Ухвала суду № 65173348, 16.02.2017, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/145/17

Провадж.№ 2/481/166/2017

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16.02.2017 р. м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування вимог ч. 2 ст. 48 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року,

В С Т А Н О В И Л А:

13.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Новобузького районного суду з позовом до ОСОБА_2, згідно з яким просила поновити їй строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом, який вона пропустила з поважних причин, а також ухвалити рішення, яким застосувати вимоги ч. 2 ст. 48 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених ст. 119 ЦПК України, а саме.

Всупереч положенням п.3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивачкою незрозуміло сформульовано зміст своїх позовних вимог, в яких міститься лише посилання на необхідність застосування судом при вирішенні спору положень ч. 2 ст. 48 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року.

Згідно вказаної норми, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі -відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Між тим, позивачка у своїх позовних вимогах чітко так і не вказала, в який саме спосіб вона хоче застосувати норми вказаної статті Закону, яке конкретно майно вона хоче повернути за недійсною угодо (з зазначенням його назви, місця розташування, характерних ознак) виходячи з тих спірних правовідносин, які виниклиміж нею та відповідачкою ОСОБА_2

Окрім цього, згідно з розясненнями, викладеними в п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, у справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.

Проте, позивачка в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, заявляючи вимогу майнового характеру, не зазначила ціну позову, яка в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦК України, визначається вартістю відшукуваного майна.

При цьому, ОСОБА_1 також слід мати на увазі, що згідно з п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, тому, якщо вартість відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги (ціна позову) буде перевищувати 60400 грн., то різницю невистачаючої суми судового збору необхідно буде їй доплатити.

За таких обставин, згідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування вимог ч. 2 ст. 48 ЦК Української РСР, в редакції 1963 року, залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність на протязі пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки своєї позовної заяви. Інакше заява вважатиметься не поданою і буде їй повернута.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя