Постанова № 65188759, 22.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року (о 13 год. 40 хв.) Справа № 808/1057/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів-1, 2 Томіна Ю.М.,

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини А0302

до Військової частини А3840

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання виплатити додаткову винагороду за участь у бойових діях та моральну шкоду

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, або - ОСОБА_1,) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Військової частини А0302, (далі - відповідач 1, або В/ч А0302), Військової частини А 3840 (далі - відповідач 2, або В/ч А3840), в якому просить суд:

визнати бездіяльність посадових осіб відповідача протиправною;

зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача додаткову винагороду за участь у бойових діях у розмірі 57 000,00 грн.;

зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача моральну шкоду у розмірі 57 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що він є військовослужбовцем та в період з 06.04.2015 до 02.06.2015 був залучений до участі в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей.

В період часу з 06.04.2015 по 02.06.2015 позивач був командиром 3 зенітного артилерійського відділення 2 зенітного артилерійського взводу 10 батальйону 25 бригади транспортної авіації і приймав безпосередню участь у бойових діях у складі зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України в районі с. Зелене Поле с. Воскресенка Донецької області.

Всупереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України N 24, від 31.01.2015 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова КМУ №24) та Порядку та умов виплати винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 02.022015 №49 (далі - Наказ №49) позивачу за безпосередню участь в бойових діях з 06.04.2015 по 02.06.2015 не виплачена додаткова винагорода в розмірі 57000,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в адміністративному позові.

Зокрема зазначив, що відмова виплатити йому додаткову винагороду за участь в АТО спричинила йому моральну шкоду яка полягала в бездіяльності посадових осіб відповідальних за виплату винагороди, та неповагу до долі осіб, які втратили здоров'я під час участі в АТО, необхідність звертатися до адвоката, суду з метою захисту свого права, виникають перешкоди в отриманні пільг, необхідних для подальшого лікування.

Представник відповідача, 1,2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити.

Свою позицію виклав у письмових запереченнях. Крім того в судовому засіданні зазначив, що згідно Постанови КМ України від 31.01.2015 №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» та наказу Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» особовий склад зведеного загону (з третьої по сьому ротації) має право на отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в умовах взаємного вогневого контакту за період з 03.02. по 26.09.2015.

Позивач ОСОБА_1, відповідно до заяви брав участь в антитерористичній операції на посаді командира 3 зенітного артилерійського відділення 2 зенітного артилерійського взводу 10 батальйону охорони 25 бригади транспортної авіації (п'ята ротація).

Згідно Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 28.07.2015 №610 «Про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях у травні 2015 року особовому складу зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України підтверджено безпосередню участь у бойових діях для виплати додаткової винагороди по 1000 грн., за кожну добу військовослужбовцям зведеного загону Повітряних Сил ЗСУ згідно зі списком, що додається (Додаток1). Відповідно до Списку за №з/п 91 командиру 3 зенітного артилерійського відділення 2 зенітного артилерійського взводу сержанту ОСОБА_1 підтверджено 2 доби 14,15 травня 2015року.

Щодо невиплати позивачу в повному обсязі коштів за безпосередню участь у бойових діях пояснив, що згідно з інформацією наданою командуванням зведеного загону ОСОБА_1 брав участь в бойових діях в умовах взаємного вогневого контакту ще протягом восьми днів (10,12,23,24,25,26,27,30) квітня 2015 року проте на сьогоднішній день дні бойових дій штабом АТО не підтверджено. Інших бойових наказів про підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 в бойових діях на адресу військової частини А 3840 не надходило. У зв'язку з цим, підстав для виплати коштів немає.

З метою реагування військовослужбовців, які брали участь у АТО у складі зведеного загону Повітряних Сил України, усунення соціальної несправедливості стосовно невиплати додаткових винагород у Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України було здійснено низку заходів, зокрема створено групу з розгляду документів щодо виплати військовослужбовцям додаткових винагород за участь в АТО, було визначено представників зі складу зведеного загону та у жовтні 2015 відряджено до штабу сектору «Б» та штабу АТО з метою якісного і об'єктивного розгляду документів щодо виплати військовослужбовцям додаткових винагород. На жаль зазначені заходи очікуваних результатів не дали - підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців зведеного загону у бойових діях для виплати додаткової винагороди залишилось невирішеним.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача 1, 2, заслухавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що сержант ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини А0302 та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у складі зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України в районі с. Зелене Поле с. Воскресенка Донецької області в період з 06.04.2015 по 02.06.2015.

Відповідно до Витягу з наказу керівника сектору "Б" (по стройовій частині) від 06.04.2015 № 100, військовослужбовець сержант ОСОБА_1, командир 3 зенітного артилерійського відділення 2 зенітного артилерійського взводу 10 батальйону охорони 25 бригади транспортної авіації, є таким, який з 06.04.2015 прибув до складу сил та засобів сектору "Б", які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, для виконання службових (бойових) завдань.

Відповідно до Витягу з наказу керівника сектору "Б" (по стройовій частині) від 02.06.2015 № 158, військовослужбовець зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України сержант ОСОБА_1, командир 3 зенітного артилерійського відділення 2 зенітного артилерійського взводу 10 батальйону охорони 25 бригади транспортної авіації, є таким, що вибув зі складу сил та засобів сектора «Б», які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, для виконання службових (бойових) завдань, до місця постійної дислокації 02.06.2015.

Відповідно до Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 28.07.2015 №610 «Про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях у травні 2015 року особовому складу зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України» безпосередня участь у бойових діях командира 3 зенітного артилерійського відділення 2 зенітного артилерійського взводу сержанта ОСОБА_1 підтверджена за 2 доби - 14,15 травня 2015року, згідно зі списком що додається (Додаток1).

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 24, від 31.01.2015, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Відповідно до п. 2 Додатку 2 до Постанови КМ України № 24, додаткова винагорода за безпосередню участь в бойових діях (виплачується особі після видання бойового наказу) в розмірі 1000 грн. на добу.

Особливості здійснення виплати додаткової винагороди військовослужбовцям під час проведення антитерористичних операцій врегульовано Порядком, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49, зокрема розділом 2.

Згідно з п.п. 1, 2, 4, 5 р. 2 Порядку, за безпосередню участь у бойових діях після видання бойового наказу військовослужбовцям військових частин виплачується додаткова винагорода в розмірі 1000 гривень за кожну добу такої участі.

Безпосередня участь у бойових діях визначається в разі:

виконання військовою частиною бойових завдань в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

виконання завдань ракетними військами та артилерією з вогневого ураження противника;

ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ) або в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником;

контррозвідувального забезпечення військових формувань та правоохоронних органів у районі АТО в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником.

Також додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях виплачується за ті дні, коли військовослужбовці у районі ведення бойових дій (районі АТО) беруть участь у:

здійсненні польотів у зоні ураження зенітними ракетними комплексами (зенітно-артилерійськими комплексами) противника ближньої дії (до 10 км) в умовах: використання в польоті озброєння та обладнання повітряного судна для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілеспрямування, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів, рятування (евакуація) особового складу, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції);

веденні повітряного, морського бою.

Безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі:

бойового наказу (бойового розпорядження) командира військової частини;

журналу бойових дій (журналу ведення оперативної обстановки), книги служби нарядів;

книги прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону;

рапорту (донесення) командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані командиром військової частини (начальником штабу сектору, командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом командира військової частини (начальника штабу сектору, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою;

бойового донесення (підсумкового, термінового та позатермінового).

Документи про безпосередню участь у бойових діях подаються командирами військових частин за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО).

Орган військового управління (штаб АТО) розглядає документи, зазначені в пункті 2 цієї глави, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено отримання додаткової винагороди.

На підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про виплату додаткової винагороди.

Як встановлено судом та досліджено в судовому засіданні із Копії Журналу ведення бойових дій Зведеного загону Повітряних Сил України Сектор «Б» АТО (розпочатого 07.04.2015 та закінченого 02.06.2015) інв.№6026 дск - в/чА0201, інв. №1/644рз-в/чА0704 Зенітний взвод відповідав вогнем на обстріли противника, в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником в наступні дати 10,12,24,25,26,27,30 квітня 2015 року.

Разом з тим дослідивши в судовому засіданні Копії підсумкових бойових донесень Зведеного Загону Повітряних Сил України в період з 07 квітня по 01 червня 2015 року інформація щодо відповіді вогнем на обстріли противника не у всіх випадках співпадає, а саме підтверджено лише 12, 27, 30 квітня.

Згідно Архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 21.01.2016 встановлено, що звітно-інформаційні документи (донесення, бойові донесення, підсумкові бойові донесення) за період з 06.05 по 29.05 2015 року та за період з 01.06 по 30.06 2015 року бойові донесення штабу антитерористичної операції Начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу ЗСУ за період з 15.02.- 15.07.2015 були вилучені в липні 2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2016 у зв'язку з здійсненням досудового розслідування прокурором групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Допитаний в судовому засіданні свідок - командир зведеного загону (п'ятої ротації) Повітряних Сил ЗС України полковник ОСОБА_3 суду пояснив, що щоденно вівся журнал бойових дій в якому зазначались всі обставини, питання бойових зіткнень, втрати особового складу, санітарні, безповоротні витрати, втрати техніки, майна, який вівся підполковником ОСОБА_4 (В/ч А0704).

Крім того, щоденно з 08.04.2015 подавались бойові донесення, все що стосувалось обстрілів. Бойові донесення складалися особисто свідком - командиром Зведеного загону Повітряних Сил ЗС України ОСОБА_3, в дві адреси засобом закритого зв'язку «пелена» на адресу керівника сектору «Б» - друга адреса начальнику штабу Повітряних Сил, а саме було чи не було зіткнення ЗЗПС ЗС України.

В середині травня 1 раз подавались документи сектору «Б» відповідно до Наказу від 02.02.2015 №49 щодо виплати винагороди. Документи складалися особисто ОСОБА_3 В травні декілька днів було пошкоджено супутникову антену та інформація щодо взаємного вогневого контакту щоденні бойові донесення не передавалися. Другий пакет документів подавався перед ротацією де був охоплений весь період.

В вересні 2015 року ОСОБА_3 особисто звертався з рапортом до керівника сектору «Б» (від 17.09.2015 №348) з проханням внести зміни до обліку днів під час яких відбувався взаємний вогневий контакт в зв'язку з тим що були відсутні засоби передачі даних, щоденних бойові донесення не надавались. До рапорту додавалися копії журналу бойових дій зведеного загону Повітряних Сил ЗС України, копія бойового Наказу командира зведеного загону Повітряних Сил ЗС України, копія витягу з наказу керівника сектору «Б» від 06.04.2015 №100, копія витягу з наказу керівника сектору «Б» від 02.06.2015 №158, копії бойових донесень командира зведеного загону Повітряних Сил ЗС України з 07.04.2015 по 30.04.2015, 01.05.2015 по 07.05.2015, 30.05.2015 по 02.06.2015, рапорти командира зведеного загону Повітряних Сил ЗС України щодо підтвердження безпосередньої з 07.04.2015 по 30.04.2015, 01.05.2015 по 07.05.2015, 30.05.2015 по 02.06.2015, копія рішення командира зведеного загону Повітряних Сил ЗС України.

Проте 09.10.2015 Керівник сектору «Б» полковник ОСОБА_5 повідомив що в секторі «Б» не має підтвердження взаємного вогневого контакту та не має підстав для виплати винагород затвердженого наказом Міністерства оборони України від 02.02.2015 №49 на РОП «ЗЕНІТ».

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до вимог начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.09.2014 №1171/АТО у період з 25.09.2014 по 26.09.2015 було створено зведений загін Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - зведений загін), кий виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції. Зведений загін перебував в оперативному підпорядкуванні керівника сектору «Б», у бойовому порядку військової частини - польова пошта В 2830 на лінії постійного бойового зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником. Особовим складом зведеного загону виконано бойове завдання з охорони та оборони позиції 3 км. На південь н.п. Авдіївка. За час виконання бойового завдання було проведено сім ротацій.

Відповідно до вимог наказу начальнику штабу - першого заступника командувача Повітряних Сил ЗС України від 07.05.2015 №39 «Про створення групи з розгляду матеріалів щодо виплати додаткових винагород за участь у антитерористичній операції» головою групи було призначено заступника командира В/Ч А0535 по роботі з особовим складом підполковника ОСОБА_6 та у травні 2015 було проведено перші засідання груп.

За результатами роботи групи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України було направлено запит щодо правомірності видання наказів про додаткові виплати Командуванням Повітряних Сил ЗС України, як органом військового управління.

У жовтні 2015 після завершення 7 ротації зведеного загону командиром групи та групою офіцерів зі складу зведених загонів були відряджені до штабу сектору «Б» та штабу АТО для вирішення питань виплати додаткових винагород на місці, проте за результатами проведених робіт безпосередня участь військовослужбовців зведеного загону в бойових діях) в умовах взаємного вогневого контакту не підтвердилася.

Таким чином, суд приходить до висновку що в діях посадових осіб відповідача В/ч відсутня бездіяльність, тому в цієї частині позовних вимог позов не підлягає задоволенню

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання В/ч А3840 нарахувати та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 додаткової винагороди за участь у бойових діях у розмірі 7000 грн. суд виходив з наступного.

Відповідно до листів командира В/ч А0535 полковника ОСОБА_7 на звернення колишнього військовослужбовця В/ч А3840 ОСОБА_1, щодо невиплати йому у повному обсязі коштів за безпосередню учать у бойових діях згідно з інформацією наданого командуванням зведеного загону він брав участь в бойових діях в умовах взаємного вогневого контакту ще протягом восьми днів (10,12,23,24,25,26,27,30) квітня 2015 року. Проте на сьогоднішній день ці дні бойових дій в умовах взаємного вогневого контакту штабом АТО не підтверджено.

Суд розцінює невідповідність фактів, які відображені в підсумкових бойових донесеннях зведеного загону (п'ятої ротації) та підсумкових бойових донесеннях штабу АТО на території Донецької та Луганської областей як людський фактор, оскільки наявність факторів обстрілу позицій та відсутність зв'язку призвело до можливості не фіксування штабом сектору «Б» у бойових донесеннях факторів бойових зіткнень.

Проте як вбачається з журналу ведення бойових дій зведеного загону Повітряних Сил ЗС України та інформацією в підсумкових бойових донесеннях зведеного загону Повітряних Сил ЗС України лише 23 квітня 2015 року за цей день інформація щодо відповіді зенітного взводу вогнем на обстріли противника в журналах не міститься.

Щодо зобов'язань виплатити позивачу моральну шкоду у розмірі 57000 грн., суд зазначає наступне.

Важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб є встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної шкоди. Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки про виникнення захворювання чи інше погіршення стану здоров'я у зв'язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на права потерпілого; висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції; довідки про відрахування з вузу тощо.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду докази на підтвердження завданням йому моральної шкоди.

Його душевні страждання полягли в неповазі до долі осіб, які втратили здоров'я під час участі в АТО, постійне хвилювання які виникають у отриманні пільг, необхідних для подальшого лікування, необхідність звертатися за правовою допомогою з метою захисту свого права. Позивачем додана до матеріалів справи довідка №97 від 15.02.2017 що йому разом з дружиною надавались з серпня 2015 року по теперішній час психологічна допомога.

УПСЗН Енергодарської міської ради повідомила що ОСОБА_1 надавалася психологічна реабілітація, а саме проходження санаторно-курортного лікування в санаторії «Кирилівка» з 08.08.2016 по 25.08.2016.

Проте задовольняючи частково позов в частині стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, що стан його здоров'я значно погіршився, не надав доказів вчинення додаткових зусиль для організації свого життя.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини та зважаючи на вищезазначені приписи нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст.. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Військову частину А 3840 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду за участь у бойових діях у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривен).

Стягнути з військової частини А 3840 моральну шкоду у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривен).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак