Рішення № 65192296, 07.03.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року Справа № 923/1435/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІППЕР-ТРАНС", м. Цюрупинськ Херсонської області

до Новотроїцького житлово-комунального підприємства, смт. Новотроїцьке Херсонської області

про стягнення заборгованості в сумі 96 302,31 грн. за договором про надання послуг

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважений представник ОСОБА_1, дов. №б/н від 07.11.2016;

від відповідача - не прибув;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіппер-Транс" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Новотроїцького житлово-комунального підприємства (відповідач) заборгованості за договором про надання послуг від 13.11.2015 у розмірі 96 302,31 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2017р. було продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Відповідач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КІППЕР ТРАНС" (позивач, виконавець) та Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством (відповідач, замовник) 13 листопада 2015 року було укладено договір про надання послуг (далі - договір), за умовами якого виконавець зобовязується за завданням замовника надати послуги екскаватора навантажувача JCB 4CX в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобовязується оплатити надані послуги.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, правовідносини, які витікають із нього, регулюються главою 63 ЦК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Однією з підстав виникнення господарського зобовязання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобовязання, які є одним із видів господарських зобовязань, - це цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами п.2.2. договору, вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах наданих послуг, складених за табелями обліку робочого часу екскаватора-навантажувача.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач, виконавши певний обсяг робіт, направив відповідачу акт здачі-прийняття-робіт №00000065 від 19.08.2016 року на суму 73984,40 грн. та №00000087 від 03.11.2016 року на суму 18445,60 грн., а також рахунок-фактуру №0000192 від 19.08.2016 на суму 73984,40 грн. та №0000218 від 03.11.2016 на суму 18445,60 грн.

Згідно матеріалів справи акт надання послуг №65 від 19.08.2016 року та рахунок-фактуру №192 від 19.08.2016 року позивач направив відповідачу 31.08.2016 року, а відповідач їх отримав 08.09.2016 Акт надання послуг №87 від 03.11.2016 та рахунок-фактуру №218 від 03.11.2016 позивач направив відповідачу 10.11.2016, але відповідач відмовився їх отримувати, що підтверджується матеріалами справи.

За умовами п.2.3. договору замовник зобовязаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, протягом 5 днів з моменту підписання такого акту.

П.п.3.2.3. договору передбачено обовязок замовника після контролю за достовірністю актів про надання послуг виконавцем, підписувати ці акти в одноденний термін з моменту одержання.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання зобовязання означає виконання його належними субєктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобовязання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 13.11.2015 з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обовязковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Однак, в порушення умов договору та вимог діючого законодавства України, відповідач акти не підписав, виставлені рахунки не оплатив.

Оскільки доказів перерахування боргу в сумі 92430,40 грн. відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 92430,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання..

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97 №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок, наданий позивачем (а.с.27), та дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 431,74 грн. та 3440,57 грн. інфляційних.

Судом не приймаються заперечення відповідача, викладені у відзиві, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі незявлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обовязком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

На підставі вищевказаних норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Новотроїцького житлово-комунального підприємства (75300, Херсонська область, смт Новотроїцьке, вул.Пушкіна, 8-А, код ЄДРПОУ 31135365) на користь на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КІППЕР ТРАНС" (75100, Херсонська область, м.Цюрупинськ, пров.Тихий, 18, код ЄДРПОУ 38523479) 92430,00 грн. основного боргу, 431,74 грн. 3% річних, 3440,57 грн. втрат від інфляції та 1444,53 грн. витрат зі сплати судового збору. Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.03.2017

Суддя В. В. Литвинова