Ухвала суду № 65191101, 09.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 березня 2017 року Справа № 904/11139/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Катеринчук Л.Й., Поліщука В.Ю.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2016 у справі № 904/11139/16 Господарського суду Дніпропетровської області, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" до Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, за позовом Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб", за участю третіх осіб: Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетгруп", Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства" про витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2016 у справі № 904/11139/16 Господарського суду Дніпропетровської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Тобто, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що подана касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" ОСОБА_1., проте до касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження повноважень у зазначеної особи.

Посилання в касаційній скарзі на те, що повноваження підписанта містяться в матеріалах справи не відповідає дійсності, оскільки така довіреність в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015).

Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що касаційну скаргу подано 16.01.2017 (про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції апеляційного суду на першому аркуші касаційної скарги), розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, скаржник у своїй касаційній скарзі заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У той же час заявник у порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про його скрутний матеріальний стан.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 1, 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.2016 у справі № 904/11139/16 Господарського суду Дніпропетровської області повернути без розгляду.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Катеринчук Л.Й. Поліщук В.Ю.