Ухвала суду № 65182980, 07.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7974/14-ц

Провадження № 4-с/638/34/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі :

головуючої судді Семіряд І.В.

при секретарі Романової О.В.

за участю :

заявника ОСОБА_1

державного виконавця

Комінтерновського ВДВС м. Харкова

ГТУЮ у Харківської області ОСОБА_2

представників зацікавленої особи

ДП « Завод імені ОСОБА_3 » ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Комінтерновського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження та зобовязання вчинити певні дії, заінтересована особа : Державне підприємство «Завод імені ОСОБА_3 », -

В С Т А Н О В И В :

07.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського райсуду м. Харкова зі скаргою на рішення державного виконавця Комінтерновського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Х/О ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження та зобовязання вчинити певні дії, в якій просить визнати неправомірними дії державного виконавця в частині винесення 26.05.3016 постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 51052672 на виконання виконавчого листа № 638/7974/15-ц, виданого 31.03.2016 Дзержинським райсудом м. Харкова про стягнення з ДП « Завод імені ОСОБА_3 » на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнавши зазначену постанову неправомірною, зобовязавши державного виконавця усунути допущені порушення шляхом поновлення виконавчого провадження та здійснити певні виконавчі дії.

Свої заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 29.02.2016 рішенням Дзержинського райсуду м. Харкова на його користь з ДП «Завод ім. Малишева» стягнуто компенсацію за затримку виплати заробітної плати при звільненні в розмірі 97046,18 грн. 31.03.2016 за вказаним рішенням суду видано виконавчий лист. 21.04.2016 ним до ВДВС подано заяву про відкриття виконавчого провадження. 10.05.2016 державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Х\О ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 26.05.2016 постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі постанови Господарського суду Харківської області про порушення провадження про банкрутство боржника. Вважає зазначену постанову про зупинення виконавчого провадження незаконною та такою, що порушує його права. При цьому послався на правові позиції, які були викладені у постановах Верховного суду України від 03.10.2012 по справі № 6-109цс12, та від 02.07.2014 по справі № 6-76цс14, відповідно до яких середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, у звязку з цим ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкротом» про мораторій на задоволення вимог кредиторів у даному випадку не застосовується.

В судовому засідання заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав на які він в неї посилається, так як дії державного виконавця не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Державний виконавець Комінтерновського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Х/О ОСОБА_2 у судовому засіданні проти скарги заперечувала, просила відмовити в її задоволенні з підстав, на які вона посилається в своїх письмових запереченнях, при цьому посилалась на те, що її дії в повному обсязі відповідають вимогам ЗУ « Провиконавче провадження ». ( а.с.а.с. 23-26, 120 ).

Представник зацікавленої особи ДП « Завод імені ОСОБА_3 »ОСОБА_4, який діє на підставі відповідної довіреності ( а.с. 119 ), у судовому засідання проти задоволення скарги заперечував з підстав на які він посилається в своїх письмових запереченнях, наголошуючи на тому, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства. ( а.с.а.с. 124-127 ).

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 3 статті 387 ЦПК України визначено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно до пункту 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», відповідно до частини пятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Згідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка діяла під час ухвалення постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження)мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоровю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобовязують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи та матеріалів які містяться у відповідному виконавчому провадженні Комінтерновського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Х/О, вбачається, що 29.02.2016 рішенням Дзержинського райсуду м. Харкова на користь ОСОБА_1 з ДП «Завод ім. Малишева» стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 97046,18 грн. 31.03.2016 за вказаним рішенням суду видано виконавчий лист. ( а.с.а.с. 28-29, 139-141 ).

21.04.2016 ОСОБА_1 до Комінтерновського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Х/О подано заяву про відкриття виконавчого провадження. ( а.с. 27 ).

10.05.2016 державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Х\О ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51052672 на виконання виконавчого листа № 638/7974/15-ц, виданого 31.03.2016 Дзержинським райсудом м. Харкова про стягнення з ДП «Завод ім. В.О. Малишева» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 97046,18 грн. ( а.с. 31 ).

26.05.2016 державним виконавцем Комінтернівського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Х\О ОСОБА_2 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження провадження ВП № 51052672 на виконання виконавчого листа № 638/7974/15-ц, виданого 31.03.2016 Дзержинським райсудом м. Харкова, на підставі постанови Господарського суду Харківської області про порушення провадження про банкрутство боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. ( а.с. 38 )

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2011 у справі за заявою ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» про визнання банкрутом ДП «Завод ім. Малишева», з моменту прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів: заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; заборонено нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів). ( а.с.а.с. 33-34 ).

Відповідно до правових позицій Верховного суду України, які викладеніу постановах Верховного суду України від 03.10.2012 по справі № 6-109цс12 та від 02.07.2014 по справі № 6-76цс14, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, у звязку з цим ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкротом» про мораторій на задоволення вимог кредиторів у даному випадку не застосовується.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, щокожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В цьому контексті Європейський суд в п. 23, 25 рішення по справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 (заява № 63566/00) зазначив, що вказане положення конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень у світлі конкретних обставин справи, зокрема якщо у позові йде посилання на специфічні, доречні та важливі аргументи.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 06 від 07.02.2014 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах », за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогамстатей 210,213,387 ЦПК.

Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Виходячи із вище зазначеного, суд приходить до скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у звязку з чим суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії державного виконавця Комінтерновського ВДВС м. Харків ГТУЮ ОСОБА_2, в частині винесення 26.05.3016 постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 51052672 на виконання виконавчого листа № 638/7974/15-ц, виданого 31.03.2016 Дзержинським райсудом м. Харкова про стягнення з ДП « Завод імені ОСОБА_3 » на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнавши зазначену постанову неправомірною та зобовязати державного виконавця усунути допущені порушення шляхом поновлення виконавчого провадження та здійснити певні виконавчі дії.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 360-7, 383-387 ЦПК України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 34, 49, 82 Закову України « Про виконавче провадження », суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Комінтерновського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 про зупинення виконавчого провадження та зобовязання вчинити певні дії, заінтересована особа : Державне підприємство «Завод імені ОСОБА_3 », - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Комінтерновського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, в частині винесення 26.05.3016 постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 51052672 на виконання виконавчого листа № 638/7974/15-ц, виданого 31.03.2016 Дзержинським районним судом міста Харкова про стягнення з ДП « Завод імені ОСОБА_3 » на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнавши зазначену постанову неправомірною.

Зобовязати державного виконавця Комінтерновського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 усунути допущені порушення шляхом поновлення виконавчого провадження та здійснити певні виконавчі дії.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський райсуд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.В. Семіряд