Ухвала суду № 65169277, 06.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2017 року м. Київ К/800/6372/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст.ст.17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області на вказані судові рішення, в результаті вивчення якої встановлено її невідповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 5 якої передбачено, що до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч приписам вказаної статті, відповідачем такого документа не подано, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Так, приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони.

Втім, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За таких обставин, з огляду на наведені вимоги закону, заявлене управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області клопотання про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване посиланням на те, що Управління є бюджетною установою, яка перебуває в стадії ліквідації, а оплата судового збору вимагає певного часу; водночас Кодексом адміністративного судочинства України передбачені короткі строки оскарження судових рішень, в зв'язку з чим воно позбавлене можливості за даних обставин сплатити судовий збір у строк, встановлений для подання касаційної скарги, не підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII) передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Позовна заява подана у жовтні 2016 року.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано фізичною особою, - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ж до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Отже, сплачена сума судового збору за подання даної касаційної скарги повинна узгоджуватися з приписами статтей 4, 6 Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255".

Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.108, 213, 214 КАС України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні клопотання управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали усунути зазначені недоліки.

У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.