує у звязку з відсутністю грошових коштів, не оспорював тієї обставини, що є власником квартири АДРЕСА_1, але вказував, що свідоцтво про право в порядку спадкування не отримав.

Стягувач ОСОБА_2 підтримав заяву державного виконавця.

Суд, заслухавши пояснення та обґрунтування осіб, які приймають участь в розгляді, розглянувши матеріали, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, рішенням апеляційного суду Полтавської області від 23 червня 2016 року в справі № 552/6400/15-ц позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 36055 грн., пеню в розмірі 22680 грн., понесені судові витрати в розмірі 1944,09 грн.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Також встановлено, що судове рішення в добровільному порядку виконано не було, по справі видані виконавчі листи.

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Також встановлено, що судове рішення боржником не виконано, по справі видано виконавчі листи, як ОСОБА_2 предявлені на примусове виконання.

Так, в провадженні державного виконавця Київського ВДВС м. Полтава знаходиться виконавче провадження № 5198264 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 60679,09 грн.

Державним виконавцем вживаються заходи його примусового виконання, передбачені нормами Закону України «Про виконавче провадження», але судове рішення залишається невиконаним протягом тривалого часу.

При цьому надані до суду матеріали не містять жодних доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1, як боржник, вживає заходи для можливого виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Як встановлено судом та не оспорюється боржником, ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Полтавського автоагрегатного заводу 27 січня 1998 року є співвласником на праві приватної спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_3.

Також встановлено, що іншими співвласниками квартири є ОСОБА_4, який помер 06 червня 2014 року, та ОСОБА_5, яка померла 27 травня 2013 року.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. ст. 1268 -1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після померлої 27 травня 2013 року ОСОБА_5 ОСОБА_6 полтавською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 536/2013, ОСОБА_1 звернувся з завою про відмову від спадщини, фактично спадщина прийнята ОСОБА_4.

Також встановлено, що після померлого 06 червня 2014 року ОСОБА_4 ОСОБА_7 полтавською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 584/2014, з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся боржник ОСОБА_1

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину, яка складається з 2/3 часток квартири АДРЕСА_1.

При цьому суд виходить із рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи норми ст. 1268 ЦК України, суд приходить до висновку, що хоча ОСОБА_1 у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину і не отримав, але спадщина належить йому з часу відкриття спадщини, тобто з 06 червня 2014 року.

Встановивши дані обставини, враховуючи те, ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності, видане відділом приватизації, а також фактично прийняв спадщину у вигляді 2/3 часток в праві власності на вказану квартиру, фактично є власником квартири в цілому, враховуючи ухилення боржника від виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що заява начальника Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

В межах виконавчого провадження ВП № 51982624 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 60679,09 грн. необхідно звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_3.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву начальника Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про вирішення питання про звернення стягнення на майно задовольнити.

В межах виконавчого провадження ВП № 51982624 про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 60679,09 грн. звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_3.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_8

Суддя Н.Л.Яковенко

10.03.2017