Рішення № 65188154, 07.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/2587/15-ц

Провадження № 22-ц/792/23/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі головуючого судді Корніюк А.П.,

суддів П'єнти І.В., Талалай О.І.,

секретар Філіпчук О.С.

за участю представника апелянта ОСОБА_1, представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» Думітращук В.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_4, треті особи, що не заявляють самостійних вимог служба у справа дітей Хмельницької райдержадміністрації, приватний нотаріус Самарська (Пруняк) Юлія Володимирівна про визнання іпотечного договору недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись до суду із позовом позивач зазначав, що 24.12.2013 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Інтеркристал» укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-08-0-0/18-17, в межах якого було укладено Кредитний договір №010/315966/0188835 від 24.12.2013 року, відповідно до якого Позичальник отримав кредит з лімітом кредитної операції 1 000 000 грн. строком до 23.12.2014 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань по Генеральному договору від 24.12.2013 року між ОСОБА_4 та Банком було укладено договір іпотеки від 24.12.2013 року, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно: житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1220 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1. У зв'язку із тим, що заборгованість по зазначеному _______________

Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. Справа № 22ц/792/23/17

Доповідач - Корніюк А.П. Категорія № 19

кредитному договору відповідно до його умов позичальником не погашається,

позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з публічних торгів по початковій ціні 1 006 748, 00 грн. житлового будинку площею 260,7 кв.м., житловою площею 164,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1220 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за тією ж адресою та належать ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 821 488,43 грн.

В травні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом посилаючись на порушення її прав, прав її дітей та вказує, що іпотечний договір від 24.12.2013 року, що укладений між Банком та ОСОБА_4 суперечить нормам законодавства, а тому просила суд визнати його недійсним. Позивачка зазначала, що з 2002 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, від якого є двоє дітей ОСОБА_6 2010 року народження та ОСОБА_7 2005 року народження і вказаний іпотечний договір був укладений без дозволу органу опіки та піклування. Також позивачка зазначає, що будинок, який передано у іпотеку є спільною сумісною власністю, однак вона згоду на укладення такого договору як співвласник не надавала, а відтак укладення такого договору суперечить нормам закону і спірний договір є недійсним.

В вересні 2015 року ОСОБА_5 уточнила позовні вимоги вказавши, що відповідачем по справі слід вважати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Хмельницької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» та третіми особами, що не заявляють самостійних вимог Службу у справах дітей Хмельницької РДА та приватного нотаріуса Пруняк Ю.В.

В червні 2016 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» уточнивши позовні вимоги, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з публічних торгів по початковій ціні, що буде встановлена на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме житлового будинку площею 260,7 кв.м., житловою площею 164,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1220 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за тією ж адресою та належить ОСОБА_4, для погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 821 488,42 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2016 року позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з публічних торгів по початковій ціні, яка буде встановлена на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме: житлового будинку площею 260,7 кв.м., житловою площею 164,9 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1220 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 для погашення заборгованості по кредитному договору №010/315966/0188835 від 24.12.2013 року в розмірі 821 488,42 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання іпотечного договору недійсним відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку і в обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи та порушено норми процесуального права. Апелянт вказує, що належних та допустимих доказів надсилання і отримання вимоги в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» на адресу позичальника за Генеральним договором від 24.12.2013 року позивач не надавав. Також, в порушення умов іпотечного договору, вартість предмета іпотеки під час розгляду справи в суді першої інстанції визначена не була, хоча клопотання про призначення судово-будівельної експертизи позивачем надавались та судом були задоволені. Як зазначає апелянт, відповідач мав намір мирно врегулювати питання, однак пропозиція банком не була розглянута. Апелянт вказує, що відмовляючи в позові ОСОБА_5, суд першої інстанції не врахував необхідність дозволу органу опіки та піклування і взяв до уваги лише довідки про те, що діти були зареєстровані по АДРЕСА_1. Тому апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові АТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити, а позов ОСОБА_5 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_4 задоволити.

Представник апелянта апеляційну скаргу підтримала і просить її задовольнити.

Представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» апеляційну скаргу не визнала і просить її відхилити.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, представник третьої особи служби у справах дітей Хмельницької РДА, приватний нотаріус Самарська (Пруняк) Ю.В. до суду не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день і час слухання справи в розумінні ст. 74 ЦПК України повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції або зміни рішення є: неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 24 грудня 2013 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Інтеркристал» було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №012/01-08-0-0/18-17, в межах якого 24 грудня 2013 року був укладений кредитний договір №010/315966/0188835, відповідно до якого позичальник отримав кредит з відновлювальним лімітом кредитної операції 1000000 грн. з цільовим призначенням фінансування витрат, пов'язаних із поточною діяльністю, під 17% річних строком до 23.12.2014 року. ( т. 1 а.с. 22-34).

В якості забезпечення виконання зобов'язань по генеральному договору №012/01-08-0-0/18-17 від 24 грудня 2013 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, що зареєстрований 24.12.2013 року в реєстрі №1014 і посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняк Ю.В., відповідно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку АТ «Райффайзен Банк Аваль» житловий будинок площею 260,7 кв.м, житловою площею 164,9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1220 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. ( т. 1 а.с. 16-21).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позичальником ТОВ «Інтеркристал» було порушено умови кредитного договору і заборгованість по кредитному договору №010/315966/0188835 від 24.12.2013 року станом на 06 січня 2015 року складає 821488,43 грн., в тому числі 782000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25859,55грн. - заборгованість по відсотках; 10000 грн. - штраф за неподання фінансової звітності; 3248,29 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 380,58 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків. Вказана заборгованість визначена ухвалою Господарського суду Київської області від 25.03.2015 року (т. 2 а.с. 44-50) та сторонами не оспорюється.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги АТ «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час укладення між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 іпотечного договору від 24.12.2013 року у предметі іпотеки: житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрований та проживав лише ОСОБА_4, а ОСОБА_5 і неповнолітні діти ОСОБА_6 і ОСОБА_7 станом на 24.12.2013 року були зареєстровані АДРЕСА_1, і в матеріалах справи міститься ноторіально посвідчена заява ОСОБА_5 щодо її згоди на передачу чоловіком ОСОБА_4 в іпотеку житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Тому, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не надано доказів порушення її прав та прав неповнолітніх дітей при укладені спірного договору іпотеки.

Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано посилався на відповідні норми матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Положеннями ст. 589 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов»язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов»язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених в зв»язку з пред»явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як слідує із ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» - для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користуванням яким мають діти потрібна попередня згода на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки поза увагою суду залишились вимоги ч. 1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку", відповідно до якої передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статей 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

І доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом публічних торгів по початковій ціні, яка буде встановлена на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності (незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій) є обґрунтованими та доведеними. А тому, оскаржуване рішення в частині задоволення позову АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає зміні із викладенням абзацу другого резолютивної частини рішення в редакції з врахуванням вимог ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Апеляційний суд у відповідності до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду у частині мотивування судового рішення судом, який має право на дослідження нових доказів і переоцінку доказів, приймає до уваги як доказ висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи та оціночно - земельної експертизи від 26.12.2016 року №5239/5250/16-26, відповідно до якої ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 становить 1 511 701грн., а ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1220 га, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за вказаною вище адресою та належить ОСОБА_4 становить 428 953грн. (т.2 а.с. 208-233).

Тому початкова ціна предмета іпотеки по іпотечному договорі від 24.12.2013 року для його подальшої реалізації становить 1940654грн., загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: 821 488, 43 грн., в тому числі 782 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25 859, 55 грн. - заборгованість по відсотках; 10 000 грн. - штраф за неподання фінансової звітності; 3 248, 29 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 380, 58 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення публічних торгів.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст. 35 Закону України «Про іпотеку», колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, відповідно до чинних положень ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» зі змінами, внесеними згідно із Законом від 22 вересня 2011 р. № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель має право прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З такої редакції вбачається, що додержання виписаної в ній процедури попередження є обов'язковим для випадку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ст. 36 Закону України «Про іпотеку»), який є лише одним із трьох основних, передбачених ч. 3 ст. 33 цього Закону, способів звернення стягнення на предмет іпотеки (за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Як вбачається із матеріалів справи АТ «Райффайзен Банк Аваль» 04.11.2014 року за вих. №140-13-0-00/16-327 направлено ОСОБА_4 та ТОВ «Інтеркристал» вимогу в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» . (т. 1 а.с.12-14).

Неотримання іпотекодавцем ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 12-14) та позичальником ТОВ «Інтеркристал» (т. 2 а.с. 168-171) зазначеної вище вимоги не може бути підставою для відмови в позові АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивачем реалізується не позасудовий, а судовий порядок звернення на іпотечне нерухоме майно, а згідно ч. 2 ст. 35 Закону «Про іпотеку» визначено, що положення ч. 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Посилання апелянта на те, що він має намір добровільно врегулювати зазначений спір, однак його пропозиція керівництвом банку не розглянута також не можуть бути підставами для відмови у позові АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що при вирішенні зустрічного позову судом першої інстанції порушено норми матеріального права і процесуального права є недоведеними.

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Встановлено, що ОСОБА_5 в порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що іпотечним договором, який укладений 24.12.2013 року між ОСОБА_4 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» порушено її права, як дружини співвласника іпотечного майна та права неповнолітніх дітей.

Як вбачається із матеріалів справи (т.1 а.с. 115), ОСОБА_5 24.12.2013 року надала нотаріально посвідчену письмову згоду чоловікові ОСОБА_4 на передачу в іпотеку житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та укладення і підписання договору іпотеки між ним та АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Також, при укладенні іпотечного договору нотаріусу було надано довідку Ружичанської сільської ради Хмельницького району № 981 від 24.12.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_5, а також малолітні діти ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 . (т.1 а.с. 116). А ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає один. (Довідка Ружичанської сільської ради Хмельницького району № 982 від 24.12.2013 року т. 1 а.с. 117).

Довідка навчального закладу № 20 «Білочка» виконкому Хмельницької міської ради від 23.06.2015 року № 19 про відвідування ОСОБА_6 дошкільного навчального закладу і її місце проживання АДРЕСА_1 (т.1 а.с.130) та довідка Хмельницької спеціалізованої школи 1 ступеня №30 від 23.06.2015 року №67 про те, що ОСОБА_7 проживає на адресою АДРЕСА_1 та навчався в школі з 2011 року по 2015 рік (т.1 а.с. 131) не є беззаперечними доказами, що саме станом на час укладення спірного договору іпотеки 24 грудня 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживали за адресою АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2016 року в частині задоволення первісного позову змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №010/315966/0188835 від 24 грудня 2013 року у розмірі 821488, 43 грн. з яких: 782 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 25 859, 55 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 10 000 грн. штрафу за неподання фінансової звітності, 3 248, 29 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 380, 58 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків звернути стягнення на житловий будинок, площею 260,7 кв.м., житловою площею 164,9 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 26.08.2009 року, що видане Ружичанською сільською радою на підставі рішення Ружичанської сільської ради № 29 від 30.07.2009 року та земельної ділянки площею 0,1220 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 18.12.2008 року, виданого Ружичанською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010874300315, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки 1 940 654 грн.

В решті рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) А.П. Корніюк

Судді (підпис) І.В. П'єнта

(підпис) О.І.Талалай

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду А.П. Корніюк