Ухвала суду № 65169172, 01.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м. Київ К/800/24962/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача), Вербицької О.В., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року

у справі №810/985/16

за позовом ОСОБА_3

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.

Постановою Київського окружного адміністративного суду 10 травня 2016 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкове повідомлення-рішення та вимогу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив його скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду - без змін.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відхилення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, Інспекція подала апеляційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, до якої було приєднане клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено.

Також ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції залишено без руху та надано Інспекції строк для усунення її недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідач повторно подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке за своїм змістом є тотожним клопотанню, яке було додане до апеляційної скарги та вирішене ухвалою суду від 10 червня 2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року апеляційну скаргу Інспекції повернуто.

Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору

Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частинами першої та третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З аналізу наведених норм слідує, що в разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.

З огляду на те, що відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги і надіслано клопотання, яке повністю дублювало клопотання, яке вже розглянуто судом і у його задоволенні відмолено, суд апеляційної інстанції дійшов юридично правильного висновку про повернення апеляційної скарги Інспекції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відхилити, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, що передбачені статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін О.В. Вербицька

Н.Є. Маринчак