Ухвала суду № 65192746, 22.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

22.02.2017р. Справа № 905/2674/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., розглянувши матеріали скарги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України», м. Покровськ, Донецька область

до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область

про визнання незаконними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві

за позовом: Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”,

м. Красноармійськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Автодоркомплект”, м.Маріуполь

про стягнення у загальному розмірі 333648,31 грн.

За участю представників сторін:

від скаржника: не з'явився

від позивача: не з’явився

від ВДВС: не з’явився

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 905/2674/15 від 18.04.2016 р. позов Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”, м. Красноармійськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Автодоркомплект”, м. Маріуполь, Донецька область про стягнення основного боргу у розмірі 210647,02 грн., пені у розмірі 32202,01 грн., 3% річних в розмірі 2194,27 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 5004,73 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Автодоркомплект”, м.Маріуполь, Донецька область (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема,58, код ЄДРПОУ 24821569) основний борг у розмірі 210647,02 грн., пеню у розмірі 32202,01 грн., 3% річних в розмірі 2194,27 грн., інфляційні втрати у розмірі 2527,50 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 5004,73 грн.

У відповідності з вимогами ст.116 Господарського процесуального кодексу України 18.05.2016р. був виданий відповідний наказ.

29.07.2016р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було винесено постанову ВП№51801679 про відкриття виконавчого провадження.

24.10.2016р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було винесено Постанову ВП№51801679 про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п.5 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

13.12.2016 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга б/н від 09.12.2016 р. Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України», м. Покровськ, Донецька область визнання незаконними дії щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

10.01.2017р. через канцелярію суду від органу ВДВС надійшов відзив.

09.02.2017р. через канцелярію суду від скаржника надійшли пояснення.

Представники сторін та орган ВДВС у судове засідання не з’явилися, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно поданої Скарги, скаржник просить суд постанову ВП№51801679 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.10.2016р. Центрального відділу держаної виконавчої служби м. Маріуполь головного територіального управління юстиції в Донецькій області скасувати.

Керуючись приписами ч.2 ст.121-2 господарського процесуального кодексу України, суд,

ВСТАНОВИВ:

Положеннями п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження ВП№51801679) (далі - Закон) передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно п. 1 ст. 19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2016р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51801679 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/2674/15 від 18.05.2016р. Відповідно до п. 2 вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду в строк до 04.08.2016р.

05.08.2016р. Жовтневим відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Згідно п. 3.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів Державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконавчого провадження ВП № 51801679 Жовтневим відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про арешт коштів від 11.08.2016р. та направлено на виконання до банків разом з платіжними вимогами. Постанови про арешт коштів прийнято банками до виконання. 19.08.2016р. винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна.

Як стверджує Центральний відділ державної виконавчої служби м. Маріуполь, Донецької області, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна ТОВ «ВКФ «Автодоркомплект» є власником нерухомості за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса,100-а, м. пр. Комсомольський, буд.6-а.

За даними управління статистики у м. Маріуполь підприємство звітувало за фінансовою звітністю до Держстату у електронному вигляді за 2015р., але не надавало звітність за 1 півріччя 2015 за півріччя 2016р.

06.09.2016р. до банків повторно направлено платіжні вимоги, які повернуто банками без виконання у зв’язку з відсутністю коштів.

Відповідно до акту державного виконавця від 14.09.2016р. було встановлено, що ТОВ «ВКФ «Автодоркомплект» за адресами м. Маріуполь, вул. Артема, 58 (згідно виконавчого документа), м. Маріуполь, бул. Шевченка, буд. 262-а (місце реєстрації) не розшукано.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015р. затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло м. Маріуполь, Донецької області.

24.10.2016р. Центральним відділом державної виконавчої служби м. Маріуполь Головного територіального управління юстиції в Донецькій області винесено оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Так, у якості підстави для повернення виконавчого документа зазначено п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 22.02.2017р.).

Згідно п. 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 37 Закону. При цьому в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов’язково роз'яснюється порядок повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 5 частини першої статті 37 Закону є у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з’ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Підставою скарги є те, що державним виконавцем не було проведено всі можливі дії, передбачені Законом, спрямовані на повне виконання виконавчого документа, а саме щодо обмеження виїзду за кордон посадових осіб юридичної особи боржника.

Відповідно до ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обовязку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Таким чином, державним виконавцем були здійснені всі необхідні заходи на реалізацію примусового виконання рішення.

Посилання скаржника на п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, звернення до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду посадових осіб юридичної особи-боржника за кордон є правом, а не обов’язком державного виконавця, а тому не тягне за собою недійсність постанови про повернення виконавчого документа. Крім того, вищенаведене не може впливати на хід виконання виконавчого провадження. Отже, скаржником не доведено, що саме ця дія може вплинути на виконання рішення у справі.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про скасування постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь головного територіального управління юстиції в Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.10.2016р. по виконавчому провадженню №51801679, задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст. ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

На підставі Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» про скасування постанови Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь головного територіального управління юстиції в Донецькій області про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.10.2016р. по виконавчому провадженню №51801679, задоволенню не підлягають, відмовити в повному обсязі.

Суддя М.Ю. Мальцев