Ухвала суду № 65170273, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 лютого 2017 року м. Київ К/800/36029/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року

у справі № 820/4560/16

за позовом Державного підприємства «Ізюмський приладобудівний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

СДПІ 23 грудня 2016 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року касаційна скарга залишена без руху, як така, що подана без дотримання вимог ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до касаційної скарги не додано копії оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції та документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою був встановлений строк до 27 січня 2017 року для усунення недоліку касаційної скарги.

У межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року, СДПІ надала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на відсутність фінансування видатків з Державного бюджету України, що обмежує можливості податкового органу сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі. На підтвердження цього доводу СДПІ надала копію витягу з Тимчасового розпису асигнувань Державного бюджету на 2017 рік про відсутність видатків за кодом « 2800» за яким здійснюється видатки на сплату судового збору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року касаційна скарга залишена без руху з тих підстав, що, обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутністю фінансування видатків з Державного бюджету України, СДПІ не надала доказів на підтвердження цих доводів (кошторис на 2016 рік; довідка територіальної ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку СДПІ станом на дату подання касаційної скарги тощо). Цією ж ухвалою був встановлений строк до 20 лютого 2017 року для усунення недоліку касаційної скарги.

В межах строку, встановленого ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 лютого 2017 року, відповідачем подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору з посиланням на положення ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є лише майновий стан сторони. При цьому, докази на підтвердження відсутності фінансування видатків на сплату судового збору СДПІ не надані, так само не надано копію оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.

Таким чином, вимоги ухвал Вищого адміністративного суду України від 27 грудня 2016 року та від 01 лютого 2017 року на дату постановлення цієї ухвали відповідачем не виконані.

Беручи до уваги викладене, касаційна скарга СДПІ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції (ч. 6 ст. 214 цього ж Кодексу).

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 108, ст. 160, частин 3, 5, 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у справі № 820/4560/16 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева