Рішення № 65177851, 20.02.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/21595/16-ц

провадження № 2/753/2008/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"20" лютого 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого судді ДАНИЛЕНКА В.В.

при секретарі ПАСЬКО І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі

ВСТАНОВИВ:

Національна академія Національної гвардії України (далі по тексту - позивач) звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до контракту про проходження військової служби (навчання), укладеного між Міністерством внутрішніх справ в особі начальника Академії внутрішніх військ МВС України, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 у відповідності до умов якого останній з 01 серпня 2012 року по 24 березня 2014 року перебував на державному фінансовому та матеріальному забезпеченні. 24 березня 2014 року чинність контракту достроково припинено у зв'язку із поданим рапортом відповідача про відрахування з числа курсантів по причині його небажання продовжувати навчання. Внаслідок дострокового розірвання контракту, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача кошти, пов'язані з утриманням у навчальному закладі у розмірі 10 534,03 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до стст. 169 ч. 4, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, наказом начальника Академії внутрішніх військ МВС України №422 від 01 серпня 2012 року ОСОБА_1 з 01 серпня 2012 року зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання в даному навчальному закладі на напрямком підготовки солдата.

01 серпня 2012 року між Міністерством внутрішніх справ в особі начальника Академії внутрішніх військ МВС України, правонаступником якого є Національна академія Національної гвардії України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) в Національній академії Національної гвардії України, відповідно до умов якого відповідач у період з 01 серпня 2012 року по 24 березня 2014 року навчання перебував на повному державному забезпеченні.

Відповідно до п. 1 умов договору (контратку) відповідач зобов'зався проходити військову службу (навчання) в Національній академії Національної гвардії України протягом строку контракту відповідно до вимог, визначених законодавством, що регулюють порядок проходження військової служби, за цим контрактом та продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання.

Позивач в свою чергу, згідно з п. 2 договору зобов'язався забезпечувати курсантові додержання його особистих прав і свобод та прав членів його сім'ї, включаючи надання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законодавством, які визначають статус курсанта та порядок проходження військової служби, надати необхідні для навчання умови, визначені наказами Міністра внутрішніх справ України та Міністра освіти та науки України, статутом вищого військового навчального закладу та іншими актами, а також фінансове і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, 22 березня 2014 року ОСОБА_1 подав на ім'я начальника факультета №2 рапорт про відрахування з числа курсантів, у зв'язку з відмовою від проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчання.

Так, згідно витягу з наказу Академії внутрішніх військ МВС України №59 від 24 березня 2014 року сержанта ОСОБА_1, командира 2 відділення 312 навчальної групи курсу №5, факультету №2 (інженерно-технічного), виключено зі списків особового складу курсантів з 24 березня 2014 року у зв'язку з небажанням продовжувати навчання.

Пунктом 1 даного договору визначено зобов'язання відповідача відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у закладі в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Крім того, зазначений механізм відшкодування витрат визначений Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі по тексту - Порядок).

Так, пунктами 3, 4 цього Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. А пунтком 7 вказаного Порядку визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідач в порушення умов договору, був виключений із списків особового складу курсантів Академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, тим самим порушив умови договору, як наслідок має відшкодувати навчальному закладу витрати , пов'язані з утриманням у навчальному закладі, за період з 01 серпня 2012 року по 24 березня 2014 року у розмірі 10 534,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, відмовившись від проходження військової служби за власним бажанням, в односторонньому порядку порушив умови укладеного між сторонами договору, хоча під час проходження служби був забезпечений усіма видами державного постачання, тобто позивач зі свого боку договірні зобов'язання виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі. У зв'язку з викладеним суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з утриманням в вищому навчальному закладі у розмірі 10 534,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись стст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, стст. 57, 60, 88, 169, 209, 212- 215, 224-226 Цивільного процесуального кодесу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Національної академії Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08610502) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 10 534 грн. 03 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: ДАНИЛЕНКО В.В.