Ухвала суду № 65174320, 02.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/3619/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/1163/17 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.Категорія 26 02.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Білоконь О.В.,

суддів Таргоній Д.О., Савченка С.І.,

за участі секретаря Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Затварницька Інна Петрівна, про захист прав споживачів фінансових послуг, розірвання кредитного договору та договору застави,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на таке.

03 жовтня 2008 року між ним та відповідачем укладений кредитний договір № 6955679 для придбання автомобіля марки KIA SORENTO 2008 року випуску.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач взяв на себе обов'язок надати позивачу грошові кошти - кредит у розмірі 31340 доларів США на умовах повернення у визначеному в умовах договору порядку зі сплатою відсотків за користування грошовими коштами. Однак з боку відповідача мало місце істотне порушення умов кредитного договору у вигляді ненадання позичальнику грошових коштів, внаслідок чого він значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, що є підставою для розірвання договору кредиту відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Позивач вказує, що він виконував умови кредитного договору, але це не є підставою вважати, що він погодився на умови кредитування, які в подальшому виявилися такими, що не відповідали волевиявленню сторін.

Також 03 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір застави автомобіля КІА SORENTO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

На підставі вищевикладеного, уточнивши позовні вимоги, просив розірвати кредитний договір № 6955679 та договір застави від 03 жовтня 2008 року, укладені між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_2, виключити з Єдиного реєстру заборони відчуження рухомого майна запис про заборону відчуження належного йому автомобіля КІА SORENTO.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2016 року в та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що у справі відсутні належні докази передачі банком валютних грошових коштів відповідачу ( оригінали первинних банківських документів), оскільки надані банком копії меморіальних ордерів від 3 жовтня 2008 року містять ознаки фальшивості.

У зв»язку з цими обставинами, кредитний договір є неукладеним, не потребує визнанню недійсним, тому позов про розрівання кредитного договору підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2008 року між ЗАТ "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_2 (позичальником) був укладений кредитний договір № 6955679, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 31 340,0 доларів США, а позичальник зобов'язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит банку у строк до 3 жовтня 2015 року.

Кредит надано банком позичальнику для придбання транспортного засобу марки КIA у продавця ТОВ "Світ Авто" згідно договору купівлі-продажу № 2609-6 від 26 вересня 2008 року, який передавався в заставу банку для забезпеченя виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.

Зокрема, 29 вересня 2008 року ОСОБА_2 склав анкету-заяву на видачу кредиту для придбання вказаного транспортного засобу, кредитна угода - 6955679, цільове використання - придбання транспортного засобу марки КІА SORENTO у продавця ТОВ "Світ-Авто", валюта кредиту - долар США, сума ліміту кредитування 33 168 доларів США. У даній анкеті-заяві зазначено, що клієнт підтверджує, що ознайомлений з наявними формами кредитування, умовами отримання та користування кредитом, тарифами банку і проінформований про переваги та недоліки запропонованих схем кредитування. Клієнт підтверджує своє згоду на придбання ТЗ та одержання кредиту на вказаних умовах.

Як вбачається з рахунку-фактури №2609/6 від 26 вересня 2008 року, за автомобіль КІА SORENTO ОСОБА_2 повинен був сплатити 179900 грн.

Згідно з фіскальним чеком часткову сплату цієї суми у розмірі 18500 грн. ОСОБА_2 сплатив 30 вересня 2008 року.

Згідно з платіжним дорученням від 3 жовтня 2008 року Перший Український міжнародний банк перерахував на рахунок ТОВ «Світ-Авто» 161400 грн. за автомобіль КІА SORENTO від ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу автомобіля №2906-6 від 26 вересня 2008 року.

03 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір застави автомобіля КІА SORENTO, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до актів цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для розірвання кредитного договору, укладеного між сторонами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банк у порушення умов кредитного договору не надав ОСОБА_2 грошові кошти у кредит для придбання автомобіля.

Так, відповідно до умов кредитного договору, надання кредиту відбувається шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку, який відкривається банком для обліку сум, наданих позичальнику в кредит за цим договором, на картковий рахунок позичальника, відкритий в гривнях в Філії ПУМБ м. Київ, що відкривається позичальнику банком.

Пунктом 2.3.5 договору визначено, що зважаючи на те, що кредит за цим договором надається в іноземній валюті, а картковий рахунок позичальника для зарахування суми кредиту відкритий в українських гривнях, позичальник цим безвідклично доручає банку попередньо здійснити продаж коштів в іноземній валюті в повній сум, що знаходиться на позичковому рахунку, вказаному в п. 2.3.2 цього договору, в порядку, передбаченому Заявою про продаж іноземної валюти (0408005) (п. 3.6.2 цього Договору) за курсом, встановленим банком на день здійснення такої операції. Сторони домовились, що при здійсненні продажу іноземної валюти у передбачених цим пунктом випадках, умови цього пункту договору є реквізитом Заяви про продаж іноземної валюти (п. 3.6.2 цього Договору) та мають враховуватись банком при виконанні Заяви про продаж іноземної валюти.

Згідно п. 3.6.2 кредитного договору продаж/купівля/обмін іноземної валюти з метою придбання коштів у валюті, необхідній для виконання позичальником грошових зобов'язань за цим договором (п. 3.6.1 цього договору), продаж іноземної валюти з метою придбання коштів у гривнях для використання за цільовим призначенням ( п. 2.3.5 цього договору) здійснюється банком на підставі умов цього пункту Договору, що за домовленістю сторін є Заявою про продаж іноземної валюти (0408005)/Заявою про купівлю іноземної валюти (0408006). Заява вважається оформленою та поданою позичальником банку до виконання та прийнятою банком до виконання в день настання відповідної події. Заява є безвідкличною та діє протягом всього строку дії цього договору. Позичальник на підставі цього договору та на виконання позичальником грошових зобов'язань за цим договором безвідклично доручає банку (наділяє банк правом) на умовах, передбачених цієї заявою, здійснювати за курсом встановленим банком на день здійснення відповідної операції, продаж/купівля/обмін доларів США (840), євро (978), російських рублів (643) та/або іншої іноземної валюти на всю суму в іноземній валюті/гривнях (для купівлі іноземної валюти), що на момент виконання банком цієї заяви знаходиться на рахунку, вказаному в п. 2.3.2 цього договору, та/або на будь-яких інших поточних рахунках позичальника в банку, але будь-якому разі на суму, що не більше суми грошових зобов'язань позичальника на момент кожного виконання банком цієї заяви. Позичальник доручає банку перераховувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на поточний рахунок позичальника, вказаний в п. 2.3.2 цього договору, та/або на будь-який інший поточний рахунок, відкритий позичальнику в банку.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надається позичальникові лише після того, коли позичальник надасть банку платіжного доручення на переказ коштів в розмірі 161 400,0 гривень з карткового рахунку позичальника за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, на поточний рахунок в одержувача ТОВ "Світ-Авто" згідно договору купівлі-продажу № 2609-6 від 26.09.2008 року.

Отже, на виконання вищевказаних умов договору, банк надав кредит ОСОБА_2 шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку, який відкривається банком для обліку сум, наданих позичальнику в кредит за цим договором, на картковий рахунок позичальника, відкритий в гривнях. Враховуючи ці обставини, на підставі п.2.3.5 кредитного договору, за дорученням ОСОБА_2 банк здійснив продаж іноземної валюти, наданої як кредитні кошти позивачеві, та перерахував гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на картковий рахунок позичальника, а в подальшому - на поточний рахунок в одержувача ТОВ "Світ-Авто" згідно договору купівлі-продажу № 2609-6 від 26.09.2008 року для оплати автомобіля КІА SORENTO ОСОБА_2

Саме на такі умови отримання кредиту погодився ОСОБА_2 підписавши умови кредитного договору.

Крім того, в силу ст. 3 ЦК України одним із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, а відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, підстав для розірвання через істотне порушення умов кредитного договору банком на підставі ст. 651 ЦК України.

З аналогічних міркувань відсутні підстави для розірвання договору застави автомобіля, укладеного між сторонами 03 жовтня 2008 року.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: