Рішення № 65192, 01.08.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

01.08.06           Справа № 94/9-06

Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом

до Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська

АЕС”, м. Славутич

Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс”,

м. Чорнобиль

про стягнення 92449,32 грн.,

за участю представників:

позивача:Стужна В.М., довір. № 2038 від 03.08.2005р.,

відповідача:не з’явився, обставини справи:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС” (далі –Позивач) до Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс” (далі –Відповідач) про стягнення 92449,32 грн., з яких 90183,79 грн. заборгованість за надані послуги, 1593,11 грн. індекс інфляції, 303,35 грн. три проценти річних та 369,07 грн. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про відпуск та споживання енергоресурсів № 5 від 14.06.2005 року в порушення умов якого, відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 90183,79 грн. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача також 1593,11 грн. індексу інфляції, 303,35 грн. три проценти річних з простроченої суми та 369,07 грн. пені, а всього загальна сума позову складає 92449,32 грн.

Представником позивача в судовому засіданні, 27.06.2006 року, подано заяву про затвердження мирової угоди та надано суду три примірники мирової угоди, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, що стало наслідком відсутності можливості суду роз’яснити сторонам наслідки затвердження мирової угоди згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору по суті розгляд справи було відкладено на 01.08.2006 року, для розгляду по суті поданої позивачем на затвердження господарського суду мирової угоди у справі № 94/9-06.

01.08.2006 року, відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для затвердження мирової угоди у наданій позивачем редакції. Як вбачається з наданої позивачем на затвердження мирової угоди, остання підписана повноважним представником відповідача та скріплена його печаткою, що свідчить про те, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до умов договору про відпуск та споживання енергоресурсів № 5 від 14.06.2005 року (далі –договір), позивач (виконавець) зобов’язався постачати енергоресурси та приймати на переробку стічні води, а відповідач (замовник), в свою чергу, зобов’язався виконувати технічні умови на споживання енергоресурсів та оплачувати рахунки за спожиті ресурси, відповідно до умов зазначеного договору.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що замовник проводить оплату шляхом безготівкового перерахунку на розрахунковий рахунок виконавця на протязі 20 банківських днів з моменту затвердження двома сторонами акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги загальною вартістю 90183,79 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями актів здачі-приймання виконаних робіт № 3 від 03.11.2005 року за жовтень 2005 року на суму 19109,08 грн., № 4 від 05.12.2005 року за листопад 2005 року на суму 21449,42 грн., № 5 від 10.01.2006 року за грудень 2005 року на суму 25192,51 грн. та № 6 від 06.02.2006 року за січень 2006 року на суму 24432,76 грн. які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Проте, відповідач свої зобов’язання не виконав, оплату за надані позивачем послуги не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача, щодо оплати наданих послуг перед позивачем склала 90183,79 грн., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

На день розгляду справи заборгованість в сумі 90183,79 грн. за надані послуги відповідачем не погашена, але фактично визнана ним в повному обсязі.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 90183,79 грн. заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. За час прострочення виконання грошового зобов’язання індекс інфляції склав 1593,11 грн., а три проценти річних з простроченої суми –303,35 грн.

Крім того, на підставі п. 5.2. договору позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов’язань пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення платежу, що за період з 01.12.2005 року по 01.03.2006 року становить 369,07 грн.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 90183,79 грн., 1593,11 грн. індексу інфляції, 303,35 грн. трьох процентів річних та 369,07 грн. пені є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства „Комплекс” (07270, Київська область, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 52, код 22205961) на користь Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС” (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 1, код 14310862) 90183,79 грн. боргу, 1593,11 грн. індексу інфляції, 303,35 грн. трьох процентів річних, 369,07 грн. пені, 924,49 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Є.П. Євграфова