Вирок № 65176547, 09.03.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/279/17

Номер провадження 1-кп/580/67/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року Лебединський районний сул

Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю:прокурора ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимого:

- 28.08.1997 року Білопільським районним судом Сумської області за ст. 141 ч.2, ст.. 144 ч.2, 42 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.08.2001 року звільнений на підставі ст.. 6 Закону України Про амністію від 05.07.2001 року, невідбута частина покарання, замінена на умовно-дострокове звільнення з іспитовим строком на 10 місяців 10 днів ;

- 08.04.2003 року Краснопільським районним судом за ст. 296 ч. 3 ст. 69 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку;

- 15.03.2004 року Краснопільським районним судом Сумської області за ст. 389 ч. 2, ст. 71, 72 КК України до обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці; 14.04.2005 року звільнений по відбуттю строку покарання ;

- 08.09.2010 року Краснопільським районним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 3, ст.. 75 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком на 3 роки ;

- 21.12.2010 року Лебединським районним судом Сумської області за ст. 185 ч.2, ст. 345 ч. 1 ст. 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці позбавлення волі; звільнився 13.02.2013 року умовно-достроково, невідбутий строк 10 місяців 21 день ;

по ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 29.04.2016 року близько 10 год.,будучи обізнаним, що у ОСОБА_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 є велосипед марки ХВЗ, вирішив ним заволодіти. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою потерпілого, шляхом обману, повідомивши ОСОБА_2 неправдиві відомості про те, що йому необхідно поїхати на вищевказаному велосипеді в магазин, умисно, з метою незаконного збагачення, заволодів вищевказаним велосипедом, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 025 від 17.02.2015 року - 720 грн., та більше не повернувся за вказаною адресою, а велосипедом розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

Ці його дії кваліфікуються по ч.2 ст. 190 КК України, оскільки він скоїв шахрайство, тобто заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, кваліфікуючою ознакою якого є вчинення злочину повторно.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Під час досудового розслідування, 21.02.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за вказаних обставин. Між ними була досягнута угода про призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот пятдесят) грн.

Суд розглянув справу відповідно до ст. 473, 474 КПК України та переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_3 розяснені наслідки угоди, які йому цілком зрозумілі.

Потерпілому ОСОБА_2 роз'яснено наслідки затвердження угоди про примирення, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, передбачений ст. 190 ч. 2 КК України, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

За вказаних обставин, суд вважає необхідним затвердити угоду про примирення, а ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Долю речових доказів вирішити на підставі ч. 9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 373, 374, 469, 471-475 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 від 21.02.2017 року у кримінальному провадженні № 12017200090000077 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неподаткових мінімумів доходів громадян , що становить 850 (вісімсот пятдесят) грн., на рахунок державного бюджету м. Лебедин, код бюджетної класифікації 24060300 інші надходження, одержувач Державний бюджет, ідентифікаційний код - 37345566, Банк ГУДКУ у Сумській області , МФО 837013, рахунок 31114115700010.

Речові докази: велосипед марки «ХВЗ» чорного кольору, що знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_2, вважати йому повернутим .

Вирок може бути оскаржений сторонами в порядку ч.3 ст.394 КПК України протягом 30 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд.

Суддя: А. О. Гура