Рішення № 65192380, 06.03.2017, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

РІШЕННЯ

Іменем України

від 06 березня 2017 року у справі №927/203/17

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г. розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/203/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг», юридична адреса: вул. Ділова, будинок 5, корпус 2, м. Київ, 03150; поштова адреса: вул. 77 Гвардійської дивізії, 1, м. Чернігів, 14034

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 14030

про стягнення 7270грн.24коп.

у присутності представників сторін:

від позивача: Дайнеко І.А. (довіреність №1 від 03.01.2017)

від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець особисто

В судовому засіданні 06.03.2017 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 5816грн.19коп. боргу та 1454грн.05коп. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору поставки №010000599 від 01.07.2016 позивачем передано відповідачу по видатковим накладним №41004184 від 15.09.2016, №41005402 від 15.11.2016, №41005403 від 15.11.2016 та №41005541 від 21.11.2016 товар загальною вартістю 5816грн.19коп. За повідомленням позивача відповідач переданий товар не оплатив, внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також застосувати до останнього заходи відповідальності, передбачені п.7.4. договору у вигляді сплати штрафу.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні відповідач проти отримання товару не заперечував, разом з тим, зазначив, що товар на суму 555грн.83коп., отриманий по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016, ним оплачений.

В судовому засіданні, яке відбулось 06.03.2017, прийняли участь представник позивача та відповідач особисто.

Подані представником позивача та відповідачем клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, відповідача, оглянувши оригінали наданих позивачем на вимогу суду договору поставки та видаткових накладних, покладених в основу позову, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

01 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг» (позивач у справі, постачальник за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №010000599 (далі по тексту - договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність відповідачу товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від позивача до відповідача та є невід'ємними частинами даного договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п.1.2. договору поставки предметом поставки є товари з найменуванням, зазначеним у додатку(ах) до договору і визначені родовими ознаками.

В матеріалах справи (а.с.13) міститься підписаний сторонами та скріплений їх печатками додаток №1 до договору поставки, в якому сторони визначили товари, які є предметом поставки за договором та домовились, що асортимент, кількість та ціна товару зазначається у видаткових накладних.

В розділі 2 договору поставки сторони узгодили умови про строк і порядок поставки товару та встановили, що передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником (п.2.1.). Постачання товару здійснюється на умовах EXW (ІНКОТЕРМС 2010): склад постачальника (п.2.2.). Поставка товару здійснюється окремими партіями згідно із замовленнями покупця. Сторони погоджують строки поставки товару, асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії товару згідно з усною домовленістю або письмового замовлення покупця. Замовлення може бути спрямоване постачальнику шляхом використання факсимільних або комп'ютерних засобів зв'язку (електронною поштою) (п.2.3.). Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до покупця з моменту отримання товару від постачальника та підписання сторонами видаткової накладної, що засвідчує факт отримання покупцем товару (п.2.4.). Поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній (п.2.5.).

В розділі 3 договору поставки сторони узгодили порядок передачі товару та домовились, що передавання-прийняття товару здійснюється згідно накладної представником покупця на підставі довіреності на отримання цінностей, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України (п.3.1.). При прийомі товару покупець повинен перевірити його на предмет відповідності умовам, викладеним в замовленні на поставку товару. При наявності зауважень та виявленні недоліків або невідповідність кількості або якості поставленого товару, сторонами складається двосторонній акт про виявлення недоліків. В акті сторони вказують, які саме недоліки товару виявлені сторонами, на причини їх виникнення та шляхи врегулювання ситуації (заміна товару, повернення коштів тощо) (п.3.2.). Підпис уповноваженої особи покупця або печатка (штамп) покупця на відповідній, належним чином оформленій видатковій накладній свідчить про приймання зазначеного в ній товару та про згоду з тим, що товар у накладній відповідає найменуванню та кількості зазначеним у замовленні покупця, а також про належну якість товару (п.3.6.).

Відповідно до п.5.1., 5.2., 5.5. договору поставки ціни на товари, що постачаються постачальником, є звичайними вільними відпускними та визначаються по взаємному погодженню сторін на кожну окрему поставку. Асортимент, кількість, та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатковій накладній по кожній партії окремо. Ціни встановлюються в національній валюті України - гривні.

Згідно із п.9.1. договору поставки договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. Дострокове розірвання договору можливе тільки у випадках, передбачених чинним законодавством України. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи примірника договору поставки, останній підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами в ході розгляду справи.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір поставки №010000599 від 01.07.2016 є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Аналіз змісту та суб'єктного складу договору №010000599 від 01.07.2016 свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз договору №010000599 від 01.07.2016 свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, загальних положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання договору поставки позивачем передано відповідачу товар по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016 на суму 555грн.83коп., по видатковій накладній №41005402 від 15.11.2016 на суму 3474грн.07коп., по видатковій накладній №41005403 від 15.11.2016 на суму 1337грн.30коп., та по видатковій накладній №41005541 від 21.11.2016 на суму 448грн.99коп. Загальна вартість товару, переданого по вищевказаним видатковим накладним, становить 5816грн.19коп.

Про отримання відповідачем товару, погодження з ціною та асортиментом поставленого товару свідчить підписи та відбитки печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних.

Факт отримання від позивача на підставі договору поставки по видатковим накладним, покладеним в основу позову, товару загальною вартістю 5816грн.19коп. в ході судового розгляду даної справи відповідачем не заперечувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконано взяті на себе за договором зобов'язання в частині поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В пункті 6.1. договору поставки сторони встановили, що покупець зобов'язаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 21 (двадцять один) календарних днів з дати поставки товару шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

З огляду на вищенаведену умову договору поставки та правила обчислення строків, встановлені ст.253, 254 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що товар отриманий по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016 відповідач зобов'язаний був оплатити до 06 жовтня 2016 року включно; товар отриманий по видатковим накладним №41005402 від 15.11.2016 та №41005403 від 15.11.2016 - до 06 грудня 2016 року включно; а товар отриманий по видатковій накладній №41005541 від 21.11.2016 - до 12 грудня 2016 року включно.

За повідомленням позивача відповідач у встановлений договором строк отриманий товар не оплатив, внаслідок чого виник борг в розмірі вартості поставленого за спірний період товару, а саме в розмірі 5816грн.19коп.

Відповідач, в свою чергу, стверджує, що товар на суму 555грн.83коп., отриманий по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016, ним оплачений, на підтвердження чого ним надано копію квитанції до прибуткового касового ордеру №02006278 від 05.10.2016.

Позивач факт отримання від відповідача коштів у сумі 555грн.83коп. в рахунок оплати товару, переданого відповідачу по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016, заперечував з підстав відсутності на наданій відповідачем квитанції до прибуткового касового ордеру №02006278 від 05.10.2016 підпису уповноваженої особи та печатки позивача.

За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими доказами.

В силу ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом п.3.1. гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі по тексту - Положення), касові операції оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до п.1.2. гл.1 Положення касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно із п.3.3. гл.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

За змістом п.3.10. гл.3 Положення у касових ордерах зазначається підстава для їх складання.

Слід зазначити, що у разі встановлення чинним законодавством вимог до певних документів, для надання їм юридичної сили і доказовості, вони повинні відповідати цим вимогам.

Як вбачається з наданої відповідачем копії квитанції до прибуткового касового ордеру №02006278 від 05.10.2016 на ньому відсутні відбиток печатки та підпис головного бухгалтера або іншого уповноваженого на це працівника позивача, а також не зазначена підстава його складання.

Оскільки на наданій відповідачем копії квитанції до прибуткового касового ордеру №02006278 від 05.10.2016 відсутні обов'язкові для вказаного документу реквізити, суд приходить до висновку, що даний документ не може бути розцінений судом як належний доказ оплати відповідачем товару, отриманого по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016.

Інших доказів оплати товару, отриманого від позивача по видатковим накладним, покладеним в основу позову, та зокрема, по видатковій накладній №41004184 від 15.09.2016, відповідач суду не надав.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання зобов'язання сплив, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати товару, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором поставки зобов'язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, отриманого від позивача по видатковим накладним №41004184 від 15.09.2016, №41005402 від 15.11.2016, №41005403 від 15.11.2016 та №41005541 від 21.11.2016 на підставі договору поставки №010000599 від 01.07.2016, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5816грн.19коп. боргу є правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п.7.4. договору поставки в разі порушення грошових зобов'язань за договором постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 25% (двадцяти п'яти відсотків) від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 1454грн.05коп. штрафу.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 вказаної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Здійснивши перевірку правильності обчислення позивачем штрафу, судом встановлено, що розрахунок здійснений з урахуванням умов договору поставки та фактичних обставин справи, та є арифметично вірним.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 1454грн.05коп. штрафу є правомірною і задовольняється судом в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги належить задовольнити повністю, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 5816грн.19коп. боргу та 1454грн.05коп. штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1600грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.253, 254, 530, 549, 610, 611, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ст.32, 33, 34, 36, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівторг», м.Київ, вул.Ділова, б.5, корп.2 (поштова адреса: м.Чернігів, вул.77 Гвардійської дивізії, 1, ідентифікаційний код 35687180) 5816грн.19коп. боргу, 1454грн.05коп. штрафу та 1600грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 09 березня 2017 року.

Суддя Т.Г. Оленич