Ухвала суду № 65193153, 27.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

з участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Колкова А.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва Рибки Г.І., погоджене прокурорм відділу прокуратури міста Києва Талали О.С., та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 березня 2017 року включно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Сунтар, Сунтарського районуРеспубліки Саха РФ, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, працюючому, одруженому, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 187 КК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з приводу наявності підстав для продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати відносно їїпідзахисного більш м'який запобіжний захід. Так, захисник посилається на необґрунтовану підозру, недоведеність заявлених ризиків та того, що вони не зменшилися, а також на те, що слідчим не доведення тих обставин, що запобігти наявним ризикам в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, апелянт зазначає, що питання про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу вирішувалося до набрання чинності попередньої ухвали слідчого судді про застосування йому запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 і підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішуючи питання про тримання особи під вартою суд повинен враховувати в сукупності окрім тяжкості злочину, ще й характер підозрюваного, його моральні якості, матеріальний стан, зв'язки з державою, у якій його переслідують за законом, характер і сутінь соціальних зв'язків.

Так, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог закону, врахував наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, конкретні обставини справи, дані, що характеризують особу підозрюваного, а також існуючі ризики, які не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали, на підставі чого прийшов до висновку, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою не в змозі забезпечити його належну процесуальну поведінку. Також, були враховані слідчим суддею і обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування та обсяг слідчих дій, які ще необхідно провести.

Перевіривши матеріали клопотання, колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що в матеріалах справи міститься достатньо даних, які вказують, на наявність обґрунтованої підозри, а також того, що заявлені ризики існують і вони не зменшилися до завершення дії попередньої ухвали.

Також, враховуючи відповідно до вище зазначеного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких кримінальних правопорушень, характер даного правопорушення та ступінь суспільної небезпеки, розмір покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості, конкретні обставини справи, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, характер соціальних зв'язків, спосіб життя взагалі, обсяг слідчих дій, які необхідно провести до завершення досудового розслідування, існуючі ризики, які не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції з приводу наявності підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу необґрунтованої підозри, то вони є безпідставними. Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Також, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання захисника на недоведеність слідчим існування заявлених ризиків. Так, клопотання слідчого та додані до нього матеріали містять достатньо даних які дають підстави вважати, що вказані у клопотанні слідчого ризики існують, вони не зменшилися, та, що запобігти їм в змозі лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді щодо відсутності підстав для визначення ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України і розміру застави.

Так, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає, що в окремих випадках суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі і щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, має право не визначати розмір застави.

Дана норма закону не містить прямої заборони визначати розмір застави у такому випадку, а лише надає суду таке право, при цьому слідчий суддя повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу підозрюваного.

У зв'язку з цим, колегія суддів, враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, роль підозрюваного, яку він ймовірно виконував у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, який одружений, має постійне місце проживання, працює, колегія суддів вважає за можливе визначити йому застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тому, на думку колегії суддів, саме такий розмір застави відповідає вимогамп.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи ті обставини, що колегія суддів за наслідками перегляду ухвали слідчого судді не вправі змінювати постановлене судом рішення, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою з урахуванням вище наведеного, відносно ОСОБА_2 сліз застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 199, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 30 січня 2017 року, якою задоволено клопотання заступника начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Рибки Г.І., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Талали О.С., та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 березня 2017 року включно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання заступника начальника першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва Рибки Г.І., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Талали О.С., про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 березня 2017 року включно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали визначити до 30 березня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва (м. Київ, вул. Солом'янська, 2/а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ДКСУ в місті Києві, код ЄДРПОУ ДКСУ - 37993783, МФО 820172, реєстраційний рахунок 37310016015850).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому або іншій уповноваженій особі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО .

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:ПрисяжнюкО.Б. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.

Справа № 11-сс/796/953/2017 Категорія ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції Чередніченко Н.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції Присяжнюк О.Б.