Постанова № 65167481, 07.03.2017, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1639/16-а Провадження №-2-а/613/10/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Харченко С.М., за участю секретаря Мізяк М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України, третя особа: Харківський обласний військовий комісаріат про визнання бездіяльності, дії та рішення протиправними та зобовязання вчинити певні дії щодо обчислення, призначення соціальних виплат та допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

Визнати протиправним та скасувати п. 33 протоколу №86 від 07.10.2016 р. комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України; визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…» затвердженого постановою КМУ № 975 від 25 грудня 2013 р.; визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні його документів на доопрацювання; зобовязати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до 3У «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…» затвердженого постановою КМУ № 975 від 25 грудня 2013 р. та Наказу Міністерства Оборони України № 530 від 14.08.2014 року; зобовязати Міністерства оборони України відповідно до ст. 267 КАС України подати у 30 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що він проходив строкову військову службу в період з листопада 1979 р. по лютий 1982 р. в тому числі у складі діючої армії у в/ч 2099 під час бойових дій (виконання інтернаціонального обовязку) в Демократичній Республіці Афганістан. В 1980 році він отримав поранення (контузію головного мозку), повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країні (ДРА), де велись бойові дії, внаслідок чого в подальшому отримав інвалідність.

Відповідно до Порядку №975 та Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року (в подальшому Наказ №530), позивач звернувся до Харківського Обласного Військового Комісаріату з заявою та всіма належними документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Харківським Обласним Військовим Комісаріатом йому було відмовлено в оформлені документів, щодо призначення одноразової грошової допомоги. Не погодившись з такими протиправними діями та бездіяльністю ХОВК ОСОБА_1 звернувся до Суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 року по справі №820/3369/16, яка набрала законної сили позовні вимоги задоволенні: визнанно протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової витрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». Після чого Харківським обласним військовим комісаріатом були направлені документи на адресу Міністерства оборони України. 26.11.2016 року позивач отримав лист з Харківського обласного Військового Комісаріату, яким повідомили про рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або в наслідок інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.10.2016 року протокол №86 п.33, відповідно до якого комісія дійшла висновку про повернення документів на доопрацювання. Позивач вважає, що рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або внаслідок інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.10.2016 року протокол №86 п.33 є протиправним, оскільки відповідач повинен був прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а прийняте ним рішення про повернення документів на доопрацювання є протиправним, не відповідає вимогам Порядку №975 та ч.2 ст.19 Конституції України.

Позивач в судове засідання не зявився, надав суду заяву відповідно до змісту якої просив судове засідання проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Міністерства Оборони України, в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що позивач з листопада 1979 року по лютий 1982 рік проходив строкову військову службу у військовій частині 2099, що входила до складу прикордонних військ КДБ колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а тому являвся військовослужбовців прикордонних військ. Відповідно до витягу з протоколу №2594 від 24.12.2012 року засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв отримані колишнім військовослужбовцем ОСОБА_1 встановлено-поранення, контузія і захворювання, так повязані з виконанням обовязків військової службу при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААБ №204928 від 16.02.2015 року поранення (контузія) та захворювання, так повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії та позивачу з 16.02.2015 року під час повторного огляду встановлена друга група інвалідності. Повторний огляд особи для підтвердження групи інвалідності, підвищення групи інвалідності не являється моментом виникнення у особи права на отримання одноразової грошової допомоги. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності 26.01.2010 року у звязку з пораненням (контузією), захворюванням, повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії. Отже, оскільки позивачу було встановлено інвалідність до 2014 року, то при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу необхідно керуватися законодавством, що діяло на цей день, а саме ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час встановлення інвалідності при первинному огляді та постановою уряду від 28.05.2009 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травм або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб. Таким чином, даними нормативно-правовими актами та обставинами справи в котрий раз доводиться той факт, що позивачу було встановлено III группу інвалідності, повязаної з виконанням обовязків військової служби (внаслідок поранення, контузії, які повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії) саме 26.01.2010 року. Так, з обставин справи вбачається, що позивач у період з 1979 року по 1985 рік проходив дійсну строкову військову службу у прикордонних військах колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік та приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у складі військової частини 2099, яка належала до Середньоазіатського прикордоного округу прикордонних військ Комітету державної безпеки СРСР, що підтверджується графою 15 «Проходження дійсної військової служби» військового квитка Позивача серії НУ №9268235, архівною довідкою від 29.04.2015 року №21/59/5225 та довідкою Богодухівського обєднаного міського військового комісаріату від 17.07.2015 року №1321. Таким чином, МО СРСР ніколи не було органом управління для прикордонних військ, керівництво якими здійснювалося Комітетом державної безпеки СРСР та підпорядкованому йому Головним управлінням Прикордоних військ, чим підтверджується про те, що Міноборони є належним відповідачем, що є підставою для відмови в позові. Отже, одноразова грошова допомога військовослужбовцям, які приходили дійсну строкову військову службу у прикордонних військах колишнього СРСР, які на той час підпорядковувались та входили до структури Комітету державної безпеки СРСР та здійснювали розрахунок зі звільненнями військовослужбовцями, на сьогоднішній день повинна виплачуватися Адміністрацією Державної прикордонної служби України у звязку з чим Міноборони є неналежним відповідачем по справі, що є підставою для відмови в позові.

Представник третьої особи Харківського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, приходить до наступного.

ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абз.2 п.13 «Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі Порядку), затвердженого Постановою КМУ №975 від 25.12.2013 року передбачено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. При цьому не передбачено право відповідачу приймати рішення про повернення документів на доопрацювання.

Як вбачається із змісту рішення Комісії Міністертва оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або в наслідок інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.10.2016 року протокол №86 п.33 то відповідачем не було прийнято рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Порядку №975.

А від так рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або в наслідок інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07.10.2016 року протокол №86 п.33 є протиправним, оскільки дане рішення не відповідає вимогам Порядку №975 та ч.2 ст.19 Конституції України.

Після отримання Відповідачем документів (з всіма передбаченими додатками) про отримання одноразової грошової допомоги дій, передбачених п.13 Порядку №975 та Наказу №530 Відповідачем виконано не було, чим порушено вимоги ч.2 ст.19 Конституції України, п.13 вищезазначеного Порядку №975 та Наказу №530, оскільки на даний час не прийнято рішення, щодо позивача про призначення або відмову в призначені одноразової грошової допомоги. Така бездіяльність Відповідача позбавляє його можливість реалізувати його право на соціальний захист передбачений ст.46 Конституції України.

Дії Відповідача не відповідають вимогам Порядку №975 та Наказу №530 і як наслідок порушують ч.2 ст.19 Конституції України, так як Відповідач діяв не у спосіб передбачений законом, а тому є протиправними.

Відповідачем фактично не було розглянуте питання, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги…» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року та Наказу Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Ч.1 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2016 року по справі №820/3369/16 встановлені наступні факти, щодо ОСОБА_1 і які не підлягають доказуванню, а саме: ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з листопада 1979 року по лютий 1982 року, в тому числі у складі діючої армії в в/ч 2099 під час бойових дій (виконання інтернаціонального обовязку) в Демократичній Республіці Афганістан. В 1980 році отримав поранення (контузію головного мозку), повязані з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країні (ДРА) де велись бойові дії, внаслідок, чого в подальшому отримав інвалідність.

Ст.16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхнії сімей» передбачено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Виплату одноразової грошової допомоги повинно здійснити Міністерство Оборони України.

Пунктом 17 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 передбачено, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За таких обставин, з врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, в межах заявлених вимог.

Відповідно до вимогст.94 КАС України судпокладає судові витрати на рахунок Міністерства оборони України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п.33 протоколу №86 від 07.10.2016 року комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з війської служби Міністерства оборони України.

Визнати протиправними бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у неприйнятті рішення Міністерством оборони України у місячний строк після надходження документів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року та дії Міністерства оборони України, які полягають в надсиланні документів ОСОБА_1 на доопрацювання.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердженого постановою КМУ №975 від 25 грудня 2013 року та Наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року.

Зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст.267 КАС України подати у 30 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Стягнути з Міністерства оборони України на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 640 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богодухівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя