Ухвала суду № 65179416, 09.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 760/5915/16-к

Провадження № 1-кп/761/661/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарі Базяк Л.В., за участю прокурора Петруні Р.А., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 320 161 000 900 00037 від 14.03.2016 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, не судимого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2

за ч.1 ст.205 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 320 161 000 900 00037 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч.1 ст.205 КК України, а саме у тому, що він скоїв фіктивне підприємництво, тобто створив суб'єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Так, в обвинувальному акті вказується, що ОСОБА_1 у листопаді 2013 року в денний час доби, при невстановлених обставинах зустрівся з невстановленою особою з приводу реєстрації на його ім'я в органах державної влади суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Провіантіус» (код 38974253) з метою прикриття незаконної діяльності.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою особою, як майбутнього засновника та власника придбаного підприємства, усвідомлюючи, що підприємництво реєструється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, ОСОБА_1 з корисливих спонукань погодився на таку пропозицію та з метою реалізації злочинного умислу надав невстановленій особі копію паспорта та ідентифікаційного коду, яка на підставі цих документів виготовила протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Провіантіус» від 03.11.2013, статут товариства в якому ОСОБА_1 був зазначений як засновник товариства.

В подальшому 11.11.2013 за попередньою домовленістю з невстановленою особою ОСОБА_1 прослідував за адресою АДРЕСА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2, де в її присутності підписав статут ТОВ «Провіантіус», чим засвідчив факт реєстрації даного товариства, таким чином набув право власності на вказане товариство. В подальшому засвідчений нотаріусом статут ОСОБА_1 передав на території залізничного вокзалу м.Києва невстановленій особі, за що отримав винагороду в розмірі 100 грн.

Тобто, ОСОБА_1, діючи у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків вчинив дії по реєстрації товариства за грошову винагороду з метою прикриття його незаконної діяльності. При реєстрації та підписанні статутних документів не мав наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність на вказаному товаристві.

На підставі вищевказаних установчих документів, засвідчених ОСОБА_1, як засновником, невстановлена особа 12.11.2013 вчинила державну реєстрацію Товариства «Провіантіус» у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківського району реєстраційної служби ГУ юстиції у місті Києві та отримала печатку товариства.

Незаконна діяльність полягала у тому, що ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зареєстрував підприємство без наміру зайняття господарською діяльністю передбачену статутом.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст..49 КК України, уважаючи, що закінчились строки притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор Петруня Р.А. підтримав заявлене клопотання, додав, що під час досудового розслідування провадження не зупинялось з підстав перебування ОСОБА_1 у розшуку.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст..314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне з рішень, зокрема закрити провадження з підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частинами другої статті 284 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. .

У відповідності до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину який був скоєний у вересні - листопаді 2013 року.

За класифікацією злочинів у відповідності до вимог п.2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення за ч.1 ст.205 КК України у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що існують законні підстави для закриття кримінального провадження та звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.

На підставі ч. 2 ст. 12, ч. 1 ст. 49 КК України, керуючись підпунктом 1 п. 2 ст. 284, ст..314 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.205 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши його від кримінальної відповідальності.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: