Ухвала суду № 65196166, 09.03.2017, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/373/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Стадник С.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі про визнання рішення незаконним та скасування державних актів, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2017 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просив накласти арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,25 га (кадастровий номер 0522280600:01:001:0320), земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1275 га (кадастровий номер 052228060:01:001:0321), а також заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії у будь-який спосіб на вказаних земельних ділянках. Вказану заяву представник позивача мотивував тим, що спірними земельними ділянками користується ОСОБА_2, яка успадкувала їх після смерті ОСОБА_3 Обробляючи земельні ділянки відповідач руйнує належне ОСОБА_1 майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, оскільки техніка проїжджає на відстані близько одного метра від будівель. Забезпечення позову дозволить зберегти майно позивача від руйнування.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9/2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", пункт 4).

З зазначеного слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Дослідивши матеріали додані до позовної заяви суд встановив, що 09.08.2016 року померла ОСОБА_3, яка на випадок своєї смерті склала на імя ОСОБА_2 особисте розпорядження (заповіт), яким заповіла їй земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,25 га (кадастровий номер 0522280600:01:001:0320), а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,1275 га (кадастровий номер 0522280600:01:001:0321), які розташовані за адресою: Вінницька область, Липовецький район, с. Вахнівка, вул. Набережна.

З матеріалів Спадкової справи № 149/2016 року слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_2, яку ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 02.03.2017 року залучено до участі у справі в якості правонаступника.

Представник позивача стверджує, що обробляючи земельні ділянки відповідач руйнує належне ОСОБА_1 майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, оскільки техніка проїжджає на відстані близько одного метра від будівель. Забезпечення позову дозволить зберегти майно позивача від руйнування.

Суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову має наслідком втручання у право власності ОСОБА_2 на мирне володіння та користування успадкованим майном, а саме земельними ділянками з приводу яких виник спір. Належних і допустимих доказів, які підтверджують руйнування домоволодіння саме від обробітку відповідачем земельних ділянок представник позивача суду не надав.

Оскільки обставини на які посилається представник позивача не підтверджуються доказами, суд вважає заяву необґрунтованою. Крім цього, захід забезпечення позову обраний позивачем є неспівмірним із заявленими вимогами, а тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9/2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст. 11, 60, 151-153, 210 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається апеляційному суду Вінницької області через Липовецький районний суд Вінницької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.І. Стадник