Ухвала суду № 65171712, 07.03.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3168/14-к Головуючий у 1-й інст. Аксьонов В. Є.

Категорія ст. 539 КПК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року.

Колегія суддів Апеляційного суду Житомирської області у складі: Широкопояса Ю.В. - головуючого, Євстафєвої Т.А. та Жизнєвського Ю.В., за участі: прокурорів Тещенка М.М. та Клименка М.В., засудженого ОСОБА_4 та його представника - адвоката Кравчука А.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника засудженого ОСОБА_4 - адвоката Кравчука А.В. на ухвалу Корольовського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Кравчука А.В. в інтересах засудженого ОСОБА_4 про звільнення останнього від відбування покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року за ст. ст. 203-1 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 4 КК України у виді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання цього вироку.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді штрафу за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Посилається на неправильне застосування місцевим судом закону про кримінальну відповідальність - ч. 1 ст. 80 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_4, та його представника - адвоката Кравчука А.В. в підтримання апеляційної скарги, міркування прокурорів в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року ОСОБА_4 було засуджено за ст. ст. 203-1, 358 ч. 1, 358 ч. 4 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 127500 грн. з конфіскацією грального обладнання. Цей вирок набрав законної сили 31 жовтня 2014 року.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 04 березня 2016 року було задоволено клопотання засудженого ОСОБА_4 та на підставі Закону України "Про амністію від 2014 року" було скорочено наполовину розмір покарання у виді штрафу за вищевказаним вироком від 30 вересня 2014 року, - з 127500 грн. до 63350 грн. На момент розгляду цього клопотання засудженим ОСОБА_4 було сплачено 800 грн. штрафу.

5 вересня 2016 року ОСОБА_4 було додатково сплачено 13500 грн. штрафу.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 9 вересня 2016 року було відмовлено в задоволенні подання прокурора про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавлення волі з тих підстав, що несплачена ОСОБА_4 сума штрафу складає менше 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

17 листопада 2016 року до того ж місцевого суду надійшло клопотання представника - адвоката Кравчука А.В, в інтересах ОСОБА_4 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року за ст. ст. 203-1 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 4 КК України у виді штрафу у зв'язку із закінченням строків давності виконання цього вироку на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.

Згідно цієї норми кримінального закону, особа звільняється від відбування покарання менш суворого, ніж обмеження волі, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки.

Згідно положень ст. 51 КК України, покарання у виді штрафу є менш суворим покаранням, ніж обмеження волі.

Разом з тим, засуджений ОСОБА_4 на даний час не може бути звільнений від відбування основного покарання у виді штрафу за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року за ст. ст. 203-1 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 4 КК України на підставі ст. 80 КК України, оскільки у березні 2016 року ним було добровільно сплачено 800 грн. штрафу, а 5 вересня 2016 року засудженим було додатково сплачено 13500 грн. штрафу у виконання цього вироку, що було підставою для відмови у задоволенні подання прокурора про заміну цього покарання на інший більш суворий вид покарання - позбавлення волі.

Таким чином, в межах строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, покарання у виді штрафу у даному кримінальному провадженні почало добровільно виконуватися засудженим ОСОБА_4 та з дня останньої часткової сплати ним у виконання покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року не минув цей строк.

За таких обставин засуджений ОСОБА_4 не підлягає звільненню від покарання у виді штрафу за вищевказаним вироком на підставі ст. 80 КК України.

Тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання представника засудженого ОСОБА_4 про звільнення його від покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 30 вересня 2014 року на підставі ст. 80 КК України по суті є правильним та законним.

Разом з тим, при обґрунтуванні цього рішення суд першої інстанції помилково послався у мотивувальній частині ухвали на п. 4 ч. 1 ст. 80 КК України, оскільки ця норма кримінального закону стосується лише випадків засудження до покарання у виді позбавлення волі. У даній справі ОСОБА_4 засуджений до покарання у виді штрафу. Тому, за умови повного невиконання такого вироку протягом двох - річного строку, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, засуджений міг бути звільнений від відбування покарання у виді штрафу у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Тому ухвала суду першої інстанції підлягає відповідній зміні у мотивувальній її частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника засудженого ОСОБА_4 - адвоката Кравчука А.В. задовольнити частково.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 29 грудня 2016 року змінити.

Посилання суду у мотивувальній частині ухвали на застосування п. 4 ч. 1 ст. 80 КК України змінити на п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України.

В решті цю ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді: