Ухвала суду № 65188264, 06.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/569/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р. Провадження № 11-кп/789/16/17 Доповідач - Коструба Г.І.Категорія - ч.3 ст.191 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Коструби Г.І.

Суддів - Лекан І. Є., Галіян Л. Є.,

з участю - прокурора - Гарматюка Р.Є.

обвинуваченої -ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

представника потерпілого - ОСОБА_3

при секретарі -Дідух М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі 06 березня 2017 р. кримінальне провадження №120122101200000033 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Кременецького району Тернопільської обл. на вирок Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 р. щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, непрацюючої, раніше не судимої, яка засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 т. 191 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 р. ОСОБА_1 засуджена за ч.3 ст.191 КК України на 5 /п"ять/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 /два/ роки із звільненням від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 /два/ роки з покладенням на неї обов"язків відповідно до ст. 76 КК України і зі стягненням із ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 160 709.62 грн.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 16 вересня 2004 року прийнята на посаду економіста відділення Автовокзальне» Тернопільської філії ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» у м. Кременець Тернопільської області. 05 квітня 2005 року її переведено керуючим вищезазначеного відділення. Згідно розділу III Положення про відділення «Автовокзальне» Тернопільської філії комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого рішенням Правління ЗАТ «Комерційний -.ПриватБанк» (протокол №13 від 30 вересня 2004 року) та погодженого рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Тернопільській області №72 від 24 грудня 2004 року та розділу III Положення про відділення «Автовокзальне» Тернопільської філії ЗАТ "Комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого рішенням Правління ЗАТ «Комерційний ПриватБанк» (протокол №34 від 31 серпня 2006 року) та погодженого рішенням Комісії Національного банку України в Тернопільській області №66 від 14 вересня 2006 року (нова редакція), на неї покладались організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в силу виконання яких була службовою особою. Перебуваючи на вищевказаній посаді, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на розтрату грошових коштів, належних ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем, всупереч вимогам п.2.2. «Порядку видачі споживчих кредитів по технології «Споживче кредитування», затвердженого наказом ЗАТ КБ «ПриватБанк» №455 від 15.05.2003 року, п.6.2 AT «Комерційний банк «ПриватБанк» №801 від 17.06.2004 року «Про актуалізацію технології «Ситуативне кредитування» п.3.5. Модуля 3 «Посібника по кредитним процедурам (фізичні особи)», затвердженого наказом ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» - МКБ МоскомПриватБанк» №С-92 від 11.08.2004 року, отримавши з невстановлених слідством джерел світлокопії паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_5, жительки АДРЕСА_2, без її відома оформила кредитний договір №TEKASE 00000334 від 04.11.2005 р. на суму 15000 грн.

Повторно, шляхом зловживання службовим становищем, аналогічним способом, з метою розтрати коштів, ОСОБА_1 оформила без відома позичальників кредитні договори:

TEKASE 00000342 від 18 листопада 2005 року на ОСОБА_6, АДРЕСА_3, в сумі 5000 грн.

- № TEKASE 00000385 від 22 лютого 2006 року на ОСОБА_7, АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000386 від 27 лютого 2006 року на ОСОБА_8, жительку АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000394 від 21 березня 2006 року на ОСОБА_9, АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000396 від 22 березня 2006 року на ОСОБА_10, АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000399 від 27 березня 2006 року на ОСОБА_11, АДРЕСА_3, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000401 від 30 березня 2006 року на ОСОБА_12, АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000402 від 31 березня 2006 року на ОСОБА_13, жителя АДРЕСА_4, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000403 від 03 квітня 2006 року на ОСОБА_14,АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000404 від 04 квітня 2006 року на ОСОБА_15, АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000410 від 05 травня 2006 року на ОСОБА_16, АДРЕСА_3, в сумі 4050 грн.

- № TEKASE 00000412 від 16 травня 2006 року на ОСОБА_17, жителя АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000414 від 25 травня 2006 року на ОСОБА_18,. АДРЕСА_2, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000419 від 09 червня 2006 року на ОСОБА_19, жительку АДРЕСА_6, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000420 від 09 червня 2006 року на ОСОБА_20, АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000425 від 20 червня 2006 року на ОСОБА_21, АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000427 від 20 червня 2006 року на ОСОБА_22, жителя АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000430 від 22 червня 2006 року на ОСОБА_23, АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000432 від 23 червня 2006 року на ОСОБА_24, жителя АДРЕСА_4, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000434 від 26 червня 2006 року на ОСОБА_25, жителя АДРЕСА_7 в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000446 від 19 липня 2006 року на ОСОБА_26, АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000447 від 19 липня 2006 року на ОСОБА_27, жителя АДРЕСА_8, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000448 від 20 липня 2006 року на ОСОБА_28, жителя АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000452 від 25 липня 2006 року на ОСОБА_29, АДРЕСА_9, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000454 від 31 липня 2006 року на ОСОБА_30, АДРЕСА_5, в сумі 15000 грн.

Всього за період з листопада 2005 року по липень 2006 року ОСОБА_1 оформила без відома позичальників 26 кредитних договорів на загальну суму 369 500 грн., які видані невстановленим слідством особам.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_1 ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за строками давності, передбаченими ст. 49 КК України, оскільки з дня вчинення останнього кримінального правопорушення - 31 липня 2006 р. - минуло 10 років.

Заслухавши захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та обвинувачену ОСОБА_1, які підтримали клопотання і просять його задовольнити, думку прокурора, який також не заперечує проти задоволення клопотання, представника потерпілого - ОСОБА_3, який заперечує щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що зазначене клопотання до задоволення не підлягає.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п"яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Санкцією ч.3 ст.191 КК України передбачено основні види покарання: обмеження волі на строк від трьох до п"яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З дня вчинення ОСОБА_1 останнього злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України (липень 2006 р.) на час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції минуло більше десяти років і вирок суду щодо неї не набрав законної сили.

Разом з тим ОСОБА_1 в період з 21 березня 2011 р. по липень 2013 р. знаходилась в міжнародному розшуку.

У ч.3 ст. 49 КК України зазначено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з"явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п"ятнадцять років.

Таким чином, вимоги ст. 49 КК України на обвинувачену ОСОБА_1 не розповсюджуються.

Той факт, що ОСОБА_1 була оголошена в розшук 21 березня 2011 р., тобто на наступний день після винесення постанови про притягнення її в якості обвинуваченої, хоча на той час вже знаходилась за межами України, оскільки на момент виїзду по кримінальній справі була допитана лише в якості свідка, не свідчить про відсутність наміру обвинуваченої ухилитися від слідства і суду.

Перебіг строків давності виключає кримінальну відповідальність за умови, що сплив строку давності не був порушений. Беручи до уваги соціальне призначення цього інституту кримінального права, законодавець передбачає випадки, в яких перебіг давності зупиняється в разі ухилення винної особи від слідства чи суду (ч. 2 ст. 49 КК України) та переривається, якщо до спливу передбаченого законом строку особа вчинила новий злочин (ч. 3 ст. 49 КК України).

Під ухиленням від слідства та суду слід розуміти будь-які умисні дії, що їх здійснює особа, щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинене діяння, яке ставить органи досудового слідства чи суд перед необхідністю організувати спеціальні заходи розшуку на території нашої країни, зарубіжних країн або якоїсь обмеженої місцевості. Такою, що ухиляється від відповідальності, можна визнавати особу, яка втекла після затримання, порушила обраний щодо неї запобіжний захід або, здогадавшись, що буде притягнута до кримінальної відповідальності, переховується, перейшла на нелегальне становище й утруднила виклик її органами слідства чи судом. Тобто особою, що ухиляється від слідства чи суду, вважається й та, яка поки не є обвинуваченою чи підозрюваною у вчиненні злочину, але викликана для допиту і не з'явилася до слідчого або до суду з приводу вчиненого, що і мало місце у випадку з обвинуваченою ОСОБА_1, яка під розписку отримала копію постанови про порушення відносно службових осіб Автовокзального відділення Тернопільської філії ПриватБанку (т.1 а.с.3) і не могла не розуміти. що провадження у даній кримінальній справі стосується в першу чергу саме неї.

З огляду на наведене підстав для скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 49 КК, 350 КПК України колегія суддів, -

ухвалила:

У задоволенні клопотання захиснику обвинуваченої ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності- відмовити.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.І. Коструба