Постанова № 65175178, 06.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/23449/16-а

Провадження №2-а/522/756/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі Довгань Ж.А.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій , бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відмови (зупинення виплати) їй, позивачу, у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; визнання протиправною бездіяльністю дії посадових осіб Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, щодо відновлення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; визнання протиправною бездіяльністю дії посадових осіб Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо відновлення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради відновити (призначити та виплатити) виплату позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, негайно після проголошення судового рішення починаючи з 21.04.2016 року.

В обґрунтування позову зазначає, що вона була вимушена залишити своє місце проживання у м.Донецьк Донецької області з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та перемістилася до м.Одеси.

На виконання вимог Закону України №1706-VIII від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та в порядку реалізації Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року «Про облік внутрішньо переміщених осіб» вона звернулась до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

З 21.10.2014 року її було взято на облік Департаменту, як внутрішньо переміщену особу, відповідно до порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 року №509.

Їй було призначена з 21.10.2014 року щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам в розмірі 884 грн., яку вона отримувала по 21.10.2016 року.

Однак в квітні 2016 року відповідачем припинено виплату, з тих підстав що позивачу на праві власності належить жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 який розташований в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення анти терористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Вважає, що рішення про відмову їй у виплаті щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання є протиправним, оскільки на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11.08.2008 року №2-873/08, яке набрало законної сили 21.08.2008 року, право власності на вказаний житловий будинок було визнано за ОСОБА_3.

Позивач просила розглянути справу без її участі та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, про що подала адресовану суду свою письмову заяву, яка приєднана судом до матеріалів справи.

Представники відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також звернулися до суду із письмовою заявою про розгляд справи без їх участі та просили відмовити у задоволенні позову. Ця заява приєднана судом до матеріалів справи.

В письмових запереченнях, які надійшли на адресу суду 13.01.2017 року, представник відповідача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради зазначає, що 21.04.2014 року ОСОБА_1 було взято на облік Департаменту, як внутрішньо переміщену особу, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 року №509.

Також, згідно з Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою КМУ від 01.10.2014 року №505 ОСОБА_1 було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам з 21.10.2014 року по 20.10.2016 року.

Під час звернення ОСОБА_1 зазначила, що не має у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

Проте відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заявниця має зареєстровані відомості про право власності на житлове приміщення (будинок) за адресою: АДРЕСА_1

В зв'язку з наданням позивачем неповної та недостовірної інформації, яка впливає на призначення та виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам , а саме той факт що ОСОБА_1 має у власності житлове приміщення розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, позивач не має права на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

У зв'язку з чим просить відмовити в задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд встановив, що позивача було прийнято на облік внутрішньо переміщеної особи, та на теперішній час вона проживає в м.Одесі, про що надано довідку №5105/0000308 від 21.10.2014 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Та їй відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» була призначена та виплачувалась допомога як внутрішньо переміщеній особі.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 на праві власності володіє будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг»визначено, що 2. Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

У п. 6 постанови визначено, що Грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

З врахуванням зазначеного, є визначальним для відмови у призначені грошової допомоги наявність у будь кого з членів сім'ї у власності житлових приміщень.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», які регулюють спірні правовідносини, визначено обов'язкову умову призначення грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, а саме відсутність у вказаних осіб у праві власності житлових приміщень, а тому суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 6, 8, 9-11, 69-71, 159-163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій , бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Н.А. Ільченко

06.03.2017