Вирок № 65173175, 09.03.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/529/17

Номер провадження1-кп/473/83/2017

ЄРДР № 12016150190002439

ВИРОК

іменем України

"09" березня 2017 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Муха О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Добре Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, сімейний стан - не одружений, судимого 06 червня 2014 року Апеляційним судом Миколаївської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1 ст.70, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, відбуває строк основного покарання в державній установі «Вознесенська ВК - 72» за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Стоянов Р.О.,

потерпілий ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_3,

обвинувачений ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

26 грудня 2016 року біля 05 годин 45 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області засуджений ОСОБА_1 перебував в житловій секції №11 відділення СВПС №4 державної установи «Вознесенська ВК №72» за адресою: вулиця Київська, 300, де на грунті особистих неприязних стосунків, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень іншому засудженому потерпілому ОСОБА_2, застосовуючи саморобний предмет з колючо - ріжучими властивостями, наніс один удар в область черевної порожнини потерпілому ОСОБА_2, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням брижі тонкого кишківника, нижньої полої вени.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину повністю та підтвердив факт вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, які є тяжкими та були спричинені ним потерпілому ОСОБА_2, внаслідок застосування ним саморобного металевого предмета в виді заточки, яким він наніс один удар в область черевної порожнини потерпілому ОСОБА_2, коли він в ранковий час ще лежав у ліжку в житловій секції відділення виправної колонії.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт вчинення злочину відносно нього обвинуваченим ОСОБА_1, який мав місце 26 грудня 2016 року біля 05 годин 45 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області, коли засуджений ОСОБА_1 перебував в житловій секції відділення виправної колонії та на грунті виниклих особистих неприязних стосунків, застосовуючи саморобну заточку, наніс йому один удар в область черевної порожнини, коли він в ранковий час ще знаходився у ліжку в житловій секції відділення перед підйомом засуджених, які відбувають строки покарання у Вознесенській виправній колонії №72.

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та підтвердженими в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 28 грудня 2016 року з фототаблицею до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_1, ним були відтворені події пригоди, учасником якої був він, та яка мала місце 26 грудня 2016 року в 05 годин 45 хвилини в місті Вознесенську Миколаївської області в в житловій секції №11 відділення СВПС №4 державної установи «Вознесенська ВК №72», під час якої він умисно на грунті особистих неприязних стосунків, застосовуючи саморобний предмет з колючо - ріжучими властивостями, наніс один удар в область черевної порожнини іншому засудженому потерпілому ОСОБА_2. /а.к.п. 30 - 37/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №42 від 25 січня 2017 року, у потерпілого ОСОБА_2 мали місце рана на передній черевній стінці проникаюча в черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкого кишківника, нижньої полої вени. З врахуванням розміру рани, довжини ранового каналу тілесні ушкодження виникли від дії предмета, який має колючо - ріжучі властивості. Тілесні ушкодження виникли до звернення в лікарню, куди він був госпіталізований 26 грудня 2016 року в 09 годин 42 хвилини. Рана на передній черевній стінці проникаюча в черевну порожнину з пошкодженням брижі тонкого кишківника та нижньої полої вени відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. /а.к.п. 45 - 47/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 20 лютого 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: ковдру з підодіяльником та простирадло із слідами бурого кольору, футболку темно - синього кольору, шорти коричневого кольору, светр сірого кольору, простирадло синього кольору із слідами бурого кольору, змиви з приміщення коридору. /а.к.п. 51/.

Дані докази за кримінальним провадженням суд знаходить належними та допустимими, так як вони підтверджують існування обставин, щодо вчинення даного злочину обвинуваченим ОСОБА_1, достовірність яких не заперечувала сторона захисту.

Аналіз та оцінка приведених належних та допустимих доказів за кримінальним провадженням в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням протокол проведення слідчого експерименту від 22 лютого 2017 року з фототаблицею до нього, за участю свідка ОСОБА_4, коли ним були відтворені події пригоди, очевидцем якої був він, та яка мала місце 26 грудня 2016 року в 05 годин 45 хвилини в місті Вознесенську Миколаївської області в в житловій секції №11 відділення СВПС №4 державної установи «Вознесенська ВК №72», під час якої засуджений ОСОБА_1 на грунті особистих неприязних стосунків, застосовуючи саморобний предмет з колючо - ріжучими властивостями, наніс один удар в область черевної порожнини іншому засудженому потерпілому ОСОБА_2. /а.к.п. 38 - 42/.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Свідок ОСОБА_4 не був допитаний в судовому засіданні, і таким чином суд не може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням дані протоколу судового експерименту з участю свідка ОСОБА_4, так як показання даного свідка, суд безпосередньо не сприймав під час судового засідання, і покази свідка ОСОБА_4 не були отримані в порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочину.

Мотиви призначення покарання, підстави для задоволення цивільного позову, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід засосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який скоїв тяжкий злочин в установі відбування покарання в виді позбавлення волі, під час відбування ним покарання за іншим вироком суду. Обвинувачений ОСОБА_1 посередньо характеризуються за місцем відбування покарання, має одну судимість за вчинення тяжких злочинів проти власності. /а.к.п. 53 - 61/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_1 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.71 КК України, до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року, яким його було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, та із застосуванням ч.1 ст.70, ст.69 КК України до відбування призначено покарання в виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, з приєднанням до нього додаткового покарання за цим попереднім вироком.

До даного висновку при призначенні основного та додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Що стосується цивільного позову, пред'явленого прокурором в порядку ч.3 ст.128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь комунальної установи «Вознесенська центральна районна лікарня» /надалі КУ «Вознесенська ЦРЛ»/ витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням у комунальному закладі охорони здоров'я потерпілого від злочину ОСОБА_2, суд вважає, що даний цивільний позов підлягає повному задоволенню. /а.к.п. 24 - 26/.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 24 - 25/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання в виді 05 /п'яти/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання з приєднанням до нього додаткового покарання за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 06 червня 2014 року та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 05 /п'ять/ років 06 /шість/ місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 17 січня 2017 року, тобто з дня обрання йому запобіжного заходу за даним кримінальним провадженням у вигляді тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», зарахувавши обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбуття основного покарання строк тримання його під вартою в установах попереднього ув'язнення в зв'язку з розглядом кримінального провадження №473/529/17 з 17 січня 2017 року до набрання вироком законної сили, у співвідношенні та з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.72 КК України.

Цивільний позов, пред'явлений прокурором задовольнити повністю.

Стягнути на користь КУ «Вознесенська ЦРЛ», р/р 35416001734236, код ЄДРПОУ 01998443, Банк ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, з обвинуваченого ОСОБА_1 - 16388 /шістнадцять тисяч триста вісімдесят вісім/ гривень 92 копійки, в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням у комунальному закладі охорони здоров'я потерпілого ОСОБА_2.

Речові докази за кримінальним провадженням: ковдру з підодіяльником та простирадло із слідами бурого кольору, футболку темно - синього кольору, шорти коричневого кольору, светр сірого кольору, простирадло синього кольору із слідами бурого кольору, які відповідно до квитанції №2/17 від 20 лютого 2017 року передані на відповідальне збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути потерпілому ОСОБА_2, як законному власнику даних речей, який на теперішній час відбуває строк основного покарання в державній установі «Дар'ївська виправна колонія №10» за адресою: Херсонська область, Білозерський район, село Дар'ївка, 15 кілометр. /а.к.п. 51 - 52/.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: змиви з приміщення коридору, який відповідно до квитанції №2/17 від 20 лютого 2017 року переданий на відповідальне збереження до камери зберігання речових доказів Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити. /а.к.п. 51 - 52/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський