Постанова № 65192538, 06.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2017 р. Справа№ 910/22307/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Жук Г.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

представників

Позивача Сорокіна І.В.

Відповідача Ягодка О.О.

Третьої особи не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток - Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 по справі №910/22307/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток - Інвест"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий

урожай"

про визнання недійсним третейського застереження, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 по справі №910/22307/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Прибуток - Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Жук Г.А., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 06.03.2017.

В судове засідання 06.03.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник третьої особи повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

22 травня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" (заставодавець) та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Сбербанк") (заставодержатель) укладено договір застави цінних паперів (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 17.08.2012, договору про внесення змін №2 від 22.05.2013, договору про внесення змін №3 від 03.12.2013) в забезпечення виконання зобов'язань, які випливають із наступних договорів:

а) договору про відкриття кредитної лінії №17-В/10, укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та заставодержателем 24.06.2010;

б) договору про відкриття кредитної лінії №18-В/10, укладеного між ПАТ "Одеський коровай" та заставодержателем укладеним 24.06.2010;

в) договору про відкриття кредитної лінії №14-В/10, укладеного між ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" та заставодержателем 24.06.2010;

г) договору про відкриття кредитної лінії №19-В/10, укладеного між ПАТ "Кримхліб" та заставодержателем 24.06.2010;

д) договору про відкриття кредитної лінії №20-В/10, укладеного між ПАТ "Кримхліб" та заставодержателем 24.06.2010;

є) договору про відкриття кредитної лінії №05-Н/11/16/ЮО, укладеного між ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" та заставодержателем 19.09.2011;

ж) договору про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між ТОВ "ТД "Золотий урожай" та заставодержателем 06.03.2012;

з) договору про відкриття кредитної лінії №27-Н/12/24/ЮО/KL, укладеного між ТОВ "ТД "Золотий урожай" та заставодержателем 06.03.2012.

Згідно з п. 3.1 договору застави зі змінами внесеними договором від 17.08.2012 №1 про внесення змін до договору застави предметом застави є цінні папери, а саме:

- предмет застави 1: вид цінних паперів, форма існування - прості іменні акції; емітент - публічне акціонерне товариство "Кримхліб"; форма випуску ЦП - бездокументарна; кількість ЦП, що передаються в заставу - 6 159 576 шт.; частка в статутному капіталі емітента, що відповідає кількості ЦП - 15,2535 %; номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн.; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу - 1 539 894,00 грн;

- предмет застави 2: вид цінних паперів, форма існування - прості іменні акції; емітент - публічне акціонерне товариство "Одеський Коровай"; форма випуску ЦП - бездокументарна; кількість ЦП, що передаються в заставу - 7 700 941 шт.; частка в статутному капіталі емітента, що відповідає кількості ЦП - 16,4247 %; номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн.; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу - 1 925 235,25 грн.;

- предмет застави 3: вид цінних паперів, форма існування - прості іменні акції; емітент - публічне акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"; форма випуску ЦП - бездокументарна; кількість ЦП, що передаються в заставу - 3 552 569 шт.; частка в статутному капіталі емітента, що відповідає кількості ЦП - 16,0247%; номінальна вартість одного ЦП - 0,25 грн.; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу - 888 142,25 грн.

26 вересня 2012 року на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" прийнято рішення про заборону директору товариства укладати від імені товариства третейські угоди та третейські застереження до укладених договорів без отримання попереднього погодження на такі дії загальними зборами.

В подальшому між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін № 3 від 03.12.2013 до договору застави цінних паперів, згідно з яким пункт 9.5 договору застави викладено в наступній редакції: "усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з договору застави чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання неукладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються договору застави, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво від 15.03.2013 про реєстрацію постійного діючого третейського суду, видане Держаною реєстраційною службою України), згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/; спір розглядається одноособово суддею, призначеним головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті вказаного суду http://arbitrate.com.ua/; при цьому, сторони Договору застави підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту; сторони домовились, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточними і обов'язковими з дати його винесення; умови договору застави, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди; місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього договору.".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вищезазначене третейське застереження не відповідає волевиявленню та внутрішній волі її учасників, зокрема, директор товариства не мав повноважень на укладення та підписання договору про внесення змін до договору застави цінних паперів.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Відповідно до ст.2 цього Закону, третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Стаття 12 Закону України «Про третейські суди» встановлює вимоги до третейської угоди, недодержання яких має наслідком недійсність такої угоди.

Так, цією статтею визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також вказавши у третейській угоді конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про відповідність третейського застереження вимогам статті 12 Закону України «Про третейські суди», оскільки таке не суперечить вимогам чинного законодавства, викладено в письмовій формі в тексті договору, який, відповідно, містить інформацію про дату, місце його укладення та скріплений печатками та підписами сторін.

Щодо повноважень директора на підписання договору про внесення змін № 3 від 03.12.2013 до договору застави цінних паперів колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням, прийнятим на загальних зборах засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" 19.07.2011, ОСОБА_5 призначено на посаду директора товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про внесення змін № 3 від 03.12.2013 до договору застави цінних паперів підписано директором ОСОБА_5.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 03.12.2013 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" (уповноваженим представляти товариство у правовідносинах з третіми особами, вчиняти від імені товариства без довіреності, у тому числі підписувати договори) був ОСОБА_5.

22 жовтня 2013 року на засіданні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" прийнято рішення про надання директору товариства ОСОБА_5 або іншій уповноваженій ним особі, що буде діяти на підставі довіреності від імені товариства повноваження на укладання та підписання договору про внесення змін до договору застави, інших договорів, пов'язаних вказаним вище договором про внесення змін до договору застави, а також інших документів, пов'язаних з укладанням та підписанням вищезазначеного договору про внесення змін, в тому числі:

визначати істотні умови без погодження з загальними зборами учасників товариства:

- договору про внесення змін до договору застави;

- інших договорів, пов'язаних з договором про внесення змін до договору застави;

- будь-яких документів, пов'язаних з договором про внесення змін до договору застави;

укладати та підписувати від імені товариства:

- договір про внесення змін до договору застави;

- пов'язані договори;

- документи.

Крім того, на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" від 22.10.2013 погоджено проект договору про внесення змін до договору застави (третє питання порядку денного).

При цьому, як зазначено в протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток-Інвест" від 22.10.2013, втрачають чинність будь-які рішення загальних зборів учасників товариства, прийняті до цього часу, що суперечить цьому протоколу.

Таким чином, посилання позивача на рішення від 26.09.2012 про заборону директору товариства укладати від імені товариства третейські угоди та третейські застереження до укладених договорів без отримання згоди загальних зборів, колегією суддів визнано безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що загальними зборами товариства погоджено умови договору про внесення змін №3 до договору застави, зокрема, щодо третейського застереження.

Відповідно до частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При цьому підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008р. №1-рп/2008 у справі №1-3/2008 визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (стаття 17 ЦПК України, стаття 12 ГПК України, стаття 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави,Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Можливість передачі спору на вирішення третейського суду передбачена також і ст.12 ГПК України, відповідно до якої підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Колегія суддів звертає також увагу, на висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі №6-50цс12-1, відповідно до яких договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток - Інвест" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 по справі №910/22307/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибуток - Інвест" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2017 по справі №910/22307/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №910/22307/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Г.А. Жук