Постанова № 65166808, 06.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/451/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання- Сидоренко Ю.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еверласт до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафу від 21.12.2016 року №235, №236, №237, суд-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еверласт до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафу від 21.12.2016 року №235, №236, №237.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані постанови було прийнято на підставі Акту перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування № 15-01-006/0851, в якому вказана низка не доведених і викривлених фактів та обставин справи, а також численних випадків некоректного тлумачення та застосування норм чинного законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, письмові заперечення проти позову відповідачем до суду не надавались.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що На підставі направлення від 24.11.2016 року № 15/01-29-2954, наказу від 18.11.2016 року № 1591, в період з 06.12.2016 року по 09.12.2016 року головним державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці в Одеській області ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Еверласт з питань додержання субєктом господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено Акт перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування № 15-02-006/0851. (а.с. 19-29)

Актом перевірки встановлено низку порушень з боку позивача положень Кодексу законів про працю, законів України «Про колективні договори і угоди», «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», постанов Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», №442 від 01.08.1992 року «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.

21.12.2016 року Головне управління Держпраці в Одеській області на підставі акту перевірки № 15-02-006/0851 від 09.12.2016 року прийняло постанови:

№ 235 про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 4800 грн. за порушення ст.ст. 83, 116 Кодексу законів про працю; (а.с. 15)

№ 236 про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 16000 грн. за порушення ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю, ч. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року; (а.с. 16)

№ 237 про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 1600 грн. за порушення ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 48, п. 2 ст. 29, ч. 8 ст. 78, ч. 1 ст. 169, ч. 1 ст. 166, ст.ст. 97, 100, 255 Кодексу законів про працю, п. 7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». (а.с. 17-18)

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до положень ст. 83 Кодексу законів про працю, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Актом перевірки встановлено, що позивачем виплачено не в повному обсязі грошову компенсацію за невикористані дні відпустки двом працівникам, звільненим відповідно 08.11. 2016 р. та 21.11.2016 р, проте відповідачем в акті перевірки не зазначено чи працювали вказані працівники в день звільнення та чи предявлялися звільненими робітниками до ТОВ «Еверласт» вимоги про розрахунок.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що під час перевірки було не в повному обсязі досліджено обставини, які мали місце, у звязку з чим постанова Головного управління Держпраці в Одеській області № 235 від 21.12.2016 року про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 4800 грн. за порушення ст.ст. 83, 116 Кодексу законів про працю належить до скасування.

Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Частиною 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи і виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто і першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час".

При проведенні перевірки встановлено, що наказом від 10.10.2016 року ОСОБА_3 перебував у відрядженні з 11.10.2016 року по 12.10.2016 року, при цьому дні відрядження оплачені без урахування вимог ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю та ч. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року, проте під час проведення перевірки не встановлено яким чином позивачем розраховувалась оплата зазначеній особі під час відрядження та у якому розмірі.

З наведених підстав суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці в Одеській області № 236 від 21.12.2016 року про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 16000 грн. за порушення ч. 4 ст. 121 Кодексу законів про працю, ч. 3 п. 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року належить до скасування.

Аналізуючи зміст порушень зазначених у постанові № 237 про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 1600 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 29 Кодексу законів про праці, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Відповідач зазначає, що позивачем порушено положення ст. 29 Кодексу законів про працю, щодо не ознайомлення деяких працівників до початку роботи з правилами внутрішнього трудового розпорядку, проте з наведеної норми не вбачається, що ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку необхідно саме в письмовій формі.

Відповідно до абз. 8 ст. 79 Кодексу законів про працю, відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації з додержанням вимог частини шостої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Відповідач вказує на відсутність згоди ОСОБА_4 на відкликання з щорічної відпустки, проте, як встановлено судом, ОСОБА_4 надавав письмову згоду на відкликання його з відпустки. (а.с. 37)

Відповідно до положень ст. 169 Кодексу законів про працю, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Відповідач зазначає, що в порушення приписів ст. 169 Кодексу законів про працю позивачем не проводились попередні (при прийнятті на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, проте не зазначає яких саме працівників.

Відповідно до положень ст. 100 Кодексу законів про працю, на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем встановлена низка осіб, зайнятих на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, яким не встановлена підвищена оплата праці, проте в акті перевірки та в постанові про накладення штрафу не зазначено які посади зазначені особи обіймають, оскільки позивачем визначено перелік робочих місць зі шкідливою і важкою роботою і встановлено надбавку у розмірі 4% (а.с. 38-40)

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Посилання відповідача на порушення строків розгляду документів для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, зокрема, листка тимчасової непрацездатності виданого комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5» 02.11.2016 року серії АГШ№ 076507 на імя ОСОБА_5, який надійшов до Товариства 10.11.2016 року розглянутий комісією по соціальному страхуванню Підприємства. 31.11.2016 року, не знайшли свого підтвердження, оскільки з протоколу засідання комісії із соціального страхування ТОВ «Еверласт» від 11.11.2016 року вбачається, що зазначений листок непрацездатності був розглянутий в строк та у відповідності до положень ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» (а.с. 42)

З наведених підстав суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці в Одеській області № 237 від 21.12.2016 року про накладення на ТОВ «Еверласт» штрафу у розмірі 1600 грн. належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еверласт до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафу від 21.12.2016 року №235, №236, №237 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч.4,6 ст.128, 159-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еверласт (код ЄДРПОУ 32224487, 65013, м. Одеса, вул. Локомотивна, 24-В) до Головного управління Держпраці в Одеській області про скасування постанов про накладення штрафу від 21.12.2016 року №235, №236, №237 задовольнити.

Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Еверласт від 21.12.2016 року №235 скасувати.

Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Еверласт від 21.12.2016 року №236 скасувати.

Постанову Головного управління Держпраці в Одеській області про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Еверласт від 21.12.2016 року №237 скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 06.03.2017 року.

Суддя Я.В. Балан

.