Ухвала суду № 6518808, 12.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2009 р. Справа № 30/176-09-4620 За позовом: Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна Україна Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний”

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”;

Визирська сільська рада Комінтернівського району Одеської області;

Виконавчий комітет Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області

Про визнання незаконними рішення та свідоцтва про право власності та визнання недійсним договору

Суддя РОГА Н.В.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України.

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна Україна, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”, Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, Виконавчого комітету Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання незаконним рішення Виконавчого комітету Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 22.08.2006 р. № 71, визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.08.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, визнання недійсним договору про порядок володіння та користування єдиним майновим комплексом у відповідності до ст.. 358 ЦК України № 311, укладеного 09.07.2009 р. між Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2009 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний”.

07 жовтня 2009 р. заступник прокурора Одеської області, на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України, подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь –яким іншим особам вчиняти будь –які дії, направлені на відчуження чи надання у користування іншим особам причалу № 16, з об’єктами та спорудами, що входять до його складу, який зареєстрований як частина єдиного технологічно неподільного майнового комплексу по перевантаженню зернових вантажів.

Заступник прокурора вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог, а також невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до безповоротного порушення законних прав та інтересів держави.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

У заяві заступником прокурора заявлені вимоги про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії стосовно причалу № 16 з об’єктами та спорудами, що входять до його складу, який зареєстрований як частина єдиного технологічно неподільного майнового комплексу по перевантаженню зернових вантажів, що є предметом розгляду даної справи, з посиланням при цьому на можливість порушення законних прав та інтересів держави.

Засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють забезпеченню існуючого положення між сторонами до винесення судового акту. Правова позиція Вищого господарського суду України з приводу окремих питань застосування судами забезпечення позову викладена у роз’ясненні ВГСУ № 02-5/611 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (в редакції від 10 лютого 2004 р.)”, згідно якого умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент проявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількості або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За таких обставин, враховуючи матеріали справи та приймаючи до уваги, що існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів до забезпечення вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, з метою недопущення відчуження майна третім особам та вчинення будь –яких інших дій щодо спірного майна, суд вважає за доцільне вжити заходи щодо забезпечення позову, адже незастосування заходів забезпечення позову може привести до безповоротного порушення законних прав та інтересів держави.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд –

                               У Х В А Л И В:

1.          Заяву Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду Державного майна Україна щодо забезпечення позову –задовольнити.

2.          На період розгляду справи № 30/176-09-4620 заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (67542, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд..50, ідентифікаційний код 04378669) та будь – яким іншим особам вчиняти будь –які дії, направлені на відчуження чи надання у користування іншим особам причалу № 16, з об’єктами та спорудами, що входять до його складу, який зареєстрований як частина єдиного технологічно неподільного майнового комплексу по перевантаженню зернових вантажів, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, вул. 1-й кілометр автодороги порту „Южний”, буд. 1 „А”.

Стягувач: Фонд Державного майна Україна (01601, м. Київ, вул. Кутузова, буд..18/9, ідентифікаційний код 00032945).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд..50, ідентифікаційний код 22447500).

Боржник: Будь –які інші юридичні та фізичні особи.

Відповідно до п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” ухвала набрала чинності 12.10.2009р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред’явлення до виконання у строк, передбачений ст. 21 Закону України „Про виконавче провадження” 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку передбаченому господарським процесуальним законодавством

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя