Ухвала суду № 65192780, 06.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/25/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2017 Справа № 908/3056/16

Розглянувши матеріали заяви про розстрочку виконання судового рішення у справі №908/3056/16:

за позовом приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1)

до відповідача публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 1231819,07 грн.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №18-73 від 19.12.2016р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 р. позовні вимоги ПАТ Авдіївський коксохімічний завод про стягнення за договором №129/16Сб від 12.02.2016р. пені в сумі 1081500,75 грн., 3% річних в сумі 89111,77 грн. та інфляційних втрат у сумі 61206,56 грн. задоволені частково. З ПАТ Запорізький завод феросплавів стягнуто на користь ПАТ Авдіївський коксохімічний завод пеню в сумі 634879,46 грн., 3% річних в сумі 74954,84 грн. та витрати на оплату судового збору в розмірі 14728,86грн.

У відповідності до вимог ст. 116 ГПК України 14.02.2017 р. судом видано наказ на примусове виконання рішення суду.

До господарського суду Запорізької області 24.02.2017 року звернулось публічне акціонерне товариство Запорізький завод феросплавів із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 р. у справі №908/3056/16 (надалі заявник та заява, відповідно) на 12 місяців рівними частинами.

Необхідність надання розстрочки заявник обґрунтовує економічною блокадою тимчасово неконтрольованої Україною території в частковій зоні АТО, внаслідок якої зупинено залізничне сполучення з містами Донецьк та Єнакієве, де розташовані ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод» та ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром», коксово-вугільна продукція яких за рахунок унікальності свого хімічного складу є основною та безальтернативною сировиною для виробництва феросплавної продукції ПАТ ЗФЗ. Також заявник зазначає, що у період з 30.01.2017р. по 15.02.2017р. за рішеннями господарського суду Запорізької області в справах №№ 908/3012/16, 908/3055/16, 908/3057/16, 908/3223/16 за позовами ПрАТ АКХЗ до ПАТ ЗФЗ з аналогічним предметом спору, які набрали законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто 1949922,04 грн. Тобто, в єдиний часовий період ПАТ ЗФЗ з урахуванням розміру грошових сум, стягнутих за всіма судовими рішеннями, має сплатити на користь позивача 2674503,20 грн., що може призвести до припинення господарської діяльності ПАТ ЗФЗ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.02.2017р. прийнято заяву до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 06.03.2017р.

В судовому засіданні 06.03.2017р. був присутній представник заявника, за заявою якого фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Позивач відзив на заяву суду не надав, представник позивача в судове засідання за викликом не зявився. Про час та місце судового засідання позивача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Представник заявника підтримав заяву в повному обсязі з підстав викладених у заяві.

Розглянувши матеріали справи та заяви, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Пунктами 7.1.2 та 7.2 постанови пленуму Верховного Суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування необхідності надання розстрочки виконання рішення відповідач посилається на неможливість одночасно виконати рішення суду та зупинення залізничного сполучення в частковій зоні АТО, внаслідок чого зупинено постачання сировини для виробництва феросплавної продукції ПАТ ЗФЗ.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підтвердження своїх доводів, заявник посилається на загальновідомі обставини, такі як, наказ керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/2 «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого Донецька та Луганська область визначені районами проведення АТО.

За приписами ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обовязковість рішень суду.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 виконання всіма субєктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обовязковість виконання судових рішень є обовязковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невідємна частина судового розгляду. У рішенні від 17.05.2005 р. у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обовязком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду, яке набрало законної сили, є обовязковим до виконання та має бути виконане.

У заяві про розстрочку виконання рішення відповідач просить суд розстрочити виконання рішення строком на 12 місяців рівними частинами. Разом з тим, відповідач не обґрунтував і документально не підтвердив необхідність надання розстрочки саме на 12 місяців, а у суду не має достатніх належних та допустимих доказів для надання відповідачу розстрочки виконання рішення саме строком на 12 місяців.

Враховуючи досліджені судом обставини заяви, беручи до уваги те, що негайне стягнення призведе до припинення господарської діяльності заявника, а також враховуючи інші обєктивні обставини, що перешкоджають виконанню рішення суду в повному обсязі на даний час, такі як значний розмір стягнутого у справі боргу, та проведення АТО на території Донецької та Луганської області, враховуючи інтереси стягувача, суд дійшов висновку про надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду строком на чотири місяці.

Суд також розяснює, що розгляд даної заяви не позбавляє відповідача права за наявності відповідних виняткових обставин та належних доказів на звернення до суду в порядку ст. 121 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. у справі №908/3056/16 задовольнити частково.

Виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 року у справі № 908/3056/16 про стягнення з публічного акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ідентифікаційний код 00186542) на користь приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1, ідентифікаційний код 00191075) пені в сумі 634879,46 грн. (шістсот тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят девять грн. 46 коп.), 3% річних в сумі 74954,84 грн. (сімдесят чотири тисячі девятсот пятдесят чотири грн. 84 коп.) та витрат на оплату судового збору в розмірі 14728,86 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять вісім грн. 86 коп.), усього 724563,16 грн. (сімсот двадцять чотири тисячі пятсот шістдесят три грн. 16 коп.) розстрочити на чотири місяці (березень, квітень, травень, червень 2017 року) рівними платежами по 181140,79 грн. (сто вісімдесят одна тисяча сто сорок грн. 79 коп.) щомісячно.

Ухвала суду від 06.03.2017 р. у справі № 908/3056/16 є виконавчим документом; набрала законної сили 06.03.2017 р. та може бути предявлена до виконання протягом 3 років до 06.03.2020 р.

Суддя О.В. Федорова