Рішення № 6516737, 22.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09                                                                                           Справа№ 6/99

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс”, м. Севастополь

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м Львів

про: стягнення 552388грн. 63коп.

                              Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Карпович Н.А. –предст.

від відповідача: Бучко О.З. –предст.

          Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області товариством з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” подано позов до відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер” про стягнення 535182грн. 97коп. збитків та 17205грн. 66коп. пені.

Ухвалою суду від 30.04.2009р. за даним позовом судом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 04.06.2009р. За клопотанням сторін, ухвалою суду від 04.06.2009р. розгляд справи відкладено на 23.06.2009р. З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 23.06.3009р. розгляд справи було відкладено на 07.07.2009р. В судовому засіданні 07.07.2009р. судом оголошено перерву до 16.07.2009р., яку продовжено до 22.07.2009р.

В судовому засіданні 16.07.2009р. представником позивача подано уточнений розрахунок пені від 15.07.2009р., відповідно до якого її розмір станом на становить 16773грн. 26коп.

Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2009р. позовні вимоги підтримав з урахуванням уточненого розрахунку пені.

Відповідач в судових засіданнях проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві від 04.06.2009р. на позовну заяву, доповненнях до відзиву від 07.07.2009р. та уточненнях до доповнення до відзиву від 16.07.2009р. посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, складну фінансову ситуацію в банку, введення тимчасової адміністрації та мораторій на задоволення вимог кредиторів, ст.2 частини 3 та 5 ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо дії мораторію та можливості пред'явлення вимог банку лише після відміни мораторію. Стверджує, що позивачем не доведено причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача і завданими збитками, а також вину відповідача. У поданому запереченні, відповідач зазначає, що пеня, яку повинен сплатити банк становить 13635грн. 59коп. (розрахунок пені міститься в запереченні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського рахунку від 28.01.2008р., за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26002000261 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. Згідно з п.2.3.2 та п.2.3.6 зазначеного договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства України та здійснювати платежі за рахунком клієнта протягом операційного дня.

Згідно з реєстром, наданим позивачем та який міститься в матеріалах справи, останнім було надано відповідачу для виконання розрахункові документи в кількості 80 штук (завірені відповідачем копії платіжних доручень з відміткою банку про одержання надано позивачем). Відповідач прийняв до виконання зазначені розрахункові документи, проте не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання щодо перерахування грошових коштів.

Так, як свідчать матеріали справи (реєстр платіжних документів з 24/10/08 по 22/06/09, наданий відповідачем, лист ДК „Газ України" № 31/29-6463 від 03.07.2009р.), частина платіжних доручень, зокрема платіжні доручення № 937 від 31 жовтня 2008 року на суму 525 897, 83 грн., № 934 від 31 жовтня 2008 року на суму 4 829, 23 грн., № 933 від 30 жовтня 2008 року на суму 31 170, 77 грн., № 931 від 29 жовтня 2008 року на суму 31 725, 41 грн., № 916 від 28 жовтня 2008 року на суму 99 537, 05 грн., № 10 від 16 лютого 2009 року на суму 32 089, 26 грн., № 6 від 29 січня 2009 року на суму 32 200, 00 грн., № 8 від 30 січня 2009 року на суму 103 680, 00 грн., № 4 від 28 січня 2009 року на суму 127 200, 00 грн., № 938 від 31 жовтня 2008 року на суму 2 474 102, 17 грн., № 935 від 30 жовтня 2008 року на суму 4 000, 00 грн., № 934 від 30 жовтня 2008 року на суму 153 000, 00 грн., № 5 від 29 січня 2009 року на суму 160 800, 00 грн., № 7 від 30 січня 2009 року на суму 518 420, 00 грн., № 3 від 28 січня 2009 року на суму 543 950, 00 грн. не виконані, тобто грошові кошти одержувачу платежу перераховані відповідачем не були.

Грошові кошти за вказаними платіжними дорученнями були повернуті позивачу 27 листопада 2008 р., 28 листопада 2008 р., 28 листопада 2008 р., 28 листопада 2008 р., 28 листопада 2008 р., 21 травня 2009 р., 21 травня 2009 р., 21 травня 2009 р., 21 травня 2009 р., 27 листопада 2008 р., 28 листопада 2008 р., 28 листопада 2008 р., 27 лютого 2009 р., 05 березня 2009 р., 05 березня 2009 р. відповідно.

Вказані платіжні доручення покладено в основу розрахунку упущеної вигоди, наданого позивачем.

Таким чином, відповідач порушив вимоги укладеного сторонами договору банківського рахунку від 28.01.2008 р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань та порушенням вимог Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” позивач просить стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди та нараховану пеню.

