Постанова № 65188453, 01.03.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 березня 2017 р. Справа № 802/228/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк А.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Яцентюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою звернувся ОСОБА_3 до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області 30.12.2016 року прийнято повідомлення №3450474/М/1304 про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік.

Вказане повідомлення обґрунтовано тим, що у пункті 23, 24, 25 розділу III декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік не відображено нерухомого майна за адресами, які зазначені у пункті 2 розділу І декларації.

Вважаючи, що повідомлення №3450474/М/1304 від 30.12.2016 року про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні. В обґрунтування власної позиції представник податкового органу в письмових запереченнях, що надійшли через відділ прийому суду та усних поясненнях, що надано у судовому засіданні, зазначила, що податковий орган при перевірці декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_3, якою встановлено, що відомості зазначені в декларації є недостовірними та не відповідають податковій інформації, оскільки, в розділі III пункті А декларації не відображено відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи в іншому праві користування, що зазначене у позиції 2 розділу I декларації, діяв відповідно до норм чинного законодавства та керуючись Порядком здійснення перевірки відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 13.03.2015 року №333.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши інші докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на таке.

Згідно ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який втратив чинність на підставі Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 (але положення даного Закону щодо фінансового контролю були чинні на момент цих правовідносин, так як дані положення втратили лише чинність 01.09.2016) суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Відповідно до положень ч.9 та 10 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом. Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб'єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права та підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень. У разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівнику відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. Виявлення недостовірних відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, не звільняє суб'єкта декларування від обов'язку подати декларацію з достовірними відомостями. У такому разі, декларація з достовірними відомостями підлягає оприлюдненню на заміну раніше оприлюдненої декларації у порядку, встановленому цим Законом. Подання завідомо недостовірних відомостей в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної відповідальності відповідно до закону.

Як зазначила представник позивача, одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, зокрема, у справі "Савінський проти України", заява №28.02.2006, №6965/02. Правова визначеність вимагає, щоб норми актів були зрозумілими, точними й гарантували, що ситуації та правовідносини будуть передбачуваними. Адже, інакше не можна забезпечити однакового застосування положень законів, що уможливлює необмежене їх трактування в правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі. Європейський суд неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права. Що є гарантією визнання правомірності чи неправомірності дій як державних службовців, так і окремих громадян (рішення у справі "Рябих проти Росії", заява від 2003 р., №52854/99).

Суд зазначає, що спеціальних норм, які б регулювали порядок і вимоги до заповнення Декларації не існує, що свідчить про правову невизначеність у даному питанні.

Міністерством юстиції України розроблено Методичні рекомендації «Запобігання і протидія корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування», від 16.10.2013. Метою зазначених рекомендацій є сприяння у дотриманні єдиного порядку заповнення Декларації, запобіганні помилок, а також вирішенні певних спірних питань, які можуть виникнути при заповненні та поданні декларації. Так, у розділі III у позиціях 23-28, 29-34 цих Методичних рекомендаціях вказано, що відповідно зазначаються відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім'ї внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками) із зазначенням місцезнаходження цих об'єктів (країна, адреса), їх загальної площі, вираженої в квадратних метрах, а в деяких випадках суми витрат декларанта на придбання такого майна або на користування ним (по кожній із зазначених позицій окремо). Пункт А) у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки факту розбіжностей у поданих претендентом на посаду автобіографії та/або декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік посадовою особою (органом), яка (який) проводить спеціальну перевірку, надається можливість претенденту на посаду протягом п'яти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом та/або виправити таку розбіжність.

У статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно до п. 11 Примітки 1 до Декларації, яка є невід'ємною частиною до Закону, "поле "сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування" у позиціях 23-28, 35-39 і поле "усього" у позиціях 46, 48, 50, 56, 59 і 62 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 80 тис. гривень". Інших вимог щодо заповнення позицій 23, 24, 25 розділу Декларації Закон не містить.

Разом з тим, у Розділі ІІI «Відомості про нерухоме майно» Декларації зазначаються відомості про нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта (членів сім'ї декларанта), та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним у звітному році. Ці відомості зазначаються станом на дату заповнення Декларації. Зокрема: у позиціях 23 - 28 - відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками), із зазначенням місцезнаходження цих об'єктів (країна, адреса), їх загальної площі, вираженої в квадратних метрах, а в деяких випадках - суми витрат декларанта на придбання такого майна або на користування ним (по кожній із зазначених позицій окремо). Поле «сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у позиціях 23 - 28 заповнюється, коли разова витрата по кожній із зазначених позицій саме у звітному році дорівнювала або перевищувала граничну суму, що зазначена у п. 11 Примітки до Декларації.

Як вбачається із змісту Декларації, до позиції 2 Розділу І «Загальні відомості» позивачем позивачем внесено відомості щодо фактичного проживання: 66700, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Фрунзівка, вул. Гагаріна, б. 2, к. 10, та адресу реєстрації: 24213, Вінницька область, Томашпільський район, с. Антонівка, вул. Радянська, б. 31.

До Розділу III «Відомості про нерухоме майно» підлягають внесенню відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним.

Таким чином, суд звертає увагу, що такі відомості мають стосуватися майна, відносно якого у декларанта існують відповідні речові права.

Отже, суд вважає, що наявність речового права у ОСОБА_3 має підтверджуватися відповідним правовстановлюючим документом.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 ніяких прав на майно, в якому здійснено його реєстрацію та в якому фактично проживає, немає. Крім того, ОСОБА_3 не укладав будь-яких вказаних у розділі 3 Декларації правочинів, а тому у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, (тобто підстави виникнення цивільних прав), про що позивач в своїх поясненнях від 13.12.2016 зазначив, а відтак, відсутні і підстави для внесення відомостей до розділу III Декларації. Таким чином і висновок податкового органу про недостовірність відомостей внесених до Декларації є хибним.

Також судом встановлено, що перевірка правильності заповнення Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік ОСОБА_5 проводилась в листопаді 2016 року.

Перевірку було проведено відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", що безпосередньо зазначено в самому Повідомленні.

Згідно ст. 12 ч. 9 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом.

Згідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014 року, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 №3206-VI втратив чинність на підставі Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 №1700-VII, крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 10.06.2016 року "Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" дана система розпочала свою роботу щодо оприлюднення декларацій, уповноважених на виконання функцій держави, які є судді, з 01.09.2016 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції №2 від 10.06.2016 року пунктом першим вказано, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 12, пункту 2 Розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило визначити, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: 1) перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб'єктів декларування:

- щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці;

- декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище;

- повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, передбачені частиною другою статті 52 Закону, службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 чи пізніше цієї дати займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище.

Таким чином, суд вважає, що оскаржуване повідомлення про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру ОСОБА_3 №3450474/М/1304 від 30.12.2016 складено та направлено Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області на адресу Фрунзівського міського суду Одеської області, Національного антикорупційного бюро України, Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, з перевищенням наданих обов'язків (повноважень), так як суд вважає, що з 01.09.2016 року податковий орган (відповідач) втратив свої повноваження на виконання функцій перевірки декларацій, а саме, з 01.09.2016, з моменту початку роботи системи електронних декларацій.

Пленум ВАС України у п.1 своєї постанови від 06.03.2008 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" звернув увагу судів на те, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, КАС України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області по проведенню перевірки достовірності відомостей, зазначених у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік; складенню та направленню Повідомлення № 3450474/М/1304 від 30.12.2016 року про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру Фрунзівському районному суду Одеської області, Національному антикорупційному бюро України, Могилів Подільській місцевій прокуратурі Вінницької області, Головному управлінню Національної поліції України у Вінницькій області.

Визнати протиправним та скасувати Повідомлення № 3450474/М/1304 від 30.12.2016 року про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.

Стягнути на користь ОСОБА_3 640 грн. 00 коп. судового збору що був сплачений згідно квитанції № 1777 8186 7910 959 від 30.01.2017 року за рахунок бюджетних асигнувань Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна