Рішення № 65185773, 07.03.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.03.2017

Справа №320/8518/16-ц

2/320/883/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«07» березня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, за участю третьої особи: ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області звернулось Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, за участю третьої особи: ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 34 932,27 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 гривень та витрати за правову допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 12.11.2013 року на вулиці Шмідта біля будинку АДРЕСА_1 з вини водія ОСОБА_1 було скоєно ДТП. Відповідач керував автомобілем ЗАЗ 110247, державний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності ОСОБА_2 На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті ДТП був пошкоджений транспортний засіб Шевролет Лачетті державний номер НОМЕР_2, який належав ОСОБА_3 Розмір завданих збитків, за пошкоджений транспортний засіб, становить 39 758,72 гривень. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону, позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі платіжним дорученням: від 11.02.2014 року № 1/22215 в розмірі 33 132,27 грн., керуючись нормами п. 41.1 ст. 41 Закону та наказом про сплату № 831 від 11.02.2014 року. Крім того, за послуги аварійного комісару згідно акту виконаних робіт та рахунку позивачем перерахована сума 1 800,00 грн. Всього затрати позивача складають 34 932,27 грн. Таким чином позивач згідно Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач звернувся до відповідача з листами про компенсацію витрат в добровільному порядку, але відповідач не надіслав відповідь на лист та добровільно не відшкодував витрати МТСБУ, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом. Крім того, позивач, в особі заступника генерального директора ОСОБА_4 27.09.2012 року уклав контракт про надання правової допомоги № 67 з ТОВ «ТАЛІОН», в особі генерального директора ОСОБА_5, взяло на себе зобов'язання виконання правової допомоги по всім питанням повернення суми витрат відшкодування в порядку регресу, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування. Так, як генеральний директор ТОВ «ТАЛІОН» ОСОБА_5 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 262 від 14.02.1996 року з нею також, позивач уклав договір про надання юридичних послуг від 09.06.2009 року. Таким чином, позивач уклав договір про надання правових послуг з адвокатом. Витрати, які несе позивач при звернені до суду за послуги адвоката є судовими витратами та підлягають сплати. Послуги адвоката складають 2000,00 грн. які він просить стягнути з відповідача, а також витрати на оплату судового збору в сумі 1 378 грн., які також просить стягнути.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, однак від неї до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення про його виклик до суду у газеті «Запорізька правда» № 8 (23743) від 23 лютого 2017 року. Жодних клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи була повідомленою належним чином. До суду повернувся конверт з копією позову та додатків до нього, в якому вказано причину повернення конверту - «за закінченням терміну зберігання». На конверті також маються відмітки працівника поштової служби про залишення сповіщення до поштового відділення.

Таким чином, суд також визнає причини неявки третьої особи неповажними та вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім'я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з'явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача та в зв'язку з неявкою відповідача та третьої особи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 12 листопада 2013 року близько 23 години 50 хвилин ОСОБА_1 в м. Мелітополі по вул. Шмідта, керуючи автомобілем ЗАЗ 110247 д/н НОМЕР_6, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул. Шмідта в. М. Мелітополі біля будинку № 30, повертаючи ліворуч не пропустив зустрічно рухаючийся автомобіль НОМЕР_2 та скоїв зіткнення. У результаті ДТП завдані матеріальні збитки(а.с.6).

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 та ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне покарання у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік (а.с.5).

Згідно звіту №147 від 21 січня 2014 року вартість ремонту автомобіля «Шевролет Лачетти» пошкодженого ОСОБА_1 складає 39 758 грн. 72 коп. (а.с.9-16).

Відповідно до п.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву.

Згідно копії заяви від 30 грудня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування оціненої шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 12 листопада 2013 року в м. Мелітополі за участю транспортного засобу водія ОСОБА_6 та транспортного засобу ЗАЗ 110247, д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 (а.с.4).

Таким чином, потерпілий ОСОБА_6 у встановленому законом порядку звернувся до МТСБУ із заявою про виплату йому відшкодування, завданої вчиненням дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1

Відповідно до пункту «а» п.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Наказом № 831 в.о Генерального директора МТСБУ Загребельним В. потерпілому ОСОБА_6 було відшкодовано 33 132,27 гривень (а.с.23).

Факт перерахування вищезазначених коштів підтверджується копією платіжного доручення №1/22215 від 13 лютого 2014 року (а.с.25).

Крім того, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою позивач поніс збитки за послуги аварійного комісару у розмірі 1 800,00 гривень.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, судом встановлено, що автомобіль відповідача ОСОБА_1 у встановленому законом порядку застраховано не було, а у зв'язку з тим, що він являється винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, що встановлено у судовому порядку, позивач відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодував майнові збитки потерпілій особі у розмірі 33 132,27 гривень, а також витрати за послуги аварійного комісару у розмірі 1 800,00 гривень, а тому, з урахуванням вимог ст. 1191 ЦК України, має право на їх відшкодування.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до контракту про надання правової допомоги № 67 від 27 вересня 2012 року та додаткової угоди № 35 до контракту від 27 вересня 2012 року ТОВ «Таліон» за винагороду у 2 000,00 гривень надало МТСБУ правову допомогу на ведення справи, відповідачем якої є ОСОБА_1 (а.с.29-32).

Крім того, у зв'язку з розглядом вказаної справи у Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області позивач поніс витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 43061 від 19 травня 2016 року (а.с.1).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд вважає, що витрати на правову допомогу і витрати на оплату судового збору позивачем були документально підтверджені, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають стягненню в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 34 932 грн. 27 коп., які складаються з: 33 132 грн. 27 коп. - страхове відшкодування, 1 800 грн. 00 коп. - витрати за послуги аварійного комісару, а також витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн. та витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 1 378,00 грн., а всього 38 310 гривень 27 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1192 ЦК України, ст. ст. 6, 29, 8, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 197, 212, 213-215, 224-228 ЦПК країни, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, за участю третьої особи: ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_5, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8), п/рахунок 2600101284871 ВАТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131, тел.: 044 239 2030, 044 239 2027), відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 34 932 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) гривні 27 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, а також витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок, а всього 38 310 (тридцять вісім тисяч триста десять) гривень 27 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А.В.Сметаніна