Ухвала суду № 65179081, 03.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12526/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В.,

при секретарі Медведєвій М.Г.

за участю прокурора Торопчина С.О.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури України Смітюха Олександра Федоровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в особливо важливих справах управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури України Смітюх О.Ф., за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Клопотання обґрунтоване тим, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358 (ст. 358 КК України в редакції Закону від 05.04.2001) КК України, а також за фатами створення та діяльності злочинної організації та заволодіння у її складі державним майном в особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191 КК України. 02.03.2017, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення підозри у вчиненні кримінального правопорушення, повідомлено про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Львів, громадянина України, українця, працює - президент ТОВ «Український волоський горіх», на час вчинення кримінального правопорушення - Керівник Державного управління справами, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою:АДРЕСА_2 раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме у тому, що він підозрюєтьсяу пособництві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. У ході досудового розслідування установлено, що керівник Державного управління справами ОСОБА_4, на виконання ролі пособника злочину з використанням свого службового становища умисно вчинив наступні дії: у квітні 2007 року, діючи узгоджено та послідовно, з метою усунення перешкод ОСОБА_7 у заволодінні державним майном, а саме: виключення комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» з переліку об'єктів, що забезпечують виконання державою своїх функцій та життєдіяльності держави в цілому, тобто з переліку об'єктів, які відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуженню у будь-який спосіб не підлягали, задля створення підстав до прийняття Кабінетом Міністром України в особі ОСОБА_7 відповідної постанови, організував підготовку, підписав та звернувся із листом №01-10-1020 від 24.04.2007 до Кабінету Міністрів України про необхідність зняття статусу державної дачі із усіх об'єктів «Резиденції «Межигір'я», на підставі якого 30 липня 2007 року, ОСОБА_7 використовуючи штучно створені ОСОБА_4 передумови, підписав та видав постанову Кабінету Міністрів України від №978 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач», виключивши комплекс споруд «Урочище Межигір'я» /с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області/ з переліку державних дач; у червні 2007 року, з використанням владних повноважень та службового становища вчинив дії, спрямовані на умисне вилучення будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» із переліку об'єктів, які перебували в управлінні управління Державного управління справами, а самепогодив проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди», тим самим погодив передачу із сфери управління Державного управління справами до сфери управління вказаного Міністерства комплексу споруд «Урочище «Межигір'я» /с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області; у липні 2007 року, діючи узгоджено та послідовно, з метою усунення ОСОБА_7 перешкод у заволодінні державним майном, підписав акт прийняття-передачі від 10.07.07, яким передав об'єкти комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Урочища «Межигір'я», у тому числі будинок № 20-а, у якому проживав ОСОБА_7, до сфери управління підконтрольного ОСОБА_7 через ОСОБА_12 Міністерства охорони навколишнього природного середовища; у вересні 2007 року діючи в інтересах ОСОБА_7 на виконання раніше досягнутих домовленостей щодо приховування слідів злочину, підписав лист № 01-10-2522 від 25.09.2007 на ім'я Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_12, а також погодив проект розпорядження про передачу нежитлових будівель по АДРЕСА_3 тобто будинків, які були використані ОСОБА_7 у схемі заволодіння державним майном, як знаряддя злочину до очолюваного ОСОБА_4 Державного управління справами. 02.03.2017, ОСОБА_4, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме у тому, що він підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: постанова Ради Міністрів Української РСР від 06.04.1955 № 455 «Про реорганізацію керівництва дачами, будинками відпочинку і підсобними господарствами Управління справами господарствами Управління Справами Ради Міністрів УРСР»; розпорядження Ради Міністрів Української РСР від 21.12.1964 № 1932-р та Наказом № 415 по Управлінню Справами Ради Міністрів УРСР від 24.12.1964; Довідка № 36939 Київського міського управління статистики від 02.10.1997; постанова Кабінету Міністрів України від 19.01.1994 № 18 «Про державні резиденції та державні дачі» (в редакції станом на 19.01.1994); Указ Президента України «Про державне управління справами» від 23.02.2000 № 278/2000; Додаток № 1 до вищевказаного Указу Президента України - «Переліком об'єктів державної власності, що передаються Державному управлінню справами»; розпорядження Керівника Державного управління справами від 26.04.2000 № 36 «Про підпорядкування Державному управлінню справами»; Акт прийому-передачі «Будинку відпочинку «Пуща-Водиця» з державними резиденціями, державними дачами, дачами, іншим майном (м.Київ вул. Вишгородська, 150)», затверджений 21.04.2000 Керівником Державного управління справами та Секретарем Кабінету Міністрів України; положення «Про будинок відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами», затвердженого розпорядженням Керівника Державного управління справами № 37 від 26.04.2000; постанова Кабінету Міністрів України від 12.11.2003 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач»; лист Державного управління справами № 01-19/20/0036 від 10.01.2017; розпорядження Президента України ОСОБА_13 № 9/2005-рп від 12.01.2005 «Про обслуговування та безпеку колишнього Прем'єр-міністра України ОСОБА_7»; розпорядження керівника Державного управління справами № 105 від 24.03.2006 «Про реорганізацію будинку відпочинку «Пуща-Водиця» ЄДРПОУ 03539047 та будинку відпочинку «Межигір'я» ЄДРПОУ 33169113 шляхом їх злиття в комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/»; розпорядження Кабінету Міністрів України за підписом Прем'єр-міністра України ОСОБА_7 від 13.06.2007 № 405-р «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди»; статут Національної акціонерної компанії «Надра України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.09.2000 № 1460 в редакції за станом на 18.02.2004; постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України»; статут Національної акціонерної компанії «Надра України», затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.09.2000 № 1460 із змінами, внесеними 27.06.2007; акт прийому-передачі комплексу споруд «Урочище Межигір'я» від 10.07.2007; розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України»; договір міни від 25.09.2007, на підставі якого НАК «Надра України» шляхом міни відчужила державне майно (94 об'єкти) - комплекс будівель та споруд урочища Межигір'я КВ «Пуща-Водиця» по вул. Межигірській, 123а, та вул. Івана Франка, 19 у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області відчужено на користь ТОВ «Медінвесттрейд» та документи, на підставі яких укладено такий договір та здійснено його нотаріальне посвідчення; договори купівлі-продажу від 19.11.2007, у відповідності до яких ТОВ «Медінвесттрейд» здійснило продаж об'єктів комплексу будівель та споруд урочища Межигір'я КВ «Пуща-Водиця» по вул. Межигірській, 123а, та вул. Івана Франка, 19 у с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області ТОВ «Танталіт», та документи, на підставі яких укладено такі договори та здійснено їх нотаріальне посвідчення; висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної комісійної комплексної судової оціночно-бідівельної експертизи та оціночно-земельної експертизи № 5791 - 5793/14 - 42/14019/14 - 41 від 17.11.2014; висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної комісійної комплексної судової оціночно-бідівельної експертизи та оціночно-земельної експертизи № 5396/14 - 42/5397/14 - 41/5398/14 - 43/8496/14 - 41/8497/14 - 42/15647/14 -41/15648/14 - 42/15745/14 - 41/15746/14 - 42/2175 - 2253/15 - 42/2254 - 2262/15 -43 від 19.02.2015; покази свідка ОСОБА_14 від 01.04.2014; покази свідка ОСОБА_15 від 15.12.2016;покази свідка ОСОБА_16 від 11.01.2017; покази свідка ОСОБА_17 від 10.01.2017; покази свідка ОСОБА_18 від 16.02.2017; ухвала Святошинського районного суду м.Києва від 18.02.2016 щодо результатів розгляду обвинувального акту по обвинуваченню директора ТОВ «Медінвесттрейд» ОСОБА_19 за ч.2 ст.205 КК України, інші матеріали у їх сукупності. Обґрунтовуючи подане клопотання сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, яке посягає на державні інтереси, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення проведення слідчих і процесуальних дій, а також уникнення покарання. Крім того, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний ОСОБА_4, перебуваючи на волі може здійснювати вплив на свідків, вчинити дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у кримінальному провадженні, збір та дослідження яких на даний час слідством не завершено. В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_4, адвокати ОСОБА_20, ОСОБА_21 заперечували проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеністю органом досудового розслідування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. З урахуванням особи підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має міцні соціальні зв'язки - родину та постійне місце проживання і роботи, позитивну характеристику за місцем проживання, його належну процесуальну поведінку та відсутністю будь-яких зауважень щодо процесуальної поведінки підозрюваного з боку органу досудового розслідування, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст.177 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 р. 02.03.2017 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме у тому, що вона підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність. Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою. Разом з тим, слідчий суддя вважає жодним чином необґрунтованими та недоведеними доводи слідчого та прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вищевказаному ризику, тим більш, в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні. Слідчим не обґрунтовано та не доведено, що слідчі дії, які вчиняються та необхідно вчинити в подальшому, не можливо вчинити без тримання підозрюваного під вартою, сама по собі необхідність вчинення ряду слідчих дій не виправдовує тримання особи під вартою. Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкримінованими підозрюваному кримінальними правопорушеннями, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків та сімейний стан підозрюваного: має постійне місце проживання разом з родиною, його матеріальний стан, наявність у нього постійного місця роботи, позитивну характеристику за місцем проживання, процесуальну поведінку підозрюваного. Враховуючи характер висунутої підозри, позитивні дані про особу підозрюваного ОСОБА_4, а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_4, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді застави у межах 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 6 400 000 (шість мільйонів чотириста тисяч) грн. 00 коп., буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями Генеральної прокуратури України Смітюха Олександра Федоровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1- задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у межах 4000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 6 400 000 (шість мільйонів чотириста тисяч) грн. 00 коп.

Суму застави у національній грошовій одиниці підозрюваний зобов'язаний не пізніше п'яти днів внести на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:

-прибувати до слідчих, прокурора, суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом визначити до 01 травня 2017 року включно.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошено 09.03.2017 року о 13 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.