Ухвала суду № 65193991, 01.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1114/16

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір» до Херсонської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ампір» (далі ТОВ «Ампір») звернулось до суду з позовом до Херсонської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) та Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області (далі Управління ДКСУ у м. Херсоні Херсонської області) про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначалось, що Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області актом від 8 червня 2016 року за № 3/21-03-12-01/31294087 підтверджено правомірність відображення позивачем у декларації за квітень 2016 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1700000 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку. На думку позивача, вказана сума бюджетного відшкодування надійшла на розрахунковий рахунок позивача з порушенням строку, встановленого п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, а тому підприємство має право на стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 14839 грн. в порядку п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року позовні вимоги ТОВ «Ампір» задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ампір» пеню за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 14839 грн. на рахунок у банку № 26000415002 в АТ «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ МФО 380805. Стягнуто на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1378 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, і, крім того, порушено норми матеріального права, зокрема вимоги Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, а також Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 3 лютого 2011 року № 68/23. У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Ампір» до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2016 року за № НОМЕР_1, разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1700000 грн..

Актом перевірки від 8 червня 2016 року за № 3/21-03-12-01/31294087 Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області підтверджено правомірність відображення позивачем у декларації за квітень 2016 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1700000 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку.

Перерахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «Ампір» у банку відбулося 8 липня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Ампір», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача відбулось із простроченням на 16 днів строку, визначеного ст. 200 ПК України, а тому на підставі п. 200.23 названої статті Кодексу на суму заборгованості нараховується пеня.

Так, відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування це відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.7 названої статті Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Згідно пунктів 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобовязаний протягом пяти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п. 200.23 ст. 200 ПК України).

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39.

Відповідно до п. 7 названого Порядку орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобовязаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом пяти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 9 Порядку визначено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом пяти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Матеріалами справи встановлено, що актом перевірки від 8 червня 2016 року за № 3/21-03-12-01/31294087 Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області підтверджено правомірність відображення позивачем у декларації за квітень 2016 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 1700000 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку.

Зазначена сума бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2016 року перерахована на поточний рахунок ТОВ «Ампір» 8 липня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 135, копія якого міститься в матеріалах справи (а. с. 29).

Аналізуючи наведені вище положення статті 200 Податкового кодексу України, а також пунктів 7 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, апеляційний суд приходить до висновку, що починаючи з 8 червня 2016 року (дата закінчення перевірки) протягом пяти робочих днів, тобто в строк до 15 червня 2016 року включно, контролюючий орган був зобовязаний скласти та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню ТОВ «Ампір» з бюджету. При цьому на підставі отриманого висновку, протягом пяти операційних днів, тобто до 22 червня 2016 року включно, орган державної казначейської служби мав перерахувати платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Отже, виходячи з дати закінчення перевірки контролюючого органу, кінцевою датою перерахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний банківський рахунок позивача є 22 червня 2016 року включно.

Проте, перерахування бюджетної заборгованості на банківський рахунок ТОВ «Ампір» відбулося 8 липня 2016 року, тобто з порушенням строку, передбаченого статтею 200 ПК України.

За таких обставин, на підставі наведених вище положень п. 200.23 ст. 200 ПК України, висновок суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ампір» пені за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 14839 грн., є правильним.

При цьому правильність визначення судом першої інстанції суми пені не ставиться під сумнів в апеляційній скарзі.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції положень Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 3 лютого 2011 року № 68/23, оскільки названий порядок не звільняє контролюючі органи від обовязку дотримання вимог ст. 200 Податкового кодексу України щодо строків проведення розрахунків.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скарги без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_2