Рішення № 6518688, 30.09.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2009 р.Справа № 16/131-09-3852 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Науково –виробнича компанія „Галичина” до приватного підприємства „ Комплект –Сервіс і К” про стягнення 242005,81 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково –виробнича компанія „Галичина” (далі по тексту ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з приватного підприємства „ Комплект –Сервіс і К” (далі по тексту ПП „Комплект –Сервіс і К”) 242005,81 грн. загальної заборгованості за договором купівлі-продажу №25-07/01 від 03.07.2008р., у тому числі 165474,49 грн. основного боргу, 19241,36 грн. нарахованої пені, 32631,67 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 20714,10 грн. –інфляційних нарахувань та три відсотка річних у розмірі 3944,19 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ПП „Комплект –Сервіс і К” договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати вартості одержаного від ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” товарів.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” (Продавець) та ПП „Комплект –Сервіс і К” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №25-07/01 від 03.07.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1 якого Продавець зобов’язувався передати у власність, а Покупець –прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (нафтохімічну продукцію). При цьому, відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу № 25-07/01 від 03.07.2008р. обсяг і асортимент (найменування) товару, що підлягає передачі (відвантаженню) згідно з умовами цього договору, ціну за одиницю виміру товару, загальна вартість товару з вказанням складової ПДВ, умови поставки з зазначенням пункту відвантаження, вантажоотримувач, терміни поставки та інші умови, що мають для сторін істотне значення, вказуються сторонами у Специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною.

Як вбачається із специфікації № 1 (додаток № 1до вказаного договору) предметом купівлі-продажу є депресатор для нафтопродуктів „Рена-2210” у кількості 43,6 тон, за ціною 18316,67 грн. без ПДВ за тонну, загальною вартістю з урахуванням ПДВ 958328,00 грн.

Незважаючи на те, що сторонами договір №25-07/01 від 03.07.2008р. було обозначено як договір купівлі-продажу, дана угода за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно положень ст. 712 ЦК України в редакції Закону України від 16.01.2003р. №435-ІV за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору № 25-07/01 від 03.07.2008р. сторонами було обумовлено, що умови і терміни поставки товару вказуються сторонами у Специфікації. Завантаження товару та видачу відповідних товаросупроводжувальних документів на вантаж Продавець здійснює на підставі пред’явленого Покупцем доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей. При цьому, відповідно до п. п. 2.1, 3.3 договору товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем в кількості, вказаній в товаросупроводжувальних документах. Датою відвантаження товару вважається дата передачі товару Покупцю, про що робиться відмітка на товаросупроводжувальних документах.

Специфікацією № 1 (додаток № 1 до вказаного договору) передбачено, що товар відвантажується Покупцю рівномірно, товарними партіями орієнтовною кількістю 15 т з врахуванням толерансу поставки, згідно з попередньо погодженим сторонами графіку поставки. Товар затаренний у металеві бочки об’ємом 216,5л. та поставляється Продавцем автомобільним транспортом на склад вантажоотримувача визначеного Покупцем. Транспортні витрати по поставці товару та вартість тари включені в ціну товару.

На виконання умов договору № 25-07/01 від 03.07.2008р., вимог ст. 712 ЦК України, згідно видаткової накладної № РН-0000038 від 18.07.2008р. ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” було поставлено, а уповноваженим представником ПП „Комплект –Сервіс і К” на підставі довіреністю сер. ЯОШ № 062807 від 16.07.2008р. отримано товар на загальну суму у розмірі 265474,49 грн. Факт поставки товару підтверджується також товарно-транспортною накладною ААК № 045247 від 18.07.2008р.

При цьому, відповідно до п. п. 6.1, 6.3 договору № 25-07/01 від 03.07.2008р. сторонами було обумовлено, що розрахунки між ними здійснюються в національній валюті України –гривні, у безготівковій формі на поточний рахунок Продавця. При цьому, терміни та умови платежів визначаються сторонами у Специфікації. Відповідно до п. 4 специфікації № 1 (додаток № 1 до вказаного договору) оплата вартості товарної партії здійснюється в два етапи: перший –70% вартості товарної партії, що підлягає передачі –на умовах попередньої оплати згідно з рахунком, що надається Продавцем, остаточні розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 10 календарних днів від дати відвантаження згідно з рахунком, що надається Продавцем.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Але в порушення умов п. 6.1, 6.3 договору № 25-07/01 від 03.07.2008р. та положень специфікації № 1 (додаток № 1 до вказаного договору), вимог ст.ст. 525, 526, 193 ЦК України ПП „Комплект –Сервіс і К” 10.10.2008р. оплата товару була здійснена частково у сумі 100000 грн., до теперішнього часу залишок заборгованості за отриманий від позивача товар, оплачено не було, внаслідок чого за Покупцем утворилась заборгованість перед ТОВ „Науково – виробнича компанія „Галичина” по вказаному договору на загальну суму у розмірі 165474,49 грн., яку відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено.

Посилаючись на неналежне виконання Покупцем договірних зобов’язань по оплаті вартості придбаного ним за договором № 25-07/01 від 03.07.2008р. товару, ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ПП „Комплект –Сервіс і К” 242005,81 грн. загальної заборгованості за договором купівлі-продажу №25-07/01 від 03.07.2008р., у тому числі 165474,49 грн. основного боргу, 19241,36 грн. нарахованої пені, 32631,67 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 20714,10 грн. –інфляційних нарахувань та три відсотка річних у розмірі 3944,19 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представник ПП „Комплект –Сервіс і К” на неодноразові вимоги господарського суду в судове засідання не зявився.

На думку суду, розмір основного боргу у сумі 165474,49 грн. ПП „Комплект –Сервіс і К” перед ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується накладною про передачу відповідачеві обумовленого договором № 25-07/01 від 03.07.2008р. товару, банківською випискою на підтвердження здійснення часткової оплати, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог в цій частині позову, викладеним позивачем у позовній заяві. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Враховуючи викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 165474,49 грн. задовольнити.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” про стягнення з відповідача пені у розмірі 19241,36 грн., суд оцінює ці вимоги як правомірні та обґрунтовані, а відтак такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п. 8.2 договору № 25-07/01 від 03.07.2008р. у випадку затримки оплати належних платежів понад терміни, узгоджені сторонами, Покупцем сплачується пеня в розмірі 0,5% вартості партії товару за кожний день затримки платежів, але не більше подвійної обліковою ставки НБУ.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, викладеного позивачем у позовній заяві, за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов’язань за вказаним договором ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” додатково було нараховано до сплати ПП „Комплект –Сервіс і К” 19241,36 грн. пені. При цьому, оскільки встановлена договором пеня в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення перевищує розмір пені, передбачений Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, при нарахуванні даної грошової суми позивачем правомірно було застосовано саме положення вказаного Закону. Крім того, слід зауважити, що нарахування пені здійснювалося в межах строку, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” також було нараховано до сплати ПП „Комплект –Сервіс і К” 20714,10 грн. збитків від інфляції.

Приймаючи до уваги вищенаведені висновки суду про наявність простроченого грошового зобов’язання ПП „Комплект –Сервіс і К” у розмірі 165474,49 грн. перед позивачем, а також зважаючи на правомірність здійсненого розрахунку інфляційних, суд керуючись ч. 2 ст.. 625 ЦК України, доходить висновку про необхідність задоволення вимог і в цій частині позову.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, позивачем також заявляються до стягнення 3% річних, нарахованих ним на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у розмірі 3944,19 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 32631,67грн., нарахованих з посиланням на ст.. 536 ЦК України та положення п. 10.5 договору, якими передбачено обов’язок Покупця сплатити Продавцю 25% річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.

З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, законом передбачено право сторін на встановлення у договорі іншого розміру річних, ніж передбачено положеннями ч.2 ст. 625 ЦК України.

В свою чергу, проаналізувавши положення п. 10.5 договору, суд дійшов висновку, що сторони за вказаним договором скористалися наданим їм законом правом та у цьому пункті угоди встановили інший розмір відсотків річних, який підлягає сплаті Покупцем у випадку прострочення грошового зобов’язання.

Таким чином, встановлене ч. 2 ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати 3% відсотків річних в даному випадку не може бути реалізоване, оскільки інший розмір річних передбачений п. 10.5 договору, а відтак їх окреме застосування позивачем як підстави для нарахування штрафних санкцій є помилковим та неправомірним, та фактично призводить до застосування до відповідача одних і тих же правових наслідків за одне і те ж порушення зобов’язання двічі.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність нарахування ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” до сплати відповідачу 3% річних у розмірі 3944,19 грн.. Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3944,19 грн. ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” слід відмовити.

Проте, враховуючи неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань по оплаті одержаного від позивача товару та виходячи з умов п. 10.5 укладеної між сторонами угоди, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” в частині стягнення з відповідача 25% річних від простроченої суми у розмірі 3944,19 грн., а відтак і наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Науково –виробнича компанія „Галичина” позовних вимог про стягнення з відповідача 165474,49 грн. основного боргу, 19241,36 грн. нарахованої пені, 32631,67 грн. річних, 20714,10 грн. –інфляційних нарахувань та наявності підстав для їх задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 232, 264 - 271 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. В іншій частині позову слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 232, 264 - 271 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства „Комплект –Сервіс і К” / 65014, м. Одеса, вул. Карантинна, 21/1, оф. 4, код ЄДРПОУ 35697775/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково –виробнича компанія „Галичина” / 82106, Львівська область, м. Дрогобич, вул.. Стрийська, 443, п/р 2600301017360 в Дрогобицькій філії ВАТ „Кредобанк”, м. Дрогобич, МФО 325202, код ЄДРПОУ 30084964/ 165474 грн. 49 коп. /сто шістдесят п’ять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 49 коп./ - основного боргу; 19241 грн. 36 коп. /дев’ятнадцять тисяч двісті сорок одна грн. 36 коп./ - нарахованої пені; 32631 грн. 67 коп. / тридцять дві тисячі шістсот тридцять одна грн. 67 коп./ - річних; 20714 грн. 10 коп. /двадцять тисяч сімсот чотирнадцять грн.. 10 коп./ –інфляційних витрат; 2380 грн. 62/ дві тисячі триста вісімдесят грн. 62 коп./ - держмита; 116 грн. 08 коп./ сто шістнадцять грн. 08 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати товариству з обмеженою відповідальністю „Науково –виробнича компанія „Галичина” / 82106, Львівська область, м. Дрогобич, вул.. Стрийська, 443, п/р 2600301017360 в Дрогобицькій філії ВАТ „Кредобанк”, м. Дрогобич, МФО 325202, код ЄДРПОУ 30084964/ довідку на повернення зайве сплачених витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 197 грн. 00 коп. / сто дев’яносто сім грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 07.10.2009р.

Суддя