Ухвала суду № 65193735, 22.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

УХВАЛА

22 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б.,-розглянувши заяву Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ДФС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Офісу ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2016 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2016 року про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, 3 лютого 2017 року Офіс ДФС подав заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України від 5 березня 2012 року, 20 січня,

22 березня, 19 та 26 квітня, 14 червня 2016 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Заява Офісу ДФС подана з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 238 КАС. До заяви додано клопотання, у якому заявник, посилаючись на тривалість оформлення документа про сплату судового збору, просить поновити строк для подання заяви.

Заявник раніше звертався до Верховного Суду України із заявою про перегляд оскарженого рішення. Проте заява не відповідала вимогам статті 2391 КАС, оскільки додана до заяви копія оскаржуваного судового рішення не була завірена належним чином, а також до заяви не було додано документа про сплату судового збору, тому суддя-доповідач своєю ухвалою від 28 жовтня 2016 року заяву Офісу ДФС залишив без руху та надав строк до 21 листопада 2016 року для її усунення.

10 листопада 2016 року Офіс ДФС надав платіжне доручення про сплату судового збору без підпису службової особи банку та копію належним чином завіреного судового рішення не надав. У зв'язку із цим ухвалою від 9 грудня 2016 року заяву Офісу ДФС повернуто заявнику.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини четвертої статті 238 КАС заява про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 237 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина п'ята статті 238 КАС).

Оскільки заява ДФС про перегляд ухвали суду касаційної інстанції

від 20 липня 2016 року подана до Верховного Суду України після спливу встановленого для цього строку, а зазначені причини пропуску строку, зважаючи на передумови, їх зміст і характер у конкретній справі, можна визнати поважними для його поновлення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У рішенні, про перегляд якого подана заява, суд касаційної інстанції висновив, що на виконання господарських операцій позивач надав копії видаткових та податкових накладних, банківських виписок, довіреностей, вантажно-митних декларацій про поставку товарів, а також докази використання придбаних товарів у господарській діяльності товариства.

У постановах Верховного Суду України від 12 квітня та 14 червня 2016 року висновок щодо застосування норма права ґрунтувався на обставинах справ про те, що первинні бухгалтерські документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, містять підроблені підписи осіб посадових осіб контрагентів, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Із зазначених правових висновків випливає, що вони основуються на конкретних фактичних обставинах, які за змістом відрізняються від тих, що зумовили оскаржене правозастосування.

Посилання на постанови Верховного Суду України від 5 березня 2012 року,

22 березня, 20 січня, 19 та 26 квітня 2016 року не може бути підставами перегляду, оскільки вони не містять правового висновку щодо застосування норм матеріального права, про правильність застосування яких йдеться у заяві. Посилаючись на порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, Верховний Суд України постановлені судові рішення скасував, а справи направив на новий розгляд.

Відсутність підстав для перегляду судових рішень унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від

2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Поновити строк на подання заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року.

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МТІ» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

СуддіО.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко