Ухвала суду № 65191504, 09.03.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.03.2017 Справа № 908/463/17

Суддя Федорова О.В., розглянувши матеріали

за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», м.Павлоград, Дніпропетровська область,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин», м. Бердянськ, Запорізька область,

про стягнення 224 813,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Південний завод гідравлічних машин» про стягнення переплати за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 р. у справі №904/1074/16 в сумі 224 813,57 грн. на підставі ст. ст. 1212, 1214 ЦК України.

Вивчивши матеріали позовної заяви, господарським судом встановлено, що позовна заява підлягає поверненню позивачу у зв’язку з наступним.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Предметом позову в даній справі є майнова вимога – стягнення 224 813,57 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 4 даного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлений з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, за розгляд позовної заяви в даній справі належить до сплати судовий збір в розмірі: 1,5% х 224 813,57 грн. = 3372,20 грн.

Відповідно до змісту пункту 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В п. 1 переліку додатків до позовної заяви зазначено: оригінал платіжного доручення про сплату судового збору – 1 арк. Однак фактично до позову не додано жодного платіжного доручення з призначенням платежу – судовий збір та відповідними реквізитами для сплати судового збору, а саме: одержувач: УДКСУ у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок №31215206783007.

В матеріалах позовної заяви судом виявлено оригінал платіжного доручення №2116763667 від 19.01.2017 р. на суму 400 000,00 грн., про що складено акт господарського суду Запорізької області від 07.03.2017 р., однак реквізити, за якими здійснено платіж не є реквізитами для сплати судового збору. Призначення платежу також вказано інше: «оплата по ИП №51179038 від 19.05.2016 р., согл. суд. реш. по делу №904/1074/16 от 29.04.2016 р., без ПДВ ((257232))». Також надані копії інших платіжних доручень з аналогічним призначенням платежу та реквізитами, які не є доказами сплати судового збору.

Таким чином, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК, а саме статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В п. 22 переліку додатків до позовної заяви зазначено: докази направлення позовної заяви відповідачу - 2 арк.

В якості таких доказів до позову додано оригінали фіскального чеку та опису вкладення від 03.03.2017 р. на ім’я ТОВ «Південний завод гідравлічних машин». Однак в переліку предметів, що відправляються згідно даного опису, не зазначена позовна заява. Сам лише фіскальний чек не є доказом відправлення відповідачу позовної заяви з додатками, оскільки в ньому відсутня інформація про поштове вкладення, що відправляється. Інших доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками не надано.

Таким чином, позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до абз. 1 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

Матеріали позовної заяви надіслати позивачу на адресу: вул. Соборна, 76, м.Павлоград, Дніпропетровська область, 51400.

Додаток (на 38 арк.): акт господарського суду Запорізької області від 07.03.2017 р. №908/463/17, позовна заява від 28.02.2017 р. б/н з матеріалами, у тому числі оригінали фіскального чеку та опису вкладення від 03.03.2017 р. на ім’я ТОВ «Південний завод гідравлічних машин», опису вкладення від 03.03.2017 р. на ім’я господарського суду Запорізької області, платіжного доручення №2116763667 від 19.01.2017 р. на суму 400 000,00 грн.

Суддя О.В.Федорова