Ухвала суду № 65192120, 09.03.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.03.2017 Справа № 5021/1556/2011

Господарського суду Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Суми № 59с000/17-37 від 09.02.2017 на дії Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, м. Суми у справі № 5021/1556/2011 за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Суми, до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми, про стягнення 48 025 грн. 56 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від ВДВС: не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області 23.02.2012 у справі № 5021/1556/2011 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 рішення господарського суду Сумської області від 23.03.2012 у справі № 5021/1556/2011 скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2) заборгованість по сплаті оренди нерухомого майна та інших платежів у розмірі 168661,52 грн.; інфляційні витрати у розмірі 580,70 грн.; 3% річних у розмірі 695,38 грн.; пені у розмірі 975,01 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) витрат по сплаті державного мита у розмірі 487 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 236 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 2559 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1710 грн. за подання апеляційної скарги. Доручено господарському суду Сумської області видати відповідні накази.

08.05.2012 на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 господарським судом Сумської області видані відповідні судові накази у справі № 5021/1556/2011.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі № 5021/1556/2011 залишено без змін.

09.02.2017 позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - звернувся до суду із скаргою № 59с000/17-37 від 09.02.2017 на дії Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області, в якій просить суд визнати незаконними дії Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо зняття арешту з майна боржника та визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Товарніченко Є.А. від 24.01.2017 про зняття арешту з майна ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 33483906.

Представники сторін та органу ДВС у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких документів на підтвердження своїх позицій стосовно скарги позивача до суду не подали.

07.03.2017 до суду надійшла зава Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки заявник є власником 49/100 частин нежитлової будівлі, на яку постановою державного виконавця від 28.04.2014 у межах виконавчого провадження ВП № 33483906 накладено арешт.

Розглянувши зазначену заяву ФОП ОСОБА_3, суд не вбачає правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Як посилається сам заявник у своїй заяві, відповідно частини 1 до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Відповідно до абз. 4 пункту 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

З матеріалів даної справи вбачається, що на даний час рішення у ній прийняте, набрало законної сили та виконується у примусовому порядку органами Державної виконавчої служби України. Таким чином, на даний час відсутні підстави для залучення до участі у справи третіх осіб, оскільки правовідносини між сторонами у справі регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження», а даним Законом не передбачено залучення до участі у справі третіх осіб на стадії виконання судових рішень.

За таких підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про вступ у справу у якості третьої особи.

Разом з тим, суд доводить до відома сторін, що відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Аналогічні роз'яснення містить п. 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Явка сторін та представника органу ДВС судом не визнавалась обов'язковою, а тому суд вважає за можливе розглядати подану позивачем у справі скаргу за наявними матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, розглядаються господарським судом, що видав виконавчий документ.

Таким чином, господарський суд розглядає скаргу позивача, яка стосуються виконання рішення у справі №5021/1556/2011, а саме, вимогу про визнання незаконними дій Зарічного відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо зняття арешту з майна боржника незаконними та вимогу про визнання недійсною постанови державного виконавця Зарічного відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 24.01.2017 про зняття арешту з майна ФОП ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 33483906.

Як встановлено судом, на виконання наказів господарського суду Сумської області у справі № 5021/1556/2011 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції 24.05.2012 були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження № 33483706, № 33483906, № 33483976 та надано боржнику 7-денний строк для добровільного виконання судового рішення.

На даний час вищевказані виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження № 43537195, яке перебуває на виконанні у Зарічному ВДВС м. Суми.

28.04.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Підставою для винесення вказаної постанови став факт несплати заборгованості боржником у добровільному порядку.

24.01.2017 старшим державним виконавцем Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Товарніченко Є.А. була винесена постанова у виконавчому провадженні ВП № 33483906 про зняття арешту з майна боржника.

Дана (оскаржувана) постанова винесена на підставі заяви ОСОБА_3, у якій він повідомив, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 02.07.2013 був здійснений поділ спільного з відповідачем майна, визнано право власності ОСОБА_3 на 49/100 частин нежитлової будівлі цеху ЗБВ-2, на яку накладено арешт у межах виконавчого провадження, а 01.12.2016 ОСОБА_3 зареєстрував право власності на вищезазначене нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2017.

Дана постанова винесена державним виконавцем з посиланням на ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, дана стаття містить вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника, а також випадки, коли вказана дія вчиняється органом Державної виконавчої служби самостійно (без наявності рішення суду з даного питання).

Тобто, реєстрація права власності на майно, на яке накладено арешт у ході виконання рішення суду, не є підставою для зняття арешту з майна державним виконавцем за заявою заінтересованої особи.

Такі вимоги реалізуються шляхом подання з додержанням правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатись господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (п. 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що при винесенні постанови від 24.01.2017 про знання арешту з майна боржника державний виконавець вийшов за межі наданих йому повноважень, а відтак, скарга Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» № 59с000/17-37 від 09.02.2017 підлягає задоволенню, дії державного виконавця по винесенню оскаржуваної постанови - незаконними, а оскаржувана постанова - недійсною.

Керуючись ст.ст. 86, 75, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» № 59с000/17-37 від 09.02.2017 на дії старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Товарніченко Є.А. від 24.01.2017 щодо зняття арешту з майна - задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо зняття арешту з майна боржника.

3. Визнати недійсною постанову ВП № 33483906 від 24.01.2017 старшого державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області Товарніченко Є.А. від 24.01.2017 про зняття арешту з майна.

4. Копію даної ухвали надіслати сторонам по справі, органу ДВС з урахуванням ст. 87 ГПК України, а також Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3

Суддя Ю.А.Джепа