Вирок № 65183712, 07.03.2017, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/2771/16-к

Провадження № 1-кп/723/226/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд в складі:

головуючого судді Дячук О.О..

при секретарі Яворській М.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сторожинець кримінальне провадження за № 12016260000000460 від 20.08.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, прожив. с.Кам»яна Сторожинецького району, Чернівецької області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження :

прокурора Луканьова А.Л., Чорнея В.С.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

представника цивільного відповідача ОСОБА_5.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2016 року приблизно о 21 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_1, перебуваючи у стапі алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справдим ватажним фургоном марки «IVЕCО », номерний знак НОМЕР_1 рухався по автодорозі сполученням «Криворівня Усть Путила - Старі Кути- Вижниця Сторожинець - Чернівці», зі сторони м.Чернівці в напрямку м. Сторожинець.

Проїжджаючи 113 км. + 400 м. вказаної автодороги, рухаючись поза межами населених пунктів в адміністративно-територіальних межах Михальчанської сільської ради Сгорожииецького району, водій ОСОБА_1, наближаючись до заокруглення дороги вліво, не врахував дорожньої обстановки, неправильно застосував прийоми керування транспортним засобом, продовжив прямолінійний рух, в результаті чого допустив виїзд керованого ним автомобіля за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, де скоїв наїзд на двох пішоходів ОСОБА_3 0.Г та ОСОБА_3 з подальшим зіткненням зі стоячим автомобілем марки «Фольксваген жетта», номерний знак НОМЕР_2.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відповідності до висновку СМГ № 91 від 22.09.2016, спричинено смерть, яка настала від гострої масивної внутрішньої кровотечі, яка виникла внаслідок закритої тупої травми тулуба з ушкодженнями внутрішніх органів.

Також, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, у відповідності до висновку СМГ №1318 мд від 08.09.2016, заподіяні тілесні ушкодження, у вигляді розриву селезінки, ускладненого гемоперитонеумом, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких що небезпечні для життя.

В казану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_8 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а), та 10.1 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, які вимагають від водія.

- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожньою руху водій зобовязаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно

реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.9. Водієві забороняється :

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

- п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

За таких обставин, суд вважає, що вказане діяння ОСОБА_1 містить склад кримінального правопорушення передбаченого ст..286 ч.2 КК України порушення правил дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило ОСОБА_7 смерть, а також заподіяло ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в пред»явленому йому обвинуваченні вину визнав повністю, щиросердно розкаявся, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинуваченні, а саме що він 19 серпня 2016 року приблизно о 21 годині 50 хвилин, у стапі алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним ватажним фургоном марки «IVЕCО », номерний знак НОМЕР_1 їхав в с.Кам»яна Сторожинецького району. На початку вул.. Сторожинецької в м.Чернівці до нього в автомобіль сіли два пасажири, які не втручались в керування транспорту та не перешкоджали.

Видимість на дорозі була доброю. Перешкод на дорозі не було. При виїзді з м.Чернівці, після засліплення не зняв ногу з педалі газу. В такому стані не гальмуючи він проїхав, але скільки метрів не може сказати. Це частково заважало

йому бачити дорогу та здійснити маневр повороту ліворуч, хоча згідно Правил дорожнього руху він повинен був зупинитись. Причиною ДТП стало вживання алкоголю, втомленість та неуважність. На обочину він з»їхав тому, що вже не та реакція була в нього, та в сукупності тих причин, що вказав вище а також була перевищена швидкість.

Визнає себе винним в тому, що порушив Правила дорожнього руху і як наслідок наїхав на пішоходів. Розкаюється у вчиненому.

Окрім визнання вини ОСОБА_1 його вина в скоєнні кримінального правопорушення, доказана показами потерпілих , свідків та письмовими матеріалами.

Так потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні дав покази, що 19 серпня 2016 року біля 22 години він їхав з дружиною та дитиною. На виїзді з м.Чернівці перед заокругленням дороги вліво дитина захотіла в туалет тому він зупинився на узбіччі дороги. Машина його стояла з включеними фарами на ближньому світлі, задні габарити були включені, мотор був включений. Він взяв дитину на руки і присів. Потім почув удар. Дитину відкинуло, він потім її знайшов, а дружину не міг знайти. До удару вона була біля передніх дверей з права.

Діями ОСОБА_1 йому спричинена матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода полягає в витратах на лікування тілесних ушкоджень, які йому спричинені під час ДТП, і вартість цього лікування складає 5057 гр.. Окрім того відповідно до висновку № 88/16 експертного дослідження, його автомобіль, яким він керував в результаті ДТП зазнав ушкоджень і вартість матеріального збитку становить 56724 гр..Вартість проведення даного експертного дослідження становить 1000 гр.

Моральна шкода полягає в тому, що він втратив дорогу йому людину дружину. А також його малолітній син ОСОБА_10, в інтересах якого він заявляє вимоги про стягнення моральної шкоди, втратив найдорожче - матір, він переносить великі душевні страждання, важкий стрес і безвихідність, від такої психологічної травми страждає він і син. Таку моральну шкоду його і сина він оцінює в сумі 250 000 гр. На сьогодні йому не відшкодована шкода.

Зазначає, що транспортний засіб, на якому водій ОСОБА_1 скоїв дану дорожньо-транспортну пригоду був застрахований в АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», про що свідчить поліс АЕ № 7733232. Тому вважає, що відповідно до ст..24 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума матеріального збитку, а саме 61781 гр. 66 коп. підлягає стягненню з «АТ «Страхова група

«Ю.БІ.АЙ». Також з страхової компанії підлягає стягненню сума моральної шкоди на користь малолітнього потерпілого ОСОБА_11 в сумі 159889 гр., та на його користь моральна шкода в сумі 252 гр. 88 коп.

Моральну шкоду вважає необхідно стягувати, як з ОСОБА_1, оскільки він винен у спричиненні такої шкоди, так і з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_12, який прямо чи через інших осіб передав даний транспортний засіб в користування водію ОСОБА_1 і тому нести цивільно-правову відповідальність вони повинні солідарно, просить стягнути моральну шкоду з кожного по 125000 гривень.

Також просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 15000 гривень та 150 гр. комісії банку.

Просить призначити ОСОБА_1 міру покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років. При цьому просить врахувати те, що ОСОБА_1 шкоду не відшкодував, вибачення не попросив.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала покази, що 19 серпня 2016 року вона була на відпочинку. Пізно ввечері їй зателефонували та повідомили, що

сестра загинула в Дорожньо-транспортній пригоді. Їй зі слів відомо, що ОСОБА_1 під час ДТП не тормозив. Вона його не пробачає . Просить призначити йому строгу міру покарання.

Звернулась з позовом разом з мамою ОСОБА_13 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Зазначила, що в результаті ДТП загинула донька та сестра ОСОБА_14. В позові просять стягнути моральну шкоду, яка полягає в тому, що вони втратили дорогу їм людину. Втрата дитини це найтяжче горе для мами. Вони переносять великі душевні страждання, важкий стрес і безвихідність, від такої психологічної травми . Таку моральну шкоду оцінюють в сумі 250 000 гр. На сьогодні не відшкодована шкода.

Окрім цього їм спричинена матеріальна шкода, яка полягає у витратах на поховання, на виготовлення надгробного пам»ятника та на поминальні обіди. Загальна сума витрат складає 41260 гр.36 коп.

Зазначають, що транспортний засіб, на якому водій ОСОБА_1 скоїв дану дорожньо-транспортну пригоду був застрахований в АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ», про що свідчить поліс АЕ № 7733232. Тому вважають, що відповідно до ст..24 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума матеріального збитку, а саме 16 400 гр. 66 коп. підлягає стягненню з «АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ». Також з страхової компанії підлягає стягненню сума моральної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в сумі 17400 гр.

Моральну шкоду вважають також необхідно стягувати, як з ОСОБА_1, оскільки він винен у спричиненні такої шкоди, так і з власника джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_12, який прямо чи через інших осіб передав даний транспортний засіб в користування водію ОСОБА_1 і тому нести цивільно-правову відповідальність вони повинні солідарно, просить стягнути моральну шкоду з кожного по 116300 гривень.

Також просять стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 15000 гривень та 150 гр. комісії банку.

На адресу суду 13.02.2017 року поступила заява від ОСОБА_15 в якій вона просить позов поданий нею до суду розглянути в її відсутності, позовні вимоги підтримує, та уповноважує свого представника представляти її інтереси в суді. Заява до суду поступила з поштовим конвертом з Італії.

Представник відповідача ОСОБА_12 ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги потерпілих до ОСОБА_12 про стягнення шкоди не визнала та пояснила, що під час ДТП ОСОБА_16 правомірно керував вказаним автомобілем на підставі реєстраційного документа на цей транспортний засіб, наданого йому власником цього автомобіля -ОСОБА_12.

Доказами, що підтверджують правову підставу володіння даним автомобілем ОСОБА_1 на момент ДТП, є реєстраційний документ на транспортний засіб належний ОСОБА_12, посвідчення водія ОСОБА_16 на право керування транспортним засобом, страховий поліс про укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та покази обвинуваченого ОСОБА_16, надані в судовому засіданні по розгляду даного кримінального провадження про те, що ОСОБА_12 надав йому реєстраційний документ на транспортний засіб, а також ОСОБА_16 підтвердив, що на момент ДТП він володів транспортним засобом на законних підставах. Враховуючи вищевикладене просить відмовити у задоволенні цивільних позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_13 і ОСОБА_2 в частині стягнення сум моральної шкоди із ОСОБА_17, за безпідставністю та з підстав звернення позивачів з позовом до ОСОБА_12, як до неналежного відповідача.

Вирішуючи питання долі речових доказів вважає за необхідне просити суд скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.08.2016 року на автомобіль марки «ІВЕКО », номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 2СРС357400028473, у звязку із тим, що даний автомобіль на праві приватної власності належить ОСОБА_12, який, як вже зазначалось вище не є субєктом відповідальності за предявленими цивільними позовами.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні позов потерпілого ОСОБА_9 визнав. Позов ОСОБА_15 не визнав, оскільки вважає, що позовна заява від її імені підписана не нею, так як 28 жовтня 2016 року позивачка знаходилась в Італії і підписати не могла. Окрім того, звертає увагу суду, що матеріальна шкода не підтверджена належними документами.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні дала покази суду, що 19.08.2016 року вона їхала з ОСОБА_1 з м.Чернівці в якості пасажира. За дорогою не слідкувала і відчула тільки удар коли сталась дорожньо-транспортна пригода. З водієм вона не спілкувалась, від нього запаху алкоголю не чула. Зіткнення сталось з машиною, яка стояла на узбіччі. Під час ДТП вона вдарилась головою об лобове скло. Водій вийшов з машини після ДТП і подальші його дії вона не бачила. Що стало причиною ДТП сказати не може. В машині вона бачила розпочату пляшку кон»яку, вона була внизу під ногами.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні дала покази, що 19.08.2016 року вона в якості пасажира їхала в автомобілі ОСОБА_1 з м.Чернівці в с.Км»яну о 21 год.30 хв.. З нею в автомобілі як пасажир їхала ще ОСОБА_18. Їх автомобіль вдарився в автомобіль, який стояв на узбіччі. Водій ОСОБА_1 вийшов і розмовляв з якимсь чоловіком, а вона надавала допомогу ОСОБА_18, яка отримала травму голови. Потім приїхала швидка допомога.

Зазначила, що видимість на дорозі була добра, вона за дорогою не слідкувала, не знає яка швидкість автомобіля була. Перед ними не було автомобіля ні попутного ні зустрічного. Вона побачила припарковане авто за 200 метрів, там були чоловік , жінка та дитина. На тому автомобілі були включені габарити. Чому сталось ДТП не знає. Ніхто із пасажирів водію не заважав. В машині була розпочата пляшку кон»яку внизу. Вона не бачила, щоб водій вживав спиртне.

Вина ОСОБА_1 підтверджується і письмовими матеріалами справи:

на ар.спр. 27-29 протоколом огляду місця події від 19.08.2016 року з якого вбачається, що на ділянці автодороги в с.Заволока біля бетонного знаку «Сторожинецький район» в напрямку м.Сторожинець сталась ДТП, учасником якого є автомобіль НОМЕР_3;

- на ар.спр.51-57 висновком експерта, з якого слідує, що в автомобілі НОМЕР_4 несправностей, які б могли спричинити ДТП не виявлено;

- на ар.спр.65-71 висновком експерта № 645-а від 05.09.2016 р. з якого слідує, що в автомобілі НОМЕР_5 несправностей, які б могли спричинити ДТП не виявлено;

.- на ар.спр.76-77 висновком експерта № 646-а від 09.09.2016 року з якого вбачається, що зіткнення» номерний знак автомобілів НОМЕР_6 та «Фольцваген» номерний знак НОМЕР_2 відбулось на правому узбіччі в напрямку м.Сторожинець.

- на ар. спр.82-88 відповідно до висновку експерта № 644-а від 15.09.2016 року контактування автомобіля НОМЕР_7;

- на ар.спр.89-92 протоколом огляду місця події, з якого вбачається, що на узбіччі дороги в с.Заволока виявлено труп жінки з зазначеними пошкодженнями;

- на ар.спр. 94-97 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 91 смерть ОСОБА_7 настала від гострої масивної внутрішньої кровотечі, яка виникла внаслідок закритої тупої травми тулуба з ушкодженням внутрішніх органів;

- на ар.спр. 100 висновок від 19.08.2016 року, та на ар.спр. 102 висновок експерта № 1116 з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп»яніння;

На ар.спр.106-107 висновок судово-медичного експерта, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 виявлені садна в ділянці грудної клітки та поперекового відділу хребта, рана забійна лівої половини грудної клітки, розрив селезінки, ускладнений гемоперитонеумом, геморагічний шок, дані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, або об ударів об такі, можливо при дорожньо-транспортній пригоді, по строку та обставинах можуть відповідати вказаному і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.;

- на ар.спр.3641 протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_3, який розказав та показав обставини дорожньо-транспортної пригоди;

- на ар.спр.5058 протокол проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_19В, яка розказала та показала обставини дорожньо-транспортної пригоди;

- на ар.спр.6572 протокол проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_18

Л.Я., яка розказала та показала обставини дорожньо-транспортної пригоди;

- на ар.спр.80-84 протоколом огляду фото таблиці, на якій зображено автомобілі, які рухаються в напрямку м. Сторожинець та в зустрічному напрямку , зокрема зображено зіткнення автомобілів; відповідно до цього проведено слідчий експеримент, який відображений в протоколі на ар.спр.85-89;

Відповідно до висновку № 88/16 від 13 жовтня 2016 року на ар.спр.-60 вартість матеріального збитку , завданого власнику автомобіля «Фольксваген» 1987 року виготовлення р.н. НОМЕР_8 внаслідок його пошкодження у ДТП 19 серпня 2016 року становить 56724 гр.

Із проглянутого СД-диска із відеозаписом в судовому засіданні вбачається, що при наближенні автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до місця ДТП не було зустрічного транспорту та відповідно осліплення водія.

Таким чином, сукупність всіх доказів, досліджених в ході судового слідства, достатня для переконання в тому, що вина ОСОБА_1 в предявленому йому обвинуваченні доведена в повному обсязі.

До пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд відносить каяття.

До обставин, які обтяжують міру покарання обвинуваченого суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння .

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінальниого правопорушеня, те що вчинив тяжкий злочин , особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває Має на утриманні неповнолітню дитину. До кримінальної відповідальності притягується вперше.

З врахуванням всіх встановлених обставин по кримінальному провадженню, особи винного, наявності пом»якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також те що обвинувачений позитивно характеризуються , раніше не притягувався до кримінальної відповідальності , його поведінку після скоєного, суд дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 . підлягає частковому задоволенню. Оскільки обвинувачений своїми діями порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого він отримав тяжкі талесні ушкодження,а його дружина загинула. Таким діями потерпілому спричинена матеріальна шкода, яка полягає в витратах на лікування та збитки по ушкодження його автомобіля. .

Моральна шкода полягає в тому, що потерпілий втратив найдорожчу йому людину дружину, а син - матір, вони переносять великі душевні страждання, важкий стрес і безвихідність, від такої психологічної травми страждає він і син до сих пір, тому стягує суму моральної шкоди з ОСОБА_1, яку заявив позивач в сумі 125000 гривень.

Що стосується позову в частину стягнення матеріальної та моральної шкоди зі Страхової компанії АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» залишити без розгляду, оскільки ця шкода підлягає відшкодуванню в добровільному порядку відповідно до договору страхування.

Що стосується стягнення шкоди з відповідача ОСОБА_12, то в цій частині позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Оскільки встановлено, що під час ДТП ОСОБА_16 правомірно керував вказаним автомобілем на підставі реєстраційного документа на цей транспортний засіб, наданого йому власником цього автомобіля -ОСОБА_12.

Доказами, що підтверджують правову підставу володіння даним автомобілем ОСОБА_1 на момент ДТП, є реєстраційний документ на транспортний засіб належний ОСОБА_12, посвідчення водія ОСОБА_16 на право керування транспортним засобом, страховий поліс про укладення договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та покази обвинуваченого ОСОБА_16, надані в судовому засіданні по розгляду даного кримінального провадження про те, що ОСОБА_12 надав йому реєстраційний документ на транспортний засіб, а також ОСОБА_16 підтвердив, що на момент ДТП він володів транспортним засобом на законних підставах.

Отже, якщо у фізичної особи, яка керує транспортним засобом, але не є його власником, є вищезазначені документи, вона вважається такою, що володіє цим транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Дана правова позиція була викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в розділі «Суб'єктивний склад сторін у спорі» Узагальнення «Судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках» від 20 червня 2012 року, та було розяснено, що доказами, що підтверджують правову підставу володіння автомобілем, можуть бути свідоцтво

про реєстрацію автомобіля або документ, що підтверджує право користування та (або) розпорядження вказаним автомобілем.

Крім того, п. 2.2 ГІДР України встановлено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Тому, особа, якій власник транспортного засобу передав його в користування шляхом передачі реєстраційних документів на цей транспортний засіб, може необмежено керувати ним.

Крім того, відповідно до ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії, що виключає наявність талону у водія.

Тому вважається, що даний автомобіль IVЕCО », номерний знак НОМЕР_1 законно вийшов із володіння його безпосереднього володільця, тобто ОСОБА_12, і саме водій, який у момент ДТП керував цим автомобілем, тобто ОСОБА_1 та мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб і посвідчення водія на право керування транспортним засобом має нести відповідальність за заподіяну ним шкоду, який на той момент мав як юридичну так і фактичну ознаку володільця джерела підвищеної небезпеки.

Цивільний позов позивачів ОСОБА_13 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Оскільки обвинувачений своїми діями порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобіля , в результаті чого загинула донька та сестра позивачів. Таким діями потерпілим спричинена матеріальна шкода, яка полягає в витратах на поховання, а саме: придбання ритуальних товарів, одягу , продуктів для поминального обіду, . поминальні обіди . Як вбачається із доданих до позову накладних від 17.09.2016 року, та 20.08.2016 року без заначення особи отримувача складає 6010 гр.30 коп., ОСОБА_21 видана на ім.»я ОСОБА_13 для придбання ритуальних товарів складає 4080 гр. ОСОБА_21 видана на ім.»я ОСОБА_14 на поминальний обід складає 15000 гр. . Інші накладні видані на ім.»я ОСОБА_22. Тому стягненню підлягає матеріальна шкода на користь ОСОБА_13 10090 гр. 30 коп., на користь ОСОБА_2 15000 гр.

Моральна шкода полягає в тому, що потерпілі втратили найдорожчу людину доньку та сестру, вони переносять великі душевні страждання, важкий стрес і безвихідність, від такої психологічної травми страждають до сих пір, але враховуючи принципи розумності та справедливості суд дійшов такого висновку. Стягнути на користь ОСОБА_14 ОСОБА_23 моральну шкоду в сумі 100000 гр., а на користь ОСОБА_14 16300 гр., що в сукупності складає суму їхньої позовної вимоги 116300 гр.

В іншій частині позовних вимог відмовити за обставин зазначених вище.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_13 та ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову домопогу , то в таких вимогах необхідно відмовити.

Оскільки відповідно до ст..120 ч.2 КПК України витрати пов»язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач,, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 369,370,371,373,374,376,395 КПК України, та ст..ст.1167, 1168. 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і за його вчинення призначити йому покарання шість років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки;

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання з 20 серпня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_1А у строк відбування покарання період його перебування під вартою з

20 серпня 2016 року по 07 березня 2017 року включно.

Зарахувати ОСОБА_1. строк його попереднього увязнення з 20 серпня 2016 року по день набрання вказаним вироком законної сили за правилами ч. 5ст. 72 КК України, де одному дню попереднього увязнення відповідають два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 125000 ( сто двадцять пять тисяч) гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_3про стягнення матеріальної та моральної шкоди зі Страхової компанії АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» залишити без розгляду, оскільки ця шкода підлягає відшкодуванню в добровільному порядку відповідно до договору страхування.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 10090 гр.30 коп( десять тисяч девяносто гр..30 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду на суму 100000 гр.( сто тисяч гр..).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 15000 гр.( пятнадцять тисяч гр..).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду на суму 16300 гр.( шістнадцять тисяч 300 гр. .).

Позовні вимоги ОСОБА_13 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди зі Страхової компанії АТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» залишити без розгляду, оскільки ця шкода підлягає відшкодуванню в добровільному порядку відповідно до договору страхування.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертиз в сумі 4222 гр.08 коп ( чотири тисячі двісті двадцять дві гр.. 08 коп.) на користь держави.

Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.08.2016 року на автомобіль марки «ІВЕКО », номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 2СРС357400028473, який на праві приватної власності належить ОСОБА_12.

Речові докази: автомобіль марки «ІВЕКО », номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, номер шасі (кузова, рами) 2СРС35740002847 передати власнику ОСОБА_12, автомобіль «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 передати власнику ОСОБА_3., СД- диск із відеозаписаом зберігати в матералах даного кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в тому ж порядку та в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: