Рішення № 65183045, 09.03.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/124/17

Номер провадження 2/623/421/2017

РІШЕННЯ

іменем України

09 березня 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участі секретаря Ноль С.В.,

розпорядника ОСОБА_1,

прокурора Молодовського І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ізюмі цивільну справу за позовом прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 в інтересах держави в особі комунальної медичної установи «Міська лікарня № 3» до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 в інтересах держави в особі комунальної медичної установи «Міська лікарня № 3», розташованої в м. Краматорськ, вул. Героїв України, б.31 Донецької області, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4, який потерпів від кримінального правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 зазначав, що відповідача вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.09.2016 року визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,від якого потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому правого плеча та проходив стаціонарне лікування в комунальній медичній установі «Міська лікарня № 3», розташованій в м. Краматорськ, вул. Героїв України, б.31 Донецької області. Відповідно до довідки комунальної медичної установи «Міська лікарня № 3» потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні поєднаної травми з 06.03.2016 по 10.03.2016 та його лікування закладом охорони здоровя витрачено кошти в розмірі 342 грн. 64 коп., які позивач і просить стягнути з відповідачів солідарно на користь держави в особі комунальної медичної установи «Міська лікарня № 3», розташованої в м. Краматорськ, вул. Героїв України, б.31 Донецької області в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_4

Прокурор Молодовський І.О. в судовому засіданні, уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, вважав, що витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_4, понесені комунальною медичною установою «Міська лікарня № 3» повинна відшкодувати ПрАТ «СК «Уніка» в якій застраховано його цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу, відповідно полісу АІ № 8827960.

Представник ПрАТ «СК «Уніка» подав заперечення проти позову, в яких зазначає, що сторонами договору обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам(потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, а отже, витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов»язкового страхування страховою компанією. Просить в задоволенні позову до ПрАТ «СК «Уніка» відмовити, розгляд справи провести за відсутності представника ПрАТ «СК «Уніка».

Суд, вислухавши прокурора, відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06.09.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.

Згідно вироку, 06.03.2016 року, близько 07 години 20 хвилин, ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ ТF696Р, реєстраційний номер НОМЕР_1, в районі 630 км + 400м автошляху Київ-Харків-Довжанський, рухаючись зі сторони м.Слов'янськ Донецької області в напрямку м. Ізюм Харківської області, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій ОСОБА_3 не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу, та безпечно керувати ним, чим грубо порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого втратив контроль над керуванням, допустив виїзд автомобілю у правий кювет по напрямку руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому правого плеча, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. (а.с.11).

У звязку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у комунальній медичній установі «Міська лікарня № 3», розташованій в м. Краматорськ, вул. Героїв України, б.31 Донецької області з 06.03.2016 року по 10.03.2016 року.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, повинна відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат № 11 від 07.07.1995 року, питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 545 від 16 липня 1993 року.

Порядком обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", визначено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

З довідки, виданої комунальною медичною установою «Міська лікарня №3» м. Краматорськ Донецької області на лікування хворого травматологічного відділення з 06.03.2016 по 10.03.2016 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 06.03.2016 по 10.03.2016 за 4 ліжко дні витрачено 342,64 грн. (а.с.75 кримінальне провадження № 623/1480/16-к; 1-кп/623/151/20160)

Відповідно до розяснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат № 11 від 07.07.1995 року, відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов'язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування. Відповідно до частини першої статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Цивільна відповідальність ОСОБА_3 застрахована ПрАТ «СК «Уніка», згідно полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з полісом АІ/8827960 (а.с.17 кримінальне провадження № 623/1480/16-к; 1-кп/623/151/20160)

Згідно зі статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обовязок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоровя, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обовязкове страхування). До відносин, що випливають із обовязкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обовязкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Метою здійснення обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону № 1961-IV визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 цього Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого.

Враховуючи наведене вище, сторонами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам (потерпілим) унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Отже, витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину не можуть бути відшкодовані за договором обов'язкового страхування страховою компанією.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати лікувального закладу на лікування потерпілого від злочину підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3

Відповідно дост. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи наведене з ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути 1600,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 в інтересах держави в особі комунальної медичної установи «Міська лікарня № 3» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_2, працюючого старшим майстром цеху №16 ПАО НКМЗ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави в особі комунальної медичної установи «Міська лікарня № 3», розташована за адресою: 84300 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Героїв України, буд.№ 31 - розрахунковий рахунок 31554301122816 в ГУГКСУ у Донецькій області, МФО: 834016, код 01990810 витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 342 грн. 64 коп (триста сорок дві гривні 64 копійки).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1600,00 грн.(одну тисячу шістсот грн.00 коп.)

В задоволенні позову прокурора до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.Д. Бєссонова