Рішення № 65172746, 03.02.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4977/16-ц

Провадження № 2/487/256/17

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого - судді Щербини С.В., при секретарі - Шевиряєвій К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до ОСОБА_3, третьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю.

22.11.2016 року позивач уточнила свої позовні вимоги, також просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 800 грн.

23.12.2016 року позивач уточнила свої вимоги та остаточно визначившись зі своїми вимоги просила суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 разом з матір'ю, стягнути з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 800 грн. та відібрати у ОСОБА_3 малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передачі його матері ОСОБА_1

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.01.2017 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, позовні вимоги задоволені, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 22.11.2016 року і до повноліття дитини та вирішено питання щодо судових витрат, стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір 551,20 грн. та на користь держави 640 грн.

Проте, судом не ухвалено рішення стосовно позовної вимоги щодо відібрання у відповідача ОСОБА_3 малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передачі його матері ОСОБА_1, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до ч.3 ст. 220 ЦПК України справу розглянуто за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як встановлено судом, батько дитини ОСОБА_4 - відповідач ОСОБА_3, без згоди матері, з якою дитина постійно проживала з часу народження, забрав дитину, змінивши місце її проживання, та до теперішнього часу місце знаходження дитини не відомо.

Згідно повідомлення відповідача ОСОБА_5 він разом з дитиною проживає за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Проте, вказане спростовується актом державного виконавця Саратського районного відділу ДВС ГТУЮ в Одеський області від 17.01.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 та малолтній ОСОБА_3 за вказаною адресою відсутні та виїхали до м. Одеса.

Добровільно відповідач ухвалу суд про вжиття заходів забезпечення позову шляхом відібрання малолітнього ОСОБА_3 не виконує.

Виходячи з інтересів дитини, та відсутності правових підстав для розлучення дитини зі своєю матір'ю, судом визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_1

Відповідно до ст.ст. 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а у разі, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може вирішуватись судом.

Згідно ст.. 162 СК України якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішення органу опіки ат піклування або суду проживала дитина, змінив її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Згідно ч.2 ст. 163 СК України батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

За ст. 7 Європейської Конвенції про здійснення прав дитини від 25.01.1996 року, ратифікованою Україною та яка набрала чинності 01.04.2007 року, під час розгляду справ, що стосуються дитини, судовий орган діє швидко для уникнення будь-яких невиправданих зволікань, а швидке виконання прийнятих рішень повинно бути забезпечене відповідною процедурою. У термінових випадках судовий орган при необхідності має повноваження приймати рішення, які підлягають негайному виконанню.

Вказане, знайшло своє підтвердження і у Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, згідно якого малолітня дитина не повинна, крім випадків коли є виключні обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо відібрання дитини, з огляду на те, що відповідач протягом тривалого часу незаконно утримує малолітню дитину, компетентні органи державної влади не мають можливості провести перевірку і встановити умови проживання і виховання малолітнього ОСОБА_3, тому у даному випадку, з метою захисту прав і законних інтересів дитини, права позивача, як матері дитини на її виховання, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для ухвалення рішення про відібрання дитини у відповідача і передачу її матері - ОСОБА_1

Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_1 щодо відібрання дитини, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають достягненню судові витрати в сумі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Доповнити рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 20.01.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи - служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказавши наступне:

Відібрати у ОСОБА_2 малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати матері ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в строк та у порядок, встановлений ст.ст. 294,296 ЦПК України.

Суддя С.В. Щербина