Позовна заява вмотивована невиконанням відповідачем договірних зобов'язань з перерахування грошових коштів, що позбавило можливості позивача використати кошти, які підлягали перерахуванню відповідачем для забезпечення господарської діяльності позивача, зокрема для придбання природного газу, необхідного для виробництва електричної енергії.

Невиконання договірних зобов'язань, на думку позивача, відбулося з вини відповідача. Позивач вважає, що внаслідок таких дій відповідача він не зміг закупити природний газ, виробити необхідну кількість електричної енергії, продати її та отримати прибуток. Відповідно позивач зазнав збитків, які просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач пред'явлені вимоги позивача не спростував та не підтвердив свої заперечення належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтовані не суперечать вимогам діючого законодавства, а тому їх слід задоволити повністю з наступних підстав:

Згідно зі ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження. Статтею 32 зазначеного Закону передбачено, що у разі порушення банком строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними; отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Пунктом 3.2 договору банківського рахунку передбачено, що за несвоєчасне списання з вини Банку суми з рахунку Клієнта, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,01% несвоєчасно або неправильно зарахованої (списаної) суми за кожний день прострочення, але не більше 1% суми переказу.

Згідно з уточненим розрахунком пені позивачем нарахована відповідачу пеня станом на 16.03.2009р. в розмірі 16 773грн. 26 грн.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Факт укладення договору банківського рахунку від 28.01.2008р. підтверджений матеріалами справи та не оспорюється сторонами.

Статтею 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Постановою Правління Національного банку України від 16.04.2009р. № 229 у відповідача призначено тимчасову адміністрацію терміном до 16.04.2010р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 17.04.2009р. по 16.10.2009р.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди позивач посилається на те, що між позивачем та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»укладено договір поставки природного газу № 06/08-1203 від 28 вересня 2008 року та додаткові угоди до нього.

Згідно з п.6.1 договору оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% передоплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

В період з 29 жовтня 2008 року по 16 лютого 2009 року позивач надав відповідачу 17 платіжних доручень на загальну суму 5308064грн. 67коп. для перерахування грошових коштів ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” для придбання природного газу. З них 15 платіжних доручень на загальну суму 4842601грн.72коп. відповідачем не виконано, грошові кошти ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»не отримав, що підтверджується листом ДК «Газ України»№ 31/29-6463 від 03.07.2009р. та не спростовано відповідачем. Таким чином, на суму 4842601грн. 72коп. позивач не мав можливості закупити природний газ. Сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується розрахунком, наданим позивачем та не спростованим відповідачем належними доказами.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 22, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224, ст.225 Господарського кодексу України особа, яка порушила господарське зобов'язання, повинна відшкодувати завдані цим збитки.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Розрахунок упущеної вигоди наводиться позивачем у розширеному розрахунку упущеної вигоди, не спростованому відповідачем, та підтверджується доданими до нього документами.

В свою чергу, відповідач не надав доказів та не довів суду відсутність своєї вини в невиконанні договірних зобов’язань згідно з Договором банківського рахунку.

Таким чином, протиправна поведінка відповідача, що полягає в невиконанні своїх договірних зобов'язань щодо належного здійснення розрахункових операцій згідно з п.п.2.3.1-2, 2.3.6 договору банківського рахунку, призвела до неможливості придбання позивачем природного газу у ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»для виробництва електричної енергії та наступного її продажу Державному підприємству «Енергоринок», що спричинило нанесення збитків позивачу у вигляді упущеної вигоди.

Тобто, протиправна поведінка відповідача є причиною, а збитки позивача у вигляді упущеної вигоди в розмірі 535182грн. 97коп. є наслідком такої протиправної поведінки відповідача. В свою чергу, відповідач не надав доказів та не довів суду відсутність своєї вини в невиконанні договірних зобов'язань згідно з договором банківського рахунку від 28.01.2008р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем доведено суду наявність усіх складових цивільного правопорушення за позовом, а також розмір заявлених до стягнення збитків

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог і вважає, позовні вимоги про відшкодування збитків та стягнення пені такими, що підлягають задоволенню повністю.

                    Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.22,525,623 ЦК України, ст.ст.193,224,225 ГК України, ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст.33,43,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, м. Львів, вул. Переяславська, 6а (к/р 32001104400, МФО 325569, ідентифікаційний код 19159542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс”, м.Севастополь, пр.Перемоги, 39/3; факт. адреса: м.Севастополь, вул.Ангарська,10 (п/р 26002000261 у Сімферопольській філії ВАТ СКБ „Дністер”, МФО 308070, ідентифікаційний код 32294088) 535182грн. 97коп. збитків, 16773грн. 26коп. пені, 5523грн. 89коп. витрат по сплаті держмита та 118грн.00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя