Ухвала суду № 65175825, 06.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2636/17

Головуючий у першій інстанції Середа І. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

з участю секретаря судового засідання - Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2016 року про забезпечення позову по справі за позовом Одеського Ордена «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування «Продмаш» до ОСОБА_2 та Департаменту міського господарства Одеської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ПЛЮС СЕРВІС» про скасування розпорядження органу приватизації та визнання недійсним свідоцтва про право власності, відновлення права власності на нерухоме майно,

встановила:

31.10.2016 року директор Одеського Ордена «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування «Продмаш» звернувся до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 03.11.2016 року відкрито провадження у справі.

07.11.2016 року до канцелярії суду позивач подав заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на житлове приміщення у вигляді квартири АДРЕСА_1, заборонивши ОСОБА_2 проводити дії щодо відчуження (розпорядження) вказаною квартирою, та просив заборонити Суворовському районному відділу Головного управління ДМС України в Одеській області вчиняти дії щодо проведення реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Свою заяву представник позивача обґрунтовував тим, що оскільки відповідачами були зроблені протиправні дії по привласненню спірної двокімнатної квартири шляхом незаконної приватизації, то є всі підстави вважати, що вони особисто чи за допомогою інших осіб будуть терміново проводити дії по скорішому переоформленню права власності на інших осіб чи проводити реєстрацію за вказаною адресою нових фізичних чи юридичних осіб, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2016 року клопотання представника Одеського Ордена «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування «Продмаш» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що зареєстрована на праві спільної часткової приватної власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Заборонено Суворовському районному відділу Головного управління ДМС України в Одеській області вчиняти дії щодо проведення реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права ставиться питання про скасування ухвали та постановлення нової про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано те, що позивач є підприємством з колективною власністю, засновником якого є трудовий колектив. Спірний будинок перебував на балансі позивача, а його мешканцями були робітники підприємства, котрі згодом отримували квартири у власність. ОСОБА_2 зазначає, що його батько, ОСОБА_3, будучи співвласником позивача, проживаючи у квартирі з 1958 року, саме за згодою позивача, у встановленому законодавством порядку, який діяв на той час, отримав право власності на дану квартиру в 1994 році. Суд першої інстанції не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір, оскільки у даному випадку, на думку ОСОБА_2, спору бути не може, оскільки приватизація спірної квартири була здійснена за участю та згодою самого позивача. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд в порушення статей 151, 210 ЦПК України не переконався, чи дійсно існує загроза відчуження майна, оскільки належні документальні докази цього до заяви про забезпечення не додані. Заборона вчиняти дії щодо проведення реєстрації за спірною адресою порушує житлові права як власників, так і багаторічних законних користувачів квартири. Крім того, ОСОБА_2 вважає, що питання про забезпечення позову по справі вирішено з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки заява розглядалася у судовому засіданні, однак відомостей про призначення судового засідання у справі немає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї та заявлених вимог, вислухавши сторони, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи заяву Одеського Ордена «Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування «Продмаш» про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира належить відповідачам та невжиття заходів по даному позову у разі прийняття судом рішення може у подальшому утруднити чи зробити неможливим його виконання.

Колегія судді вважає погоджується з такими висновками районного суду виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст.151 ЦПК України - суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову.

В силу ч. 3 ст.151 ЦПК України - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а згідно ч. 5 ст.153 ЦПК України - про вжиття забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1, 4, 5, 6 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно п.2 ч.1 та ч.3 ст.152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Судом встановлено, що предметом позову є спір про право власності на спірну квартиру, крім того, ОСОБА_2 як власник зазначеної квартири, мав законну можливість учинити з нею будь - які дії, в тому числі, провести реєстрацію будь яких фізичних або юридичних осіб за вищезазначеною адресою, розпорядитися вказаним житлом на власний розсуд, що в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому колегія суддів вважає, що застосовані судом види забезпечення позову шляхом накладання арешту на спірну квартиру, та забороною вчиняти дії щодо проведення реєстрації за адресою спірної квартири є співмірними із заявленими позивачем вимогами про відновлення права власності та не обмежують такі права власника житлового приміщення як права володіння та користування житлом.

Посилання ОСОБА_2 на те, що суд не пересвідчився в тому, що між сторонами виник спір спростовуються наданою позовною заявою, яка свідчить про існування спору про право власності на зазначене майно.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи ухвалу про забезпеченню позову, судом першої інстанції були перевірені усі обставини справи, а також факти які мають значення для справи, також суд пересвідчився, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, тому оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому в силу п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала районного суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 312, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 07.11.2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева