Вирок № 65187661, 06.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/569/14-кГоловуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р. Провадження № 11-кп/789/16/17 Доповідач - Коструба Г.І.Категорія - ч.3 ст.191 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Коструби Г.І.

Суддів - Лекан І. Є., Галіян Л. Є.,

з участю сторін - прокурора - Гарматюка Р.Є.

обвинуваченої - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

при секретарі - Дідух М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №120122101200000033 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Кременецького району Тернопільської обл. на вирок Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 р. щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, непрацюючої, раніше не судимої, яка засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 т. 191 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 р. ОСОБА_2 засуджена за ч.3 ст.191 КК України на 5 /п"ять/ років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 /два/ роки із звільненням від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 /два/ роки з покладенням на неї обов"язків відповідно до ст. 76 КК України і зі стягненням із ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 160 709.62 грн.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 16 вересня 2004 року прийнята на посаду економіста відділення Автовокзальне» Тернопільської філії ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» у м. Кременець Тернопільської області. 05 квітня 2005 року її переведено керуючим вищезазначеного відділення. Згідно розділу III Положення про відділення «Автовокзальне» Тернопільської філії комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого рішенням Правління ЗАТ «Комерційний -.ПриватБанк» (протокол №13 від 30 вересня 2004 року) та погодженого рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Тернопільській області №72 від 24 грудня 2004 року та розділу III Положення про відділення «Автовокзальне» Тернопільської філії ЗАТ "Комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого рішенням Правління ЗАТ «Комерційний ПриватБанк» (протокол №34 від 31 серпня 2006 року) та погодженого рішенням Комісії Національного банку України в Тернопільській області №66 від 14 вересня 2006 року (нова редакція), на неї покладались організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в силу виконання яких була службовою особою. Перебуваючи на вищевказаній посаді, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на розтрату грошових коштів, належних ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, всупереч вимогам п.2.2. «Порядку видачі споживчих кредитів по технології «Споживче кредитування», затвердженого наказом ЗАТ КБ «ПриватБанк» №455 від 15.05.2003 року, п.6.2 AT «Комерційний банк «ПриватБанк» №801 від 17.06.2004 року «Про актуалізацію технології «Ситуативне кредитування» п.3.5. Модуля 3 «Посібника по кредитним процедурам (фізичні особи)», затвердженого наказом ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» - МКБ МоскомПриватБанк» №С-92 від 11.08.2004 року, отримавши з невстановлених слідством джерел світлокопії паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_6, жительки с.Бодаки Збаразького району Тернопільської обл., без її відома оформила кредитний договір №TEKASE 00000334 від 04.11.2005 р. на суму 15000 грн.

Повторно, шляхом зловживання службовим становищем, аналогічним способом, з метою розтрати коштів, ОСОБА_2 оформила без відома позичальників кредитні договори:

TEKASE 00000342 від 18 листопада 2005 року на ОСОБА_7, с.Бодаки Збаразького району, в сумі 5000 грн.

- № TEKASE 00000385 від 22 лютого 2006 року на ОСОБА_8, с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000386 від 27 лютого 2006 року на ОСОБА_9, жительку с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000394 від 21 березня 2006 року на ОСОБА_10, с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000396 від 22 березня 2006 року на ОСОБА_11, с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000399 від 27 березня 2006 року на ОСОБА_12, с.Бодаки Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000401 від 30 березня 2006 року на ОСОБА_13, с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000402 від 31 березня 2006 року на ОСОБА_14, жителя с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000403 від 03 квітня 2006 року на ОСОБА_15,с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000404 від 04 квітня 2006 року на ОСОБА_16, с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000410 від 05 травня 2006 року на ОСОБА_17, с.Бодаки Збаразького району, в сумі 4050 грн.

- № TEKASE 00000412 від 16 травня 2006 року на ОСОБА_18, жителя с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000414 від 25 травня 2006 року на ОСОБА_19,. с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000419 від 09 червня 2006 року на ОСОБА_20, жительку с.Устечко Заліщицького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000420 від 09 червня 2006 року на ОСОБА_21, с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000425 від 20 червня 2006 року на ОСОБА_22, с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000427 від 20 червня 2006 року на ОСОБА_23, жителя с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000430 від 22 червня 2006 року на ОСОБА_24, с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000432 від 23 червня 2006 року на ОСОБА_25, жителя с.Колодно Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000434 від 26 червня 2006 року на ОСОБА_26, жителя с.Бодаки Кременецького району в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000446 від 19 липня 2006 року на ОСОБА_27, с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000447 від 19 липня 2006 року на ОСОБА_28, жителя смт.Вишнівець Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000448 від 20 липня 2006 року на ОСОБА_29, жителя с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000452 від 25 липня 2006 року на ОСОБА_30, с.Ст.Вишнівець Збаразького району, в сумі 15000 грн.

- № TEKASE 00000454 від 31 липня 2006 року на ОСОБА_31, с.Очеретно Кременецького району, в сумі 15000 грн.

Всього за період з листопада 2005 року по липень 2006 року ОСОБА_2 оформила без відома позичальників 26 кредитних договорів на загальну суму 369 500 грн., які видані невстановленим слідством особам.

Прокурор прокуратури Кременецького району Тернопільської обл. подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченої, просить апеляційний суд вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях будь-якої власності строком на 2 роки, в решті вирок залишити без змін. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості, а також на неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, яке полягає у призначенні покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до принципів справедливого судового розгляду згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданих апеляційних скарг.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України, за обставин, викладених у вироку, є правильним, обґрунтованим і в цій частині і в скарзі не оспорюється. З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_2 за розтрату чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинену повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 191 КК України.

Разом з тим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що, як правильно зазначено в апеляційній скарзі прокурора, суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_2 не в повній мірі врахував тяжкість злочину та обставини його вчинення, внаслідок чого призначив покарання, що не відповідає вимогам кримінального закону внаслідок м'якості.

Так, статтею 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Як вбачається зі змісту вироку, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України призначив ОСОБА_2 за ч.3 ст.191 КК України покарання у виді п"яти років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки і звільнив від відбування основного покарання відповідно до ст. 75 КК України з іспитовим строком два роки з покладенням певних обов"язків відповідно до ст.76 КК України.

Разом з тим, на думку колегії суддів, призначене судом першої інстанції остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з позбавленням права займати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки, є надто м'яким.

Так, судом не в повній мірі враховано, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила злочин, який згідно з вимогами ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин; особу винної, яка, знаючи, що стосовно службових осіб Автовокзального відділення Тернопільської філії ПриватБанку порушена кримінальна справа, оскільки під розписку отримала копію зазначеної постанови (т.1 а.с. 3), тим не менш виїхала за межі України. 20 березня 2011 року її було притягнуто як обвинувачену, а вже 21 березня 2011 р. вона була оголошена у міжнародний розшук і в липні 2013 р. видана Україні.

Тому вирок суду підлягає скасуванню в частині призначеного покарання та застосування ст.75 КК України з постановленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.

Призначаючи ОСОБА_2 нове покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально, колегія суддів, крім вказаних вище даних про ступінь тяжкості злочину та особу обвинуваченої, враховує ступінь здійснення злочинного наміру, а тому підстав для призначення обвинуваченій більш м'якого покарання, ніж позбавлення волі, колегія суддів не вбачає, оскільки вважає, що таке покарання не матиме належного виховного впливу на обвинувачену.

На підставі Закону України від 26.11.2015 року № 838-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання», колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до матеріалів кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів

З А С У Д И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Кременецького району Тернопільської обл. на вирок Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 р. задовольнити частково.

Вирок Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 р. щодо ОСОБА_2, засудженої за ч.3 ст.191 КК України, скасувати в частині призначеного покарання і звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Постановити новий вирок, яким в порядку ст.420 КПК України призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст.191 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 /два/ роки.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 159559.62 грн.

На підставі Закону України від 26.11.2015 року № 838-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання», колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув'язнення, а саме: з 14 квітня 2013 р. по 02 серпня 2013 р. включно з розрахунку один день попереднього ув"язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст.72 КК України, що за вказаним розрахунком становить 111 днів попереднього ув"язнення і дорівнює 222 дням позбавлення волі.

В решті вирок Зборівського районного суду Тернопільської обл. від 11 вересня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.

Вирок Апеляційного суду Тернопільської обл. може бути оскаржений в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Вирок Апеляційного суду Тернопільської обл. набирає законної сили з моменту його проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.І. Коструба