Ухвала суду № 65182838, 02.03.2017, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Безкровний І.Г.

Доповідач - Назарова М.В.

Справа № 414/1574/13-ц

Провадження № 22ц/782/130/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Авалян Н.М., Орлова І.В.,

за участю секретаря Попової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі своїх представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року

у цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок» до ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Приватного сільськогосподарського підприємства «Світанок», третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області про визнання права власності, витребування майна та скасування реєстрації транспортних засобів,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Світанок» (далі - ПСП «Світанок») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю на трактор моделі МТЗ-80, 1989 року випуску, причеп моделі 2 ПТС-4 1990 рок випуску, причеп моделі 2 ПТС-4 1987 року випуску.

В грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_5, ПСП «Світанок», третя особа - Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Луганській області, про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації транспортних засобів - трактор моделі МТЗ-80, 1989 року випуску, причеп моделі 2 ПТС-4 1990 рок випуску, причеп моделі 2 ПТС-4 1987 року випуску.

Ухвалою вказаного суду від 01 жовтня 2014 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року

було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні ЄУН 414/1011/14-к за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 в особі своїх представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно з п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" судам роз'яснено, що, визнаючи наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен враховувати неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість їх розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовів по справі є визнання права власності за набувальною давністю та визнання права власності, витребування майна та скасування реєстрації вищезазначених транспортних засобів.

Також судом зазначено, що в провадженні Кремінського районного суду Луганської області на розгляді знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, в якому обвинувачення, на думку суду, пов'язане зі спірним майном, що є предметом розгляду цивільної справи.

Колегія суддів зауважує, що частиною 1 статті 210 ЦПК України врегульовано вимоги, що ставлять до ухвали суду, що постановляється як окремий документ, і вона складається, зокрема, з описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керував суд, постановляючи ухвалу (п.п. 2, 3).

Як вбачається з матеріалів справи, питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у вищезазначеному кримінальному провадженні вирішено судом у підготовчій частині судового засідання, без з'ясування обставин по справі.

Суд не дослідив питання про те, що необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок. Як правило, це виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд не вмотивував належним чином наведене, не обґрунтував тісного, прямого матеріально-правового зв'язку цієї справи з іншою, не виконав зазначені вимоги процесуального закону і зробив передчасний висновок, що є підстави для зупинення провадження у справі, чим припустився порушення норм процесуального права при вирішення спірного питання.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що судові процедури при розгляді справ повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що питання про зупинення провадження в справі вирішено судом першої інстанції всупереч нормам процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і передачі справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, під час чого в залежності від встановлених обставин його слід вирішити у передбачений законом спосіб.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі своїх представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 01 лютого 2017 року

скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий

Судді: