Постанова № 65174461, 03.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1540/16-п Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 33/780/173/17 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 147 03.03.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області Авраменко М.Г.,

за участю:

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києвіматеріали провадження про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1,-

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Цією ж постановою вирішено питання щодо процесуальних витрат.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 16 листопада 2016 року о 09 годині 30 хвилин керував транспортним засобом КIA «Sorento» реєстраційний номер НОМЕР_1 на автошляху Березань-Войково, Баришівського р-ну, Київській області, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Вважає постанову незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню через безпідставне притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_2 разом з дружиною їхали у м. Березань по справам і були зупинені працівниками поліції, які не представившись, не надавши відповідні документи, наказали вийти з машини, повідомивши, що він має ознаки алкогольного сп'яніння і почали вимагати дихати в пристрій у відсутності свідків, погрожуючи при цьому зброєю. Протокол був написаний і підписаний ОСОБА_2 під диктовку працівників поліції, з яким останній ознайомився після отримання повістки до суду. Протокол був повністю підроблений і сфальсифікований, так як в ньому містилися поясненнями свідків, яких взагалі не бачив.

Захисник вказує на те, що судом першої інстанції при розгляді справи були залишені поза увагою порушення працівників поліції під час складання протоколу та направлення особи для проведення медичного огляду на стан сп'яніння. Крім того, на думку апелянта, зміст пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були надані суду не відповідають дійсним обставинам справи, так як вказані свідки не були присутні під час зупинки транспортного засобу, не свідчили в суді що ОСОБА_2 мав ознаки алкогольного сп'яніння і у їх присутності відмовився від проходження медичного огляду. Зазначені пояснення свідків були сфальсифіковані поліцейським і підписані ними шляхом обману. Також, суд не звернув увагу на заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, яке ОСОБА_2 направив до суду і в якому виклав всі факти грубого порушення вимог закону під час його складання. Крім того, апелянт вважає, що судом було проігноровано клопотання ОСОБА_2 щодо проведення почеркознавчої експертизи на визначення достовірності всіх підписів свідків у документах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП1 №939655 від 16.11.2016, в якому ОСОБА_2 особисто зазначив, що керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вину визнав, від медичного огляду відмовився, передав керування транспортним засобом своїй дружини ОСОБА_6; показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Доводи апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, не відповідають дійсності, оскільки положення щодо його оформлення, зокрема: зазначення дати і місця його складення, посади, прізвища, імені, по батькові особи, яка склала протокол; відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення; нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; наявність або відсутність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, дотримані в повному обсязі.

Вважаю за необхідне звернути увагу, що ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП через відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Доводи, на які посилався ОСОБА_2 під час розгляду справи судом першої інстанції, та на які він звертає увагу в апеляційній скарзі щодо здійснення ним записів в протоколі про адміністративне правопорушення під тиском працівників поліції, а також про відмову від проходження медичного огляду через відсутність свідків, були предметом розгляду в суді першої інстанції та перевірені апеляційним судом, у звязку із чим проходжу до наступного.

Обставини, на які апелянт посилається стосовно здійснення тиску працівниками поліції на ОСОБА_2, що змусило його написати неправдиві відомості в протоколі про адміністративне правопорушення, судом перевірялись, однак надати правову оцінку діям співробітників поліції виявляється неможливим, у звязку із відсутністю доказів, які б вказували на наявність чи відсутність таких дій. Наявність скарги, поданої ОСОБА_2 щодо вчинення протиправних та незаконних дій працівниками поліції з вимогою провести службове розслідування та притягнути винних до відповідальності, вказує лише на факт звернення апелянтом до відповідних органів, однак, на даний час, зі слів апелянта, рішення щодо скарги не прийнято, у звязку із чим такі доводи не можуть братись до уваги.

Доводи, що стосується відмови від проходження медичного огляду через відсутність свідків, суд розцінює критично, оскільки докази, які містяться в матеріалах провадження, вказують на те, що свідки були, давали письмові пояснення та під час допиту в суді першої інстанції показали, що ОСОБА_2 відмовився від проходження медичного огляду, підписав пояснення та поїхав, оскільки поспішав. Будь-яких даних, які б могли свідчити про неправдивість показань свідків, апелянтом та його захисником - не надано, а судом під час апеляційного розгляду - не встановлено.

Посилання апелянта на порушення працівниками поліції інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, судом так само не встановлено.

Відповідно до положень Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи, працівники поліції дотримались вказаних положень інструкції, зокрема, ОСОБА_2 в запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення (а.с.12) зазначив, що після 10-15 хвилин спілкування з поліцією і перевіркою його документів, працівники поліції, повідомивши йому про наявність ознак алкогольного сп'яніння, запропонували «дихати» в пристрій, від чого він відмовився.

Крім того, що ОСОБА_2 відмовився від освідування, а саме, «дихати» в пристрій, запропонований працівниками поліції, він ще відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності свідків, а медичний огляд неможливо провести поліцейським. Вказаний огляд здійснюються лікарем закладу охорони здоров'я. На відсутність намірів проходити огляд на стан сп'яніння, вказують запис в протоколі про адміністративне правопорушення самого ОСОБА_2, що він відмовляється від проходження медичного огляду, а також показання свідків, надані в судовому засіданні, про те, що ОСОБА_2 написав відмову від проходження медичного огляду, оскільки поспішав.

Вищевказане спростовує доводи апелянта про існування лише однієї відмови ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - від освідування та не запропонування працівниками поліції провести медичний огляд, а свідчить про дотримання працівниками поліції положень Інструкцію та існування в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, як законної, обґрунтованої та вмотивованої, та залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову суду Баришівського районного суду Київської області від 11 січня 2016 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Г. Авраменко