Рішення № 65192776, 06.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/153/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017 Справа № 908/3402/16

За позовом: Приватного підприємства Наукове промислово-комерційне обєднання ТАТА (юридична адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 4, поштова адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренко, буд. 13, код ЄДРПОУ 19264196)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі виробничого структурного підрозділу Василівський район електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; поштова адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 26; 71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Гоголя, буд. 1-а, код ЄДРПОУ 00130926)

про визнання протиправним та скасування Протоколу №23/16 від 21.09.2016р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією щодо застосування оперативно-господарської санкції

Суддя Азізбекян Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №22 від 03.03.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №58 від 06.02.2017 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство Наукове промислово-комерційне обєднання ТАТА звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі виробничого структурного підрозділу Василівський район електричних мереж про визнання протиправним та скасування Протоколу №23/16 від 21.09.2016р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією щодо застосування оперативно-господарської санкції.

Позивач вважає, що Протокол № 23/16 необхідно визнати протиправним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки його було складено на підставі акту про порушення № 000982, який не відповідає вимогам законодавства та не може бути належним доказом вчиненого порушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2016 р. справу визначено для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Розглянувши матеріали справи, суд прийняв справу до свого провадження, призначивши її розгляд на 25.01.2017 р. на 14 год. 30 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

25.01.2017 р. від відповідача у справі надійшли документи на виконання ухвали суду, т.ч. відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі. У відзиві посилається на відповідність чинному законодавству дій відповідача. Вказує, що представником позивача (ОСОБА_3В.) власноруч внесена відмітка до акту №000982 про відсутність зауважень, що, на думку відповідача, свідчить про визнання позивачем факту порушення ПКЕЕ, а дії відповідача щодо фіксації виявленого порушення та подальшого нарахування вартості недоврахованої електричної енергії є правомірними. Вважає позицію позивача намаганням уникнути відповідальність за здійснене правопорушення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю. Представник відповідача заперечив проти позову, з підстав, викладених у відзиві.

За заявою сторін судове засідання здійснювалось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

На підставі ст. 77 ГПК України, враховуючи необхідність суду більш детально ознайомитися із відзивом відповідача та поданими ним документами, з метою зясування всіх обставин справи та обєктивного розгляду справи, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 16.02.2017 р. на 11 год. 30 хв.

01.02.2017 р. від позивача надійшов відзив на заперечення, в який останній зазначив, що документи за підписом ОСОБА_3 не можна вважати оформленими належним чином. Відповідач прибув за викликом позивача, а не з іншою метою. Розрахунок недорахованої електроенергії виконано з порушеннями норм законодавства.

16.02.2017 р. відповідачем подано письмове клопотання про заміну найменування відповідача по справі з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго.

Крім того, відповідачем надані копії листів позивача щодо розпломбування електрообладнання, які підтверджують, що позивач по справі знав про обовязковість письмового звернення до енергопостачальника у разі розпломбування електрообладнання та неодноразово письмово звертався до відповідача з цього приваду.

В судовому засіданні 16.02.2017р. сторонами надано клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

На підставі даного клопотання, суд ухвалою від 16.02.2017 р. продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 07.03.2017р., розгляд справи відклав на 06.03.2017р. Також суд задовольнив клопотання відповідача та здійснив заміну найменування відповідача по справі № 908/3402/16 з Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго.

В судовому засіданні 06.03.2017 р. були присутні представники обох сторін, за їх клопотанням фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Вважає, що протокол № 23/16 необхідно визнати протиправним, оскільки його було складено на підставі акту про порушення № 000982, який не відповідає вимогам законодавства та не може бути належним доказом вчиненого порушення.

Представник відповідача заперечив проти позову посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

В судовому засіданні 06.03.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору №853 від 01.02.2010 р. про постачання електричної енергії, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго (на даний час найменування змінено на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, постачальник електричної енергії, відповідач) та Приватним підприємством Наукове промислово-комерційне обєднання ТАТА (споживач, позивач у справі) Виробничий структурний підрозділ «Василівський район електричних мереж» здійснює обслуговування електричних обєктів ПП «НПКО «ТАТА», які знаходяться на території Василівського району Запорізької області.

Пунктом 9.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2010 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

В договір вносилися зміни додатковими угодами №1 від 01.12.2011 р., б/н від 05.07.2012 р., №1 від 11.03.2015 р.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

22.07.2016 р. працівником ВСП «Василівський «РЕМ» було складено два документи:

1) акт про пломбування елементів розрахункового засобу обліку, обліку електричної енергії до 1000В та встановлення індикаторів;

2) акт-вимога щодо приведення розрахункових заходів обліку електричної енергії та схем їх підключення (а також електропроводки і електроустановок від межі балансової належності до місця встановлення засобів обліку) у відповідність вимогам ПУЕ, ПКЕЕ та інших нормативно-технічних документів.

В акті-вимозі ВСП «Василівський «РЕМ» від 22.07.2016 р. було викладено, що на обєкті позивача, розташованого в с. Балки, вул. Степова, 3-а, необхідно усунути недоліки, а саме: в термін до 22.08.2016 р. провести державну повірку відповідності електричного лічильника.

Як вказує позивач, 01.08.2016 р. з метою виконання акту-вимоги від 22.07.2016 р. працівник позивача ОСОБА_3, телефоном повідомивши ВСП «Василівський «РЕМ», розпломбував та зняв лічильник.

01.08.2016 р. працівники ВСП «Василівський «РЕМ» зявилися на територію обєкту, де провели огляд електричних мереж та обладнання, після чого склали акт про порушення №000982 від 01.08.2016 р.

В акті зазначено про порушення споживачем пунктів 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: дії споживача призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, зняття розрахункового лічильника електроенергії без дозволу енергопостачальної організації. Даний акт підписаний представником позивача ОСОБА_3 без зауважень.

Також 01.08.2016 р. споживачу видано акт-вимогу про усунення виявленого порушення у строк до 10.08.2016 р., а саме: провести установку повіреного розрахункового засобу обліку.

26.08.2016 р. споживачем виконані приписи акту-вимоги, що підтверджується актом від 26.08.2016 р. про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії до 1000В та встановлення індикаторів.

21.09.2016 р. відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення №000982 від 01.08.2016 р., на якому проведено розрахунок недорахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 р., за період з 23.07.2016 р. по 26.08.2016 р. (за 24 робочі дні, в тому числі за 6 днів, що передували дню виявлення порушення, та 18 днів від дня виявлення порушення по день усунення порушення, час роботи 8 годин 5 днів на тиждень). Кількість недорахованої електричної енергії складає 14400 кВт.г на суму 31154,90 грн. і споживачу запропоновано не пізніше 30.08.2016 р. здійснити часткову оплату за рахунок наявної переплати станом на 01.09.2016 р. шляхом подання відповідної заяви до ВСП Василівської РЕМ.

Протокол №23/16 від 21.09.2016 р. засідання комісії з розгляду акту про порушення представником позивача не був підписаний у звязку з незгодою із здійсненим розрахунком та виявленими порушенням.

Позивач вважає, що в діях працівників ВСП Василівської РЕМ наявні порушення п. 2.5 постанови НКРЕ від 04.05.2006 р. №652 «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» та п. 6.41 постанови НКРЕ №28 від 31.07.1996 р. «Про затвердження Правил користування електричною енергією», а також вбачаються ознаки зловживання службовими обовязками.

Спірні правовідносини сторін виникли у сфері використання електричної енергії, є господарськими та засновані на договорі про №853 від 01.02.2010 р. про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Відповідно до ст. 236 Господарського кодексу України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною;

відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони;

відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. ч. 1 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Сторони погодили у п. 2.1 договору, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. №28 (далі ПКЕЕ), передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Зі змісту вищенаведених норм законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією. Право позивача на оскарження такої оперативно-господарської санкції як рішення відповідача передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ.

Акт про порушення №000982 від 01.08.2016 р., на підставі якого відповідачем застосовано оскаржувану оперативно-господарську санкцію, підписаний особами, які брали участь у перевірці, у тому числі представником позивача без зауважень. В акті зазначено про порушення споживачем пунктів 10.3.1, 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ.

Відповідно до вимог п. 10.2.9, 10.2.26 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Згідно з п. 10.3.1 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.

Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до абз. 2 п. 3.34 ПКЕЕ роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

В даному випадку неправомірні дії споживача полягали у самовільному (без дозволу енергопостачальної організації) знятті розрахункового лічильника електроенергії, внаслідок чого була зірвана пломба.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656 (далі Методика).

Відповідно до п. 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Таким чином, відсутність пломб, переданих у встановленому порядку на збереження споживача, є окремим видом порушення ПКЕЕ. Отже, для застосування оперативно-господарської санкції достатньою підставою є засвідчений у встановленому порядку факт порушення пломби. Доведення можливості безоблікового споживання електроенергії є необовязковим, оскільки спеціальними нормативними актами в галузі електроенергетики (ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 3.3. ПКЕЕ, п. 2.1 Методики) передбачено проведення донарахування не в разі позаоблікового споживання при порушенні пломб, а саме за порушення пломб. Така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2015 р. у справі №908/2340/14.

Щодо доводів позивача про те, що прилад обліку був знятий на вимогу відповідача, суд зазначає, що в акті-вимозі від 22.07.2016 р. про усунення недоліків (проведення держповірки приладу обліку) було зазначено, що роботи по усуненню недоліків, вказаних в акті вимозі, проводяться після письмового звернення до Василівського РЕМ. Позивач письмово не звертався до Василівського РЕМ з метою виконання приписів вимоги та самовільно, без присутності представників відповідача розпломбував та зняв лічильник.

Абзацом 2 пункту 1.2 Методики встановлено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

В даному випадку позивач не звертався до відповідача письмово, до виявлення порушення представниками енергопостачальної організації, для повідомлення про розпломбування та зняття лічильника. Порушення було виявлено представниками енергопостачальної організації.

Відповідно до п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт · год) визначається за формулою:

Wдоб = Pдоб · t · Kв , (2.4)

де: P - потужність (кВт), визначена як:

а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в Договорі);

в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в Договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів "а" або "б" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації

щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби (год.), що становить:

при однозмінній роботі споживача - t = 8;

при двозмінній роботі споживача - t = 16;

при тризмінній роботі споживача - t = 24;

при інших режимах роботи визначається на підставі Договору;

Kв (Kв.і ) - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).

За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

Розрахунок за актом №000982 проведено відповідно до формули (2.4) Методики.

При складанні акту про порушення №000982 до п. 6 акту внесені наступні відомості: «споживач не надав паспортні дані усіх наявних струмоприймачів, не надав можливості скласти перелік встановлених струмоприймачів та перевірити інформацію щодо їх потужності, відмовився від вимірювання струму навантаження електроустановки при включенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. Таким чином, актом зафіксована та підтверджена позивачем (шляхом внесення запису про відсутність зауважень) неможливість застосування при проведенні розрахунку підпункту (а) та (б) при визначенні максимальної потужності навантаження. Твердження позивача про можливість самостійного проведення виміру струму навантаження та відсутності перешкод для цих дій спростовується наведеним.

Відповідно до п. 1 таблиці 1 п. 6 додатку №5 (в редакції додаткової угоди від 11.03.2015 р.) до договору визначена дозволена потужність споживача на рівні 150 кВт, кількість робочих днів на тиждень 5, кількість годин роботи на добу 8.

23.09.2016 р. на адресу відповідача надійшов лист позивача від 23.09.2016 р. №2423 з проханням зменшити у розрахунку коефіцієнт використання електрообладнання з 0,5 до 0,1 у звязку з відсутністю виробних навантажень.

На вказане звернення відповідач надав відповідь листом від 26.09.2016 р. №58/1290, який отриманий позивачем, про відмову у зменшенні коефіцієнту використання електрообладнання з обґрунтуванням такої відмови.

Розрахунок недорахованої електроенергії проведено по акту за період з 23.07.2016 р. по 26.08.2016 р. (за 24 робочі дні, в тому числі за 6 днів, що передували дню виявлення порушення, та 18 днів від дня виявлення порушення по день усунення порушення, час роботи 8 годин 5 днів на тиждень). Кількість недорахованої електричної енергії складає 14400 кВт.г на суму 31154,90 грн.

Таким чином, розрахунок кількості недоврахованої електричної енергії проведено у відповідності до вимог законодавства та умов договору.

Статтею 33 ГПК України встановлено обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не доведено у встановленому порядку наявність підстав для скасування застосованої до нього оперативно-господарської санкції, яка оформлена протоколом №23/16 від 21.09.2016р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією.

З огляду на викладене, позовні вимоги визнані судом необґрунтованими і в позові позивачу відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 09» березня 2017 року.

Суддя Т.А.Азізбекян