Рішення № 6518068, 21.10.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2009 р. Справа № 4/125/09

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “ІРЛЕН”,

провул. Парусний, 11 “А”/1, м. Миколаїв, 54025

адреса для листування: вул. Скороходова, 134 “А”, м. Миколаїв, 54042

Відповідач Селянське фермерське господарство “Доход”,

                     вул. Молодіжна, 3, с. Велідарівка, Єланецький район,

Миколаївська область, 55500

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - директор Трещанович О.І., Уманський С.О. довіреність від 19.03.09р.

Від відповідача - голова СФГ Головатюк І.Я., Соболь В.П. довіреність №8 від 16.03.09р.

          СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості у сумі 27737,81 грн.

Відповідач надав відзив, яким позов заперечив, посилаючись на те, що позивачу було передано насіння соняшнику під заставу за договором № 45 та додатковою угодою № 1 до нього, спочатку 90,06 т, а потім ще 128,789 т, а всього 218,849 тон.

Ціна в договорі застави була визначена в розмірі 2000,00 грн. за тону. Позивач в односторонньому порядку змінив істотні умови договору, продавши предмет застави по значно нижчій ціні, чим порушив вимоги ст. 188 ГК України (детальніше у відзиві арк.спр. 56-59).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 27737,81 грн., відповідно до умов договору від 14.12.06р. та додаткової угоди від 06.04.07р. до договору.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

14.12.06р. сторони уклали договір № 43 купівлі-продажу з додатком № 1 та 06.04.07р. додаткову угоду № 1 до договору, згідно яких позивач повинен був продати відповідачу товар у власність, а відповідач розрахуватися за отриманий товар відповідно до умов договору та додаткової угоди № 1 до договору.

Згідно договору № 43 купівлі-продажу товару позивач по видатковим накладним №№ 42 від 10.03.07р., РН-0000073 від 19.03.07р., РН-0000115 від 30.03.07р., РН-0000124 від 03.04.07р., РН-0000143 від 06.04.07р., РН-0000168 від 12.04.07р., РН-0000229 від 25.04.07р., РН-00386 від 06.06.07р., РН-00432 від 18.06.07р., РН-00601 від 28.09.07р., РН-0000531, РН-0000533, РН-0000517 від 01.05.08р., РН-0000540 від 05.05.08р., РН-0001018 від 26.09.08 відпустив представнику відповідача за дорученнями ЯЛС №№ 621378 від 10.03.07р., 621379 від 06.04.07р., 621382 від 25.04.07р., 621388 від 01.05.08р., 621389 від 05.05.08р. (арк.спр. 12-31) товар на суму 322039,73 грн.

Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди № 1 до договору від 14.12.06р. відповідач повинен сплатити повну вартість за товар після його отримання з відстрочкою до 01 жовтня 2007 року, за погодженою ціною, яка буде зазначена в видатковій (товарній) накладній на відповідний товар (арк.спр.11).

Відповідач свої обов’язки щодо оплати поставленого товару виконав частково в сумі 102925,00 грн., про що свідчать виписки банку (арк.спр. 33-36).

11.11.08р. представник відповідача передав позивачу в рахунок боргу 128840 кг насіння соняшнику, про що свідчать лист відповідача від 11.11.08р., доручення представника відповідача ЯОН № 676063, складська квитанція від 11.11.08р. № 956, довіреність № 73 (арк.спр. 37-38, 68-70).

Оскільки, відповідач у вказаних документах не визначив ціну відпущеного соняшнику в кількості 128840 кг, позивач розрахував його вартість, виходячи з ціни 1276,00 грн. за 1 тону на підставі довідки Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 26-5/1 від 23.01.09р., згідно якої ціна на соняшник на внутрішньому ринку України станом на 11.11.08р. складала 1276,00 грн. за тону (арк.спр.39).

Відповідно до п.4 ст. 632 ЦК України, якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

          Обґрунтованість такого розрахунку підтверджується також договором № 500/11-44121 від 04.12.08р., видатковою накладною № РН-0001121 від 08.12.08р., дорученням ЯПН № 696781 від 08.12.08р., складською квитанцією на зерно № 1104, згідно яких позивач відпустив покупцю зерно соняшнику за ціною 1083,33 грн. за тону(без ПДВ).

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Позивач, згідно ст. 664 ЦК України, виконав свої зобов’язання за договором передав товар, відповідач умови договору виконав частково, прийнятий товар оплатив не в повному обсязі, що є порушенням вимог ст.692 ЦК України.

Отже, сума боргу відповідача складає 27737,81 грн. (322039,73 грн. вартості відпущеного товару - 102925,00 грн. оплати грошовими коштами - 164399,84 грн. вартості 128840 кг соняшнику за ринковими цінами).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач свої заперечення належним чином не довів, оскільки:

Ухвалою суду від 29.09.09 відповідача було зобов»язано надати, документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують за якою ціною було відпущено позивачу 128840 кг соняшнику - 11.11.08р. та 90,06 т - 03.10.08, а також, що визначений соняшник відпущено в рахунок саме договору №43.

Надані відповідачем накладна № 14, акт прийому-передачі від 11.11.08, накладна № 13 , акт прийому-передачі від 03.10.08 не можуть бути визнані належними доказами відпуску соняшнику за ціною 2000грн., оскільки не містять підпису представника та печатки позивача, відсутнє посилання та не надані доручення на отримання насіння.

Щодо накладної № 13 та акту прийому-передачі від 03.10.08, то вона не містить і підпису представника та печатки самого відповідача. Отже, відповідач взагалі не довів доказами відпуск 90,06 т насіння соняшнику 03.10.08 у рахунок договору № 43.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 23.04.08 до договору застави № 45 відповідач передав у заставу майбутній врожай 2008р. соняшника, який буде розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді відповідача у кількості 95т.

Ціна в договорі застави була визначена в розмірі 2000,00 грн. за тону.

Проте, докази передачі соняшнику позивачу на підставі договору застави № 45 відповідно до ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»(далі - Закон) відповідач не надав. Кількість переданого соняшнику 128840 кг не співпадає з заставленою кількістю 95т.

Навіть при доведеності факту передачі 128840 кг соняшнику в рахунок застави, посилання відповідача на обов»язок позивача рахувати його по ціні 2000грн. необгрунтовані, оскільки відповідно до ст.ст.26-30 Закону, якими передбачено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та право обтяжувача на продаж предмета забезпечувального обтяження, не передбачають обов’язок заставодержателя реалізовувати заставлене майно за заставною ціною.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського фермерського господарства “Доход” (вул. Молодіжна, 3, с. Велідарівка, Єланецький район, Миколаївська область., код 32229951) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІРЛЕН” (провул. Парусний, 11 “А”/1, м. Миколаїв, код 30625601) суму 27737,81 грн. боргу, 277,38 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

          Повернути з держбюджету України зайве перераховане державне мито у сумі 172,62 грн. за платіжним дорученням № 405 від 11.06.09р. товариству з обмеженою відповідальністю “ІРЛЕН” (провул. Парусний, 11 “А”/1, м. Миколаїв, код 30625601).

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя

Рішення підписано та оформлено суддею згідно ст. 84 ГПК України 29.10.2009 р.