Постанова № 65197451, 06.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6993/16-п Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 33/780/229/17 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 06.03.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: Захарова А.О;

представника особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце роботи: консультант ТОВ «Серебряков та партнери», проживає за адресою: Україна, АДРЕСА_1;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту у розмірі 2100 доларів США - повернуто ОСОБА_3.

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2016 року о 05 год. 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_3, який відлітав з України до Німеччини, м. Мюнхен, літаком авіакомпанії «Люфтганза», рейсом № 2547, обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину ним «білої лінії» було виявлено 10 000 євро та 2100 доларів США. За протоколом вилучено 2100 доларів США, решту грошових коштів у сумі 10 000 євро пропущено пасажирові.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року, громадянина України ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту у розмірі 2100 доларів США - повернуто ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року та постановити нову постанову якою, громадянина України ОСОБА_3, визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та конфіскації затриманої по справі валюти у сумі 2100 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянин України ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме банківської довідки № 311-07/16 від 23 вересня 2016 року, в АТ «Піреус Банк» клієнт ОСОБА_3 за період з 2 серпня 2016 року по 22 вересня 2016 року з поточного рахунку зняв 13 800,00 доларів США (а.с. 37). Згідно договору оренди квартири від 1 липня 2015 року ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 орендують квартиру для проживання, щомісячна орендна плата якої складає 1400 євро на місяць (а.с. 65-66). ОСОБА_3 з дружиною мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вони всією сім'єю проживають в Іспанії. Останній навчається в Американській школі в Барселоні, що підтверджується довідкою вказаного навчального закладу від 17 квітня 2015 року, з якої також вбачається що навчання платне (а.с.71). Крім того, ОСОБА_3 має кредитні зобов'язання відповідно договору про переведення боргу від 03.04.2012 року (а.с.68-69).

Суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, прийшов до правильного висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

З такими висновками Апеляційний суд погоджується в повному обсязі, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з нормами чинного законодавства України виходячи з наступного.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин апеляційним судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу винного, природу походження та мету використання грошових коштів, майновий стан правопорушника, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3, «індивідуальний надмірний тягар».

Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для ОСОБА_3, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2017 року щодо ОСОБА_3 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