Рішення № 65174464, 07.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1227/16-ц Головуючий у І інстанції Саган В.М.Провадження № 22-ц/780/1381/17 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 18 07.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Гуля В.В.,

суддів: Приходька К.П., Сліпченка О.І.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості за договором позики, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2016 позивачі звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору позики від 15.10.2014 року, що підтверджується розпискою, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, відповідач, діючи в інтересах своєї сім'ї, з відома та за згодою дружини ОСОБА_5, отримав грошові кошти в розмірі 51 500 доларів США. Сторони узгодили графік повернення позики частинами у наступні терміни : 31.12.2014 р., 31.03.2015р., 30.06.2015 р., 30.09.2015р., 31.12.2015 р., 31.03.2016 р., 30.06.2016 р., 30.09.2016 р., 31.12.2016 р., 31.03.2017 р., 30.06.2017 р. та 30.09.2017 р. по 4300,00 доларів США. ОСОБА_2 повернув позику частково, а саме : 31.12.2014 р., 31.03.2015 р. та 20.06.2015 р. в сумі 12 900,00 доларів США. Договором позики передбачено, що в разі недотримання графіку повернення позики на прострочену суму нараховуються штрафні санкції в розмірі 5% в місяць. У зв'язку з цим, на день подання позовної заяви до суду у відповідача виникла заборгованість за договором позики в сумі 38600,00 доларів США та неустойка в сумі 8600,00 доларів США, що еквівалентно 1242862,61 грн.

У зв'язку з наявною заборгованістю позивачі просять суд договір позики розірвати та стягнути достроково з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заборгованість за договором позики (розпискою) в розмірі 38600,00 доларів США та порівну 8600,00 доларів США неустойки, а всього 47200,00 доларів США, що еквівалентно 1242862,61 грн., а також судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2016 року Договір позики (розписка) від 15.10.2014 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - розірвано.

Стягнуто достроково з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації : АДРЕСА_3) та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса реєстрації : АДРЕСА_1) солідарно на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адрес реєстрації : АДРЕСА_4) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса реєстрації : АДРЕСА_2), заборгованість за договором позики (розпискою) в розмірі 38600,00 доларів США та порівно 8600,00 доларів США неустойки, а всього 47200,00 доларів США, що еквівалентно 1 242 862,61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації : АДРЕСА_3) та ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, адреса реєстрації : АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адрес реєстрації : АДРЕСА_4) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса реєстрації : АДРЕСА_2,

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2014 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 51500 доларів США, що еквівалентно 721000 гривень. Борг без нарахування відсотків зобов'язався повернути за 3 роки рівними частинами поквартально, а саме : 31.12.2014 р., 31.03.2015р., 30.06.2015 р., 30.09.2015р., 31.12.2015 р., 31.03.2016 р., 30.06.2016 р., 30.09.2016 р., 31.12.2016 р., 31.03.2017 р., 30.06.2017 р. та 30.09.2017 р. по 4300,00 доларів США. Вказана обставина підтверджується копією розписки (а.с.12).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 повернув позику частково, а саме : 31.12.2014 р., 31.03.2015 р. та 20.06.2015 р. на загальну суму 12900,00 доларів США.

Встановивши наявність заборгованості та наявні порушення істотних умов договору в зв'язку з неповерненням грошей, суд позов задовольнив.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, проте частково.

У відповідності до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

За правилами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-79цс14 зазначено, що «відповідно до норм ст.ст.1046,1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання».

Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-63цс13 зазначено, що «письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику».

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк.

Відповідності до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором позики, зокрема згідно встановленого графіку повернення коштів, грошові кошти не сплачував.

Таке порушення є істотним, тому суд обґрунтовано розірвав договір позики від 15 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_2, з однієї сторони, та ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з іншої сторони.

У відповідності до ст.ст.610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених - згідно змісту зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.

У відповідності до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розписки, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вбачається, що в разі недотримання графіку повернення позики на прострочену суму нараховуються штрафні санкції в розмірі 5% в місяць.

Таким чином заборгованість має бути стягнута, проте не солідарно, оскільки ні належних, ні допустимих доказів тим обставинам, що ОСОБА_5 надавала свою згоду на отримання грошей в борг в інтересах сім'ї у справі не має.

Таким чином в цій частині у встановленому законодавством порядку позов недоведений і гроші мають бути стягнуті лише з боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що розписка безгрошова спростовуються частковим виконанням договору позики.

Доводи про те, що у день підписання розписки боржник знаходився в іншому місці, а саме в Російській Федерації, що підтверджується відмітками в закордонному паспорті вказаних висновків не спростовують.

ОСОБА_2 підтвердив той факт, що розписка написана ним власноручно, підпис в ній ставив власноручно без примусу.

Розписка в судовому порядку недійсною не визнана.

За таких обставин рішення суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення суду про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2016 року в частині солідарного стягнення із ОСОБА_5 заборгованості за договором позики та стягнення з неї судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді