Постанова № 65192504, 06.03.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.03.2017 справа №913/1200/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третіх осіб: від прокуратури: не прибув ОСОБА_5 довір. не прибув ОСОБА_6 посвідчення №028256 розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від11 січня 2017 р. у справі№ 913/1200/16 (суддя Старкова Г.М.) за позовомКерівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганська область в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивача ОСОБА_7 міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області до відповідача: третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору на стороні позивача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ ОСОБА_8 підприємство "Сєвєродонецьктеплокомуненерго", м. Сєвєродонецьк Луганської області Приватний нотаріус ОСОБА_7 міського нотаріального округу ОСОБА_9, м. Сєвєродонецьк Луганської областіпро визнання припиненими зобов'язань іпотеки, зняття заборони відчуження, виключення внесених записів до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16:

- задоволено позов Керівника ОСОБА_7 місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивача ОСОБА_7 міської ради Луганської області до Публічного акціонерного товариства РВС Банк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_8 підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус ОСОБА_7 міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання припиненими зобовязань іпотеки, зняття заборони відчуження, виключення внесених записів до Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек;

- визнано припиненими зобов'язання іпотеки щодо будівлі Льодового палаці спорту, розташованого по вул. Маяковського, буд. 28, м. Сєвєродонецьк Луганської області, яка складається відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ОСОБА_7 міським бюро технічної інвентаризації від 09.08.2005 за № 8001124, реєстраційний № 11659743, з яких: 1-літ. А-3Н, а, а1-а5, ПД- будівля льодового палацу спорту, бетон, скло, загальною площею 11205,7 кв.м.; 2-літ. В-повітрявідбірник; 3-літ. Г- повітрявідбірник; 4- охолоджувальний басейн; 5-І замощення (реєстраційний номер майна № 11659743), яке встановлене іпотечним договором, що посвідчений 07.09.2005 приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського округу Луганської області ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 4083;

- знято заборону на відчуження нерухомого майна, що належить на праві власності територіальній громаді міста ОСОБА_7 в особі ОСОБА_7 міської ради (код за ЄДРПОУ 26204220, бульвар Дружби Народів, 32 м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404), а саме: будівлі Льодового палацу спорту, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк вул. Маяковського, буд. 28, яка накладена приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_9, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним № 2363592;

- виключено з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 (обєкт обтяження: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743);

- виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743.

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства РВС Банк, вул. Введенська,будинок 29/58, м.Київ, код ЄДРПОУ 39849797 на користь прокуратури Луганської області, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 02909921, р/р 35211068000839, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код класифікації доходів - 2800, витрати зі сплати судового збору в сумі 5512 грн. 00 коп.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "РВС Банк", м. Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16 із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції прийнятим із порушенням норм матеріального права, а висновки викладені в рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначив, що жодних підстав для припинення договору іпотеки, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку» не має, у звязку із чим іпотека залишається дійсною незалежно від закінчення чи не закінчення строку позовної давності за основним зобовязанням. Вважає, що строк позовної давності повинен розраховуватись починаючи із 2013 року, що в свою чергу означає, що позовна заява є такою, що подана в межах визначених законом строків, у звязку із чим попередні рішення господарського суду Луганської області та Донецького апеляційного господарського суду підлягають скасуванню. Зазначив, що подав заяву про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2016р. по справі №913/864/15 за нововиявленими обставинами. Також, зазначив, що прокурор не обґрунтував підстав для представництва у суді, зокрема в чому полягають порушення або загроза порушення інтересів держави, що захист вказаних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади та не надав доказів попереднього до звернення із позовом до суду, повідомлення про це відповідного субєкта владних повноважень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2017р. було визначено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.02.2017р. у звязку із знаходженням судді Гези Т.Д. на лікарняному було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Сгара Е.В., судді Дучал Н.М., Малашкевич С.А.

Позивач у судове засідання 06.03.2017р. не прибув, причини неявки не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні 06.03.2017р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Зазначив, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, зокрема щодо переривання строку позовної давності у справі №913/864/16. Крім того, надав додаткові письмові пояснення та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, клопотання про витребування у ПАТ «Омега Банк» всіх наявних документів, які стосуються кредитного договору №249-К/ЗО від 31.08.2005р.

Розглянувши вищевказане клопотання про продовження процесуального строку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, враховуючи недопустимість затягування судового процесу, що узгоджується із приписами Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини. Крім того, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.02.2017р. було сформовано колегію суддів в новому складі, що свідчить про початок перебігу нового двохмісячного строку для розгляду апеляційної скарги.

Що стосується клопотання про витребування доказів, то останнє також не підлягає задоволенню, враховуючи той факт, що ст. 38 Господарського процесуального кодексу України встановлює можливість такого витребування доказів у разі неможливості самостійного надання останніх стороною. В той же час, відповідачем не доведено неможливість надання таких доказів, а додані до зазначеного клопотання документи не є належними доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про неможливість надання вказаних документів. Крім того, із доданих до вказаного клопотання документів, вбачається, що ПАТ «Омега Банк» не відмовив відповідачу в наданні витребуваних документів. До того ж, зазначене клопотання про витребування доказів не заявлялось під час розгляду справи в суді першої інстанції, а апеляційний господарський суд відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України переглядає рішення суду першої інстанції за наявними в матеріалах справи документами.

Треті особи у судове засідання 06.03.2017р. не прибули, причини неявки не повідомили.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2005 між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (на теперішній час ПАТ "РВС Банк", далі - банк) та ОСОБА_8 підприємством "Сєвєродонецьктеплокомуненерго" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 249-К/30, за умовами якого банк, надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, платності, повернення, забезпеченості та цільового характеру використання з лімітом фінансування 5000000 грн. 00 коп. з 08.09.2005, 7000000 грн. 00 коп. з 01.02.2006 та кінцевим терміном повернення не пізніше 07.09.2007, а КП "СТКЕ" третя особа у справі, за договором позичальник, зобовязався повернути кредит, сплатити проценти, інші платежі у порядку та строки, встановлені кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору сторони погодили графік зменшення кредитної лінії, наведений у додатку №1 до договору.

Кредит надається в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів.

Відповідно до пункту 1.4 договору процентна ставка за користування кредитом становить 20 відсотків річних.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що проценти за користування кредитною лінією нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно п. 1.4 договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредитної лінії (в тому числі і за період прострочення погашення кредитної лінії).

При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитною лінією. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитною лінією, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією. Якщо день надання та повернення кредитної лінії співпадають, проценти за користування кредитною лінією нараховуються на суму наданих коштів за один день користування кредитною лінією.

Згідно п. 3.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на дату їх сплати відповідно до умов договору за попередній місяць, виходячи із фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці.

Порядок сплати процентів за користування кредитом визначено п. 3.3 договору, за змістом якого проценти сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії.

Договором передбачена відповідальність позичальника за порушення строків повернення кредитної лінії, сплати процентів, зокрема, згідно пункту 6.1 договору позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування Національного банку України, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

До кредитного договору № 249-К/30 від 31.08.2005 укладено:

- Додаткову угоду № 1 від 07.03.2006, якою сторони відкрили позичкові рахунки для обліку розрахунків та для обліку нарахованих процентів за користування кредитною лінією; (а.с. 34, том 1).

- Додаткову угоду № 2 від 29.06.2006, якою змінили порядок сплати процентів, виклавши абзац другий п. 3.1 в наступній редакції: "При цьому враховується перший день та не враховується останній день користування кредитною лінією. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитною лінією, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією, виходячи із умов фактичної кількості днів у році та фактичної кількості днів у місяці. Якщо день надання та повернення кредитної лінії співпадають, проценти за користування кредитною лінією нараховуються на суму наданих коштів за один день користування кредитною лінією".

Пункт 3.2 сторони виключили. У зв'язку з цим п. 3.2, 3.3 вважати п. 3.2; п. 3.4 п. 3.3.; пп. 3.4.1 пп. 3.3.1; пп. 3.4.2 пп. 3.3.2. (а.с. 34 зворотна сторона, том 1 ).

- Додаткову угоду № 3 від 13.07.2006, якою п. 3.2 сторони виклали в наступній редакції: "Проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно по 10 число (включно) за попередній місяць (з 9.00 до 18.00 години) і на дату повернення кредитної лінії". (а.с. 35, том 1).

- Додаткову угоду № 4 від 07.05.2007, якою сторони змінили строк користування кредитною лінією - по 31.03.2009 включно, та внесли зміни до додатку № 1 до кредитного договору № 249-К/30 від 31.08.2005. (а.с. 35 зворотна сторона, том 1).

- Додаткову угоду № 5 від 27.06.2007, якою внесли зміни до додатку № 1 до кредитного договору № 249-К/30 від 31.08.2005 (а.с. 36, том 1).

В забезпечення зобовязань за цим кредитним договором 07.09.2005 між банком (відповідач у справі) та ОСОБА_7 міською радою (третя особа у справі) укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 4083. Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_9 та одночасно вказаним приватним нотаріусом у звязку з посвідченням договору іпотеки № 4083 накладено заборону відчуження зазначеного в договорі застави нерухомого майна, а саме: будівлі Льодового палацу спорту, що знаходиться за адресою : Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, що належить на праві власності територіальній громаді міста ОСОБА_7 в особі ОСОБА_7 міської ради, до припинення договору іпотеки (а.с. 87-88, том. 1).

Відповідно до п. 2 договору іпотеки на забезпечення виконання основного зобовязання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: будівлю Льодового палацу спорту, яка належить відповідачу та складається з: 1- літ. А-3Н, а, а1-а5, ПД - будівля Льодового палацу спорту, бетон, скло, загальною площею 11205,7 кв.м, 2- літ. В - повітрявідбірник, 3- літ. Г - повітрявідбірник, 4- охолоджувальний басейн, 5- І замощення, яка находиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 28.

Згідно із п. 2.2 договору іпотеки загальна вартість предмету іпотеки становить 10170539 грн. 00 коп.

Пунктом 11 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі якщо на день, визначений основним зобовязанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом,іншу заборгованість. При настанні таких випадків іпотедержатель надсилає позичальнику та іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобовязання у не менш ніж тридцяти денний строк, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Зі Статуту Публічного акціонерного товариства Сведбанк вбачається, що рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 Акціонерний комерційний банк ТАС-Комерцбанк змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство Сведбанк, який виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ ТАС-Комерцбанк. Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 Відкрите акціонерне товариство Сведбанк у звязку з приведенням Статуту у відповідність до норм Закону України Про акціонерні товариства змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство Сведбанк, яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ВАТ Сведбанк.

Відповідно до розділу 1 Статуту ПАТ Омега Банк рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 ПАТ Сведбанк змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство Омега Банк, яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ПАТ Сведбанк.

Згідно із розділом 1 Статуту позивача ПАТ "Перехідний банк "РВС Банк" є правонаступником визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015, активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обовязків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобовязаннями ПАТ Омега банк.

Актом від 03.07.2015 № 77/07/2015-К приймання-передачі відповідачу прав на активи неплатоспроможному банку ПАТ Омега Банк в порядку правонаступництва передано всі права кредитора у зобовязаннях за наступними договорами:

- кредитний договір № 249-К/30 від 31.08.2005р. укладений з КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго;

- іпотечний договір від 07.09.2005р. укладений з ОСОБА_7 міською радою.

Матеріали справи свідчать, що третьою особою-позичальником було порушено умови кредитного договору щодо повернення одержаних кредитних коштів, сплати процентів та інших передбачених платежів.

Вказаний факт встановлений рішенням господарського суду Луганської області від 24.09.2012р. у справі № 30/5014/1940/2012, яким стягнуто з Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго на користь Публічного акціонерного товариства Сведбанк в сумі розмірі 1 201 985 грн. 60 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 64380 грн. 00 коп., загальна сума, що стягнута судом становить 4208602 грн. 27 коп.

Доказів виконання судового рішення сторонами суду не представлено.

Вказане рішення господарського суду Луганської області від 24.09.2012 у справі №30/5014/1940/2012 в апеляційному порядку сторонами не оскаржено.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.12.2016 у справі № 30/5014/1940/12 здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні ВП № 34838269, а саме: стягувача - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", що змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариства Омега Банк, на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "РВС Банк", м. Київ, вул. Введенська, б. 29/58, ідентифікаційний код 39849797.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2016 у справі №913/864/16 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк до ОСОБА_7 міської ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_8 підприємство Сєвєродонецьктеплокомуненерго, про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності відмовлено у повному обсязі.

Вищевказане рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2016 у справі №913/864/16 обґрунтоване застосуванням строку позовної давності, приймаючи його суд виходив з того, що до правовідносин сторін за даним позовом застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України. Згідно умов кредитного договору та договору іпотеки, з урахуванням змін та доповнень до них, кінцевий термін повернення кредитних коштів за всіма застосованими 31.03.2009. Таким чином, право на звернення до суду у звязку з порушенням умов кредитного договору щодо повернення кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у банка 01.04.2009, трирічний строк позовної давності сплив 01.04.2012, з цим позовом позивач звернувся 02.08.2016, тобто більш ніж через чотири роки після спливу позовної давності.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016 у справі №913/864/16 рішення господарського суду Луганської області від 21.09.2016 у справі № 913/864/16 залишено без змін.

Враховуючи наведені вище обставини, з огляду на втрату банком права на звернення стягнення на предмет іпотеки, прокурор звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - ОСОБА_7 міської ради Луганської області до Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк в якій просив суд:

- визнати припиненими зобов'язання іпотеки щодо будівлі Льодового палаці спорту, розташованого по вул. Маяковського, буд. 28, м. Сєвєродонецьк Луганської області, яка складається відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого ОСОБА_7 міським бюро технічної інвентаризації від 09.08.2005 за № 8001124, реєстраційний № 11659743, з яких:

1-літ. А-3Н, а, а1-а5, ПД- будівля льодового палацу спорту, бетон, скло, загальною площею 11205,7 кв.м.;

2-літ. В-повітрявідбірник;

3-літ. Г- повітрявідбірник;

4- охолоджувальний басейн;

5-І замощення (реєстраційний номер майна № 11659743), яке встановлене іпотечним договором, що посвідчений 07.09.2005 приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського округу Луганської області ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 4083;

- зняти заборону на відчуження нерухомого майна, що належить на праві власності територіальній громаді міста ОСОБА_7 в особі ОСОБА_7 міської ради (код за ЄДРПОУ 26204220, бульвар Дружби Народів, 32 м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404), а саме: будівлі Льодового палацу спорту, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк вул. Маяковського, буд. 28, яка накладена приватним нотаріусом ОСОБА_7 міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_9, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за реєстраційним № 2363592;

- виключити внесений до Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 (обєкт обтяження: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743);

- виключити внесений до Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою наведеної статті визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

Підстави представництва прокурором інтересів держави визначені статтею 23 Закону України Про прокуратуру, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя статті 23 наведеного закону).

Частиною 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобовязаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного субєкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або субєктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (Господарського процесуального кодексу України), потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.

Отже, у разі подання прокурором позову в інтересах держави господарський суд повинен оцінити правильність визначення прокурором позивача та підстав представництва.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування згідно статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є комунальною власністю територіальних громад.

Згідно з ч. 1 ст. 10 вказаного Закону органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради.

У відповідності до ч.5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження обєктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати обєкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування обєктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Місцеве самоврядування в Україні, згідно ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ґрунтується на принципах законності та судового захисту прав місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_7 міська рада є органом, уповноваженим державою на здійснення повноважень у спірних правовідносинах, які виникли в межах даної справи.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор, звертаючись до суду першої інстанції із позовом зазначив, що порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_7 міською радою протягом тривалого часу не вжито цивільно-правових заходів щодо визнання припиненими зобовязань іпотеки, зняття заборони відчуження та виключення внесених до Єдиного державного реєстру іпотек записів, що призводить до порушення економічних інтересів держави та обмежує здійснення права комунальної власності.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із позицією прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів ОСОБА_7 міської ради та як наслідок правомірності подання прокурором позовної заяви в інтересах зазначеного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України застава це один із видів забезпечення виконання зобовязання.

За правилами ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності до ст. 575 Цивільного кодексу України окремим видом застави є іпотека, як застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом ст. 585 Цивільного кодексу України право застави виникає з патенту укладання договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Правова природа іпотеки полягає у забезпечення можливості кредитора у разі не виконання боржником зобовязання, забезпеченого іпотекою одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки не поширюються оскільки іпотека за правовою природою є заставою та регулюються нормами параграфа 6 глави 49 ЦК України (статтями 572 -593 ЦК України ) та спеціальним Законом, а саме Законом України Про іпотеку.

За правилами ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, укладених на фондовій біржі, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобовязань на певних підставах не допускається.

Підстави припинення правила застави визначені ст. 593 Цивільного кодексу України, а іпотеки, як окремого виду застави також і статтею 17 Закону України Про іпотеку.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 593 Цивільного кодексу України однією із підстав припинення права застави є припинення зобовязання, забезпеченого заставою.

Стаття 17 Закону України Про іпотеку передбачає припинення іпотек у разі припинення основаного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Луганської області від 21.09.2016 у справі № 913/864/16 встановлено факт відсутності обовязку ОСОБА_7 міської ради відповідати за зобовязаннями Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго за кредитним договором № 249-К/30 від 31.08.2005 предметом іпотеки, яка складається із будівлі Льодового палацу спорту за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, через пропуск строку позовної давності, у звязку з чим судом відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Перехідний банк РВС Банк до ОСОБА_7 міської ради за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунального підприємства Сєвєродонецьктеплокомуненерго про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості КП Сєвєродонецьктеплокомуненерго заборгованості за кредитним договором № 249-К/30 від 31.08.2005 шляхом визнання права власності.

Тобто, пропуск Публічним акціонерним товариством "РВС Банк" строку позовної давності для звернення з вимогами до ОСОБА_7 міської ради за іпотечним договором, втрата у звязку з цим права задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна, має наслідком звільнення останнього від виконання обовязків за договорами іпотеки та втрату Публічним акціонерним товариством "РВС Банк" права і можливості здійснювати свої права іпотекодержателя стосовно предмету іпотеки.

Відповідно до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, що були встановлені рішенням господарського суду Луганської області у справі № 913/864/16 від 21.09.2016 не підлягають доведенню, а судове рішення від 21.09.2016р. у справі № 913/864/16, яке було залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2016р. та набрало законної сили, має преюдиційне значення під час вирішення спору в даній справі №913/1200/16.

Враховуючи наведене, Публічне акціонерне товариство "РВС Банк" втратило право задовольнити вимоги за кредитним договором № 249-К/30 від 31.08.2005 за рахунок майна, переданого в іпотеку за іпотечним договором від 07.09.2005р. про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

За таких обставин, правовідносини, які склались між Публічним акціонерним товариством "РВС Банк" та ОСОБА_7 міською радою за іпотечним договором від 07.09.2005р. підлягають припиненню, що зумовлює задоволення позовних вимог про припинення зобов'язання іпотеки.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про відповідність обраного прокурором способу захисту цивільних прав (визнання зобовязання припиненим) приписам ст. 16 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Що стосується позовних вимог про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, що належить на праві власності територіальній громаді міста ОСОБА_7 в особі ОСОБА_7 міської ради, виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 та виключення з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743 колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про іпотеку відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень однією з підстав для державної реєстрації прав власності та інших речових прав, обтяжень, визначено рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначено умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до субєкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про нотаріат передбачено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до п.5.1. Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р. накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації визначено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) або за рішенням суду.

Прийшовши до висновку про припинення зобовязань за договором іпотеки у відповідності до наведених законодавчих норм та порядку припинення обтяження, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення похідних позовних вимог про знаття заборони на відчуження спірного нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

В той же час, апеляційний господарський суд не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 та виключення з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743.

Як вже зазначалось вище, правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на теперішній час регулюються, зокрема Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015р.

Із аналізу вищевказаних нормативно правових актів вбачається, що останніми не передбачено виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна або Державного реєстру іпотек відповідних записів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що виключення запису про обтяження майна іпотекою було передбачено Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03. 2004 № 410 відповідно до п.26 якого було встановлено, що запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

В той же час, Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек втратив свою чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 року N 824.

Судом першої інстанції під час задоволення вищевказаних позовних вимог про виключення з реєстрів відповідних записів також не було наведено норм права, які передбачають вчинення зазначених дій.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо обрання прокурором неналежного способу захисту цивільних прав, який не передбачений актами діючого законодавства, що зумовлює відмову в задоволенні позовних вимог про виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 та виключення з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743.

При цьому, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що заінтересована особа не позбавлена права звернутись безпосередньо до відповідного нотаріуса із заявою про скасування державної реєстрації іпотеки та запису про накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

Посилання апелянта, що судом першої інстанції в межах даної справи не в повному обсязі досліджено обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, зокрема щодо переривання строку позовної давності у справі №913/864/16 не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки рішення рішенням господарського суду Луганської області у справі № 913/864/16 від 21.09.2016 є чинним та таким, що має преюдиційне значення під час вирішення спору в даній справі №913/1200/16.

Доводи скаржника, що іпотека залишається дійсною незалежно від закінчення чи не закінчення строку позовної давності за основним зобовязанням є безпідставними, необґрунтованими та такими, що прямо суперечать діючому законодавству, а саме ст. 17 Закону України «Про іпотеку», яка передбачає припинення іпотеки в разі припинення основного зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, рішення місцевого господарського суду є таким, що прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, із неправильним застосуванням норм матеріального права, у звязку із чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16 підлягає скасуванню в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запису про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 (обєкт обтяження: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743) та виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку №2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743 із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В залишковій частині рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за позовну заяву також підлягають перерозподілу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16 скасувати в частині виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запису про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 (обєкт обтяження: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743) та виключення з Державного реєстру іпотек запису про іпотеку №2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про виключення з Єдиного реєстру заборон відчужень обєктів нерухомого майна запис про накладення заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 2363592 (обєкт обтяження: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743) та виключення з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку № 2366849 відносно обєкта: будівля Льодового палацу спорту, адреса: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, буд. 28, номер РПВН: 11659743.

В залишковій частині рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1200/16 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ на користь прокуратури Луганської області судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2756 грн.

Стягнути з прокуратури Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "РВС Банк", м. Київ судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3031,60 грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді:С.А. Малашкевич

ОСОБА_10