Рішення № 65197348, 07.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 2-1078/11 Головуючий у І інстанції Білик Г. О.Провадження № 22-ц/780/793/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 4 07.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» в особі ліквідатора Дяченко Яни Володимирівни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп», третя особа - комунальне підприємство Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом та просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 493,8 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 грудня 2005 року сторони уклали інвестиційний договір № 5 на будівництво житлового будинку, згідно умов якого відповідач зобов'язався своїми силами та засобами побудувати будинок по АДРЕСА_1. Позивач зобов'язався забезпечити фінансування об'єкту інвестування та прийняти його у свою власність для особистого проживання. У встановлений договором строк ОСОБА_3 вніс 100 % вартості будинку, однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором та повідомив позивача, що надання документів для оформлення права власності на будинок є неможливим і введення його в експлуатацію відповідач не планує. Отже, будинок не зданий в експлуатацію, документи, необхідні для оформлення права власності на нього, позивачем не отримані, чим порушено договірні відносини щодо передачі у власність ОСОБА_3 житлового будинку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрпромінвестгруп» в особі ліквідатора Дяченко Яни Володимирівни просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що під час проведення ліквідаційної процедури було виявлено, що протягом 2004-2016 років жодна оплата за інвестиційним договором № 5 на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрпромінвестгруп» не надходила.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 01 грудня 2005 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Укрпромінвестгруп» укладено інвестиційний договір № 5 на будівництво житлового будинку, згідно умов якого забудовник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами збудувати, ввести в експлуатацію будинок, що розташований на ділянці АДРЕСА_1 та передати його замовнику/інвестору у власність на умовах даного договору.

Згідно рішення сесії Рожівської сільської ради від 21 серпня 2009 року № 604 змінилась адреса оздоровчої зони «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 на назву АДРЕСА_1.

Загальна вартість об'єкту інвестування на дату підписання договору визначається в сумі 949 800 грн.

Згідно акту прийому-передачі будинку АДРЕСА_1 від 11 листопада 2009 року за інвестиційним договором № 5 від 01 грудня 2005 року забудовник - відповідач побудував та передав інвестору - позивачу, а останній прийняв будинок АДРЕСА_1.

В акті також зазначено, що замовник сплатив 100 % вартості об'єкту інвестування за інвестиційним договором № 5 від 01 грудня 2005 року.

01 грудня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до ТОВ «Укрпромінвестгруп» з вимогою здійснити заходи щодо ведення будинку АДРЕСА_1 в експлуатацію та оформити право власності на будинок (об'єкт інвестування).

Згідно листа ТОВ «Укрпромінвестгруп» № 10-А від 18 січня 2010 року будівництво частини будинків житлового масиву не закінчено та введення в експлуатацію будинку відповідачем не планується.

Згідно довідки від 01 квітня 2010 року, виданої ТОВ «Укрпромінвестгруп» та підписаної генеральним директором ОСОБА_3, станом на 01 квітня 2010 року ОСОБА_3 здійснив повний розрахунок за інвестиційним договором № 5 про будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 від 01 грудня 2005 року у повному обсязі, а саме у розмірі 949 800 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не ввів будинок в експлуатацію, чим порушив інвестиційні, майнові та житлові права позивача. Крім того, відповідач визнав позовні вимоги.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року (справа № 6-2124цс15).

Судом встановлено, що між сторонами було укладено інвестиційний договір, у пункті 6.4 якого зазначено, що правом замовника/інвестора є отримання у власність об'єкту інвестування після повної сплати його вартості та завершення будівництвом.

Отже, згідно умов інвестиційного договору право на будинок у позивача виникає після повної сплати його вартості та завершення будівництва.

У позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що ним сплачено повну вартість об'єкту інвестування, однак відповідач відмовляється надавати документи для оформлення права власності на будинок і вводити його в експлуатацію.

Однак, позивач не надав фінансові документи, які підтверджують внесення ним 100 % оплати вартості об'єкту інвестування та докази введення будинку в експлуатацію, а надав лише довідку про здійснення повного розрахунку за інвестиційним договором, яка підписана самим позивачем, як директором ТОВ «Укрпромінвестгруп».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, сплачений відповідачем за подачу апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1 870 грн. підлягає стягненню з позивача на користь ТОВ «Укрпромінвестгруп».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп» в особі ліквідатора Дяченко Яни Володимирівни задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп», третя особа - комунальне підприємство Київської обласної ради «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромінвестгруп», місце знаходження - вул. Лісова, 22, м. Бровари Київської області, ЄДРПОУ 33212210, судовий збір у розмірі 1 870 (одна тисяча вісімсот сімдесят гривень).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.